Карта Тернопільської області

Тернопільська область

РАЙОНИ: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський, Шумський.

Тернопільська область
Герб Тернопільської області	Прапор Тернопільської області

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході - з Хмельницькою областями.

Тернопільська область займає площу 13.8 тис. км², що становить 2.3% території України. За цим показником займає 23 місце серед інших областей України.

За конфігурацією території Тернопільщина нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході.

Населення – 1087844.

Обласний центр – Тернопіль.

Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер).

Клімат Тернопільщини є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від −5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм.

У Тернопільській області росте близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин. Рослинний світ краю відноситься до двох основних видів: лісової і степової рослинності.

на Тернопільщині є:

· дуб — 50%

· граб — 18%

· сосна — 8,8%

· ялина — 6,5% лісового фонду.

Доповнюють його бук, ясен, береза, осика, тополя, вільха, клен, модрина, а в підліску — ліщина, калина, терен, глід та інші.

Тваринний світ Тернопільської області представнлений лісовими та степовими видами. В області зареєстровано 412 видів хребетних, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують: круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62.

Поліські види тварин поширені в північній частині області. Серед них: заєць-русак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк.

З птахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона.

області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, кріт, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка.

Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк.

В області 120 річок, головною з яких є Дністер із притоками Джурин, Збруч, Золота Липа, Коропець, Нічлава, Серет, Стрипа.

Область має 421 об’єкт природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник “Медобори”, 12 пам’яток природи, серед яких Кременецькі гори; печери Вертеба, Кристальна, Млинка, Озерна, Оптимістична, Перлина, Ювілейна та ін.; Гермаківський і Хоростківський дендропарки; 4 пам’ятки садово-паркового мистецтва (Більче-Золотецький, Вишневецький, Раєвський, Скала-Подільський парки). Знаменита липова алея, закладена в ХVІІ ст., тягнеться від Бережан до с. Рай. Основними природними об’єктами, на базі яких розвивається екскурсійний туризм, є Товаровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери (з яких досліджено понад 60). Карстові печери поблизу Борщова – найбільші у світі.

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, лісові масиви, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі складають рекреаційний потенціал області. Відомий кліматичний курорт – Заліщики.

В області є 40 готелів та туркомплексів. В області діють 3 музеї з 22 відділами. Фонди краєзнавчого музею в Тернополі налічують понад 100 тисяч експонатів. У художньому музеї зберігаються старовинні і сучасні полотна відомих європейських і місцевих художників. У місті функціонує також картинна галерея.

Серед архітектурних пам’яток області – замки ХІV – ХVІІ ст., католицькі і православні храми, зразки церковного дерев’яного зодчества. 1178 пам’яток архітектури і містобудування внесено до Державного реєстру національно культурного надбання.

За кількістю замків (34)займає 1-ше місце в Україні.

На базі Збаразького замку в 1994 р. створено державний історико-архітектурний заповідник.

Тернопіль заснований коронним гетьманом Яном Тарновським у 1540 р. як місто-фортеця.

Давні укріплення не збереглися. Старий замок на початку ХІХ ст. був перебудований на палац. На місці оборонних валів зведений костьол єзуїтів, пристосований під швейну фабрику. В місті збереглися давні церкви оборонного призначення – Воздвиженська (кінець ХVІ ст.) і Різдва Христового (1602-1608). В 1746 р. був заснований Домініканський монастир, зруйнований під час Другої світової війни і відреставрований у 1953 р. До комплексу входять костьол і корпус келій.

У Тернополі навчалась видатна співачка Соломія Крушельницька. На її батьківщині, в с. Біла Бучачського району, створено меморіальний музей. Тут у 1887 р. перебував як кореспондент газети “Кур’єр львівський” Іван Франко. Лесь Курбас очолював створений ним театр “Тернопільські театральні вечори”.

Бережани: перша письмова згадка датується 1375 роком. Протягом 20 років (1534-1554) тривало будівництво місцевого замку.

В Бережанах збереглись також костьол Св. Трійці, костьол Св. Миколая (1630-1683 рр.) з келіями (1716-1742 рр.) і костьол Різдва Пресвятої Богородиці (1600 р.), православні Миколаївська дерев’яна церква (1691 р.) і Троїцький собор (1768, 1903 рр.), синагога з ознаками оборонної споруди.

У приміщенні ратуші (1811 р.) функціонує краєзнавчий музей.

У селі Буданів зберігся замок кінця ХVІ початку ХVІІ ст. у 1765 р. коштом Потоцьких частину замкових мурів і дві башти перебудовано на костьол. Дві інші башти межують з монастирем сестер Милосердя. Уцілів палац. Біля замку простежуються сліди оборонних валів.

Місто Бучач вперше згадується в документах 1397 р. В ХVІ-ХVІІ ст. воно було добре укріпленою фортецею з міцними оборонними мурами. Від замку ХІV-ХУІІ ст. тут залишились самі руїни. В Бучачі збереглася Хрестовоздвиженська церква (1753-1770 рр.) василіанського монастиря, корпус келій. Серед міських пам’яток – оборонна церква Св. Миколая (1610 р.) з різьбленим іконостасом і розписом, Покровська церква (середина ХVІІІ ст.) з унікальним різьбленням по дереву, Успенський костьол (1761-1763 рр.), руїни монастиря на г. Федор, (спалений у 1672 р.) і оборонної церкви (ХVІ ст.) в урочищі “Монастирок” під Бучачем. Збереглась будівля міської ратуші, зведена в 1751 р. коштом М. Потоцького.

Село Яблунівка, в минулому відоме як місто Язловець, де була велика вірменська колонія, процвітали ремесла, відбувались ярмарки.

Серед інших пам’яток – церква Св. Миколая (до 1810 р. - вірменська), споруджена в 1551 р., Успенський костьол (1589-1590 рр.), оточений муром з вежею. Збереглась також міська ратуша.

В селищі Вишневець збереглись руїни замку (1395 р.), англійського парку, а також діє церква Воскресіння.

Перша згадка про Гусятин відноситься до 1559 р. В Гусятині збереглася синагога, споруджена у другій половині ХVІ ст. – один із найкращих зразків іудейської культової архітектури в Україні. Серед пам’яток міста – Онуфріївська церква (ХVІ ст.) і монастир бернардинців (ХVІ ст.).

Палац, оточений парком, і костьол (ХVІІ ст.) збереглися в м. Заліщики.

Залишки міських укріплень Збаража, зруйнованих ще в 1589 р., збереглися поблизу с. Старий Збраж. Замок неодноразово зазнавав руйнувань і знову відбудовувався.

Нині продовжуються реставраційні роботи. У 1994 р. замок включений до складу державного історико-архітектурного заповідника.

У селі Кривче знаходиться знаменита Кришталева печера, що є однією з найбільших у світі гіпсових печер.

У центрі села збереглися залишки замкових споруд, дві оборонні вежі (ХVІІ ст.).

Зберігся замок 1516 р. в селищі Заложці. В Микулинцях крім руїн замку середини ХVІ ст., ще два історико-архітектурних об’єкти 1760-х років – Троїцький костьол і палацовий комплекс, перебудований у середині ХІХ ст.

В давньому містечку Підгайці уціліли костьол 1634 р., синагога ХУІ ст. і церква Успення Пресвятої Богородиці 1650-1653 рр.

В містечку Скала-Подільська (давня назва – Ягельниця, до 1940 р. – Скала-над-Збручем) є залишки замку 1538 р. неподалік – костьол ХVІІ ст. з мурами, вежею і бійницями. Міський парк-дендрарій закладений на початку ХІХ ст.

Багато старовинних пам’яток є у м. Теребовля. Тут збереглися зведені на горі вали давньоруського міста, де пізніше було споруджено замок. Нині від замку залишились лише руїни.

Пам’ятки Теребовлі представлені комплексом будівель монастиря кармелітів (1635-1639) і церквою Св. Миколая (ХVІ ст.). на околиці міста на високій горі над глибоким урвищем збереглися руїни василіанського монастиря (ХVІ ст.), відомого під назвою “Під горянський” (“Угодницький”).

Потужний замок був споруджений у 1610 р. в м. Чортків. Від нього збереглися дві башти і оборонні мури.

В мсті є також дві пам’ятки дерев’яної архітектури – Воскресенська (1738 р.) і Успенська церкви (1635 р.). Збереглися домініканський костьол (1731 р.), монастир кармелітів (1635 р.), ратуша (ХІХ ст.).

В місті Кременець на вершині однойменної гори збереглися залишки замку ІХ- ХVІ ст., уціліли францисканський костьол (тепер Миколаївський собор) з келіями ХVІ-ХVІІ ст. і Богоявленський монастир (1760 р.).

Почаїв уперше згадується під 1450 р. Головним туристичним об’єктом міста є Свято-Успенська Лавра (заснована в 1597 р.). Ансамбль монастиря став формуватися в ХVІІ-ХІХ ст. Центром ансамблю є Успенський собор. У товщі гори під Успенським собором міститься триярусний печерний комплекс ХV-ХVІ ст. з підземними церквами, там зберігається камінь із відбитком ступні Богородиці.

У 1906-1912 рр. за проектом О. Гусєва споруджено Троїцький собор. В інтер’єрі собору збереглись мозаїки, виковані за ескізами М. Еріха.

У Почаєві збереглись також церква Всіх Святих (1773-1775 рр.) і Покровська церква (1643 р.; перебудована в 1746 р.).

Одним із найвідоміших у світі місць, пов’язаних із вшануванням Божої Матері, є село Зарваниця. Тут був споруджений монастир (з 1922 р. – Св. Іоанна Хрестителя). В 1867 р. Папа Пій ІХ благословив чудотворну ікону Божої Матері Зарваницької. Паломництво у святе місце триває від дня Св. Юрія (6 травня) до свята Покрови Пречистої Діви Марії (14 жовтня). В 1995 р. Зарваниця визнана місцем прощі віруючих греко-католицької церкви, куди стікаються сотні тисяч прочан із багатьох країн світу.

Дата добавления: 2014-12-23