Олешківська Січ

Новоросія

Опришки

Гайдамаки

Поділи Польщі —які українські землі відійшли?

Поема Т. Г. Шевченка яка описувала події середини 18 ст. «………………»

Після зруйнування російськими військами …………………. (1709 р.) запорожці переселилися на територію Кримського ханства і з дозволу хана заснували ……………… (1709 р.), а згодом ………………… (1711 р.).

У 1734 р. російський уряд дозволив січовикам повернутися на Запорожжя, де вони заклали ………….. на берегах р. Підпільної. Територія ……………………. поділялася на ………………. (Кодацька, Са­марська, Кальміуська та ін.), кожна з яких мала власний адміністративний апарат (полковник, писар, суддя, осавул, отамани слобід), що обирався паланковою радою.

Господарську діяльність козаки здійснювали в ……………….. — великих господарствах, де займалися рільництвом, садівництвом, городництвом, скотарством, мисливством, рибальством, ремеслами, тор­гівлею (із Туреччиною, Кримським ханством, Річчю Посполитою, Російською імперією).

У 1768—1774 рр. відбулася російсько-турецька війна, унаслідок якої Росія здобула вихід до Чорного моря. За …………………………..мирним договором до Росії відійшла територія між………………………, Азов і частина Керченського півострова. У ………… російські війська під командуванням генерала ………………. за наказом імператриці Кате­рини II зруйнували …………………….., вивезли клейноди й архів, відправили на заслання на ……………………останнього кошового отамана. Частина запорозьких козаків переселилася на територію …………………. й заснувала в гирлі р. Дунаю ………………….. Січ.

У …………р. Катерина II підписала указ про включення Криму до складу Російської імперії, що призве­ло до російсько-турецької війни 1787—1791 рр. За ……………………………оговором до Росії відійшла тери­торія між…………………………………., а Туреччина остаточно визнала приєднання Криму до Росії.

. На нових землях, які отримали назву ……………….., було засновано міста Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Одесу, Севастополь..

Чортомлицька Січ —

Кам'янська Січ —

Історичний портрет Петро Калнишевський (1690—1803)

Історичний портрет Григорій Сковорода (1722—1794)

Історичний портрет Іван Григорович-Барський (1713—1791)

Історичний портрет Максим Березовський (1745—1777)

Галузь культ.	Основні досягнення культури
Освіта	Початкову освіту надавали початкові школи й народні училища. Повну середню освіту надавали гімназії та колегіуми — Чернігівський, Харківський, Переяславський, вищу освіту — Києво-Могилянська академія й Львівський університет. Роки створ.?
Наука	Розвивалися медичні знання. Епідеміологи Є. Мухін і Д. Самойлович запровадили ві­спощеплення, розробили запобіжні засоби боротьби з холерою. Видатний внесок у розвиток філософії зробив Г. Сковорода, який утілював свої ідеї не тільки у філософських трактатах, а й у мистецькій формі — у віршах і байках («Сад…………………….», «Байки ……………..»).
Література.	У літературі разом зі стилем бароко з'явилися елементи класицизму й реалізму, поши­рилося використання народної розмовної мови. Справжнім літературним явищем ста­ли твори В. Григоровича-Барського «Странствования Василия Григоровича-Барского по святьім местам Востока...», /. Котляревського «……………» (1798 р.).
Музика	Розвивалося музичне народне мистецтво, розпочалася обробка народних пісень («їхав козак за Дунай», «Ой під вишнею, під черешнею»). При академіях і колегіумах існували музичні школи, звідки вийшли композитори М. Березовський (опера «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери «Креонт», «Алкід»), А. Ведель (хорові концерти).
Театр	Почав занепадати шкільний театр, інтермедії перетворилися на самостійні комедійні п'єси, відтіснивши на другий план шкільну драму. З'явилися аматорські й кріпацькі театри, у ………………..виник перший професійний театр із постійною трупою (1798 р.).
Архітектура	Поширилося мистецтво європейського бароко (Андріївська церква в Києві, Собор Св. Юра у Львові, Покровський собор у Харкові). З'явилися споруди з елементами класицизму (палац К. Розумовського в Батурині). Видатними архітекторами були /. Григорович-Барський (надбрамна церква Кири­лівського монастиря, Покровська церква в Києві), Степан Ковнір (корпус Києво-Печерської лаври), Я. Погребняк (дерев'яний собор у Самарі).
Живопис	Провідним жанром живопису залишався релігійний (розписи храмів, палаців, громад­ських споруд). Розвивався світський портретний живопис (портрети козацької стар­шини, заможних міщан. Видатними художниками були О. Антропов, Г. Левицький-Ніс,Д. Левицький (розписи Андріївської церкви), В. Боровиковський (портрет полтав­ського бургомістра П. Руденка).
Скульптура	Поширення набули декоративне різьблення й ліплення, які прикрашали стіни архітек­турних споруд. Видатним скульптором був Й. Пінзель, автор скульптурного оформ­лення Собору Св. Юра у Львові (скульптури святих Льва й Афанасія, композиція «Св. Юрій Змієборець»).

Робота з картосхемою Українські землі другої половини XVIII ст. Покажіть на картосхемі:

• територію, на яку поширювалася влада гетьмана К. Розумовського;

• територію, охоплену рухом опришків на чолі з О. Довбушем;

• територію, охоплену рухом гайдамаків на чолі з М. Залізняком та І. Гонтою (Коліївщина);

• українські землі, які відійшли до Австрійської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої;

• українські землі, які відійшли до Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої;

• українські землі, які відійшли до Російської імперії внаслідок російсько-турецьких війн;

• міста, які стали центрами намісництв, створених на українських землях;

• місце розташування Нової (Підпільненської) Січі;

• місце розташування Задунайської Січі.

Дата добавления: 2015-01-03