Нормальна анатомія 1 страница

Особливості грудних хребців [T I – T XII] (vertebrae

thoracicae [T I – T XII])

1 Мають на тілі верхні реброві ямки (напів’ямки) – foveae costales superiores та нижні реброві ямки (напів’ямки) – foveae costales inferiores для з’єднання з головками ребер (caput costae).

2 На поперечних відростках (processus transversus) знаходяться реброві ямки поперечних відростків (foveae costales processus transversi).

3 Остисті відростки (processus spinosi) довгі, спрямовані вниз, черепицеподібно накривають один одного.

4 Суглобові поверхні (facies articulares) верхніх суглобових відростків (processus articulares superiores) і нижніх суглобових відростків (processus articulares inferiores) лежать у лобовій площині.

Перший грудний хребець (vertebra thoracica I) на бічній поверхні тіла хребця (corpus vertebrae) має повну верхню реброву ямку (fovea costalis superior) і нижню реброву ямку (напів’ямку) – fovea costalis inferior.

На Х грудному хребці (vertebra thoracica X) на тілі хребця (corpus vertebrae) є лише верхня реброва ямка (напів’ямка) – (fovea costalis superior).

На ХІ - ХІI грудних хребцях (vertebrae thoracicae ХІ-ХІI) на тілі хребця (corpus vertebrae) є повна реброва ямка (foveae costalis), а на їх поперечних відростках (processus transversus) реброві ямки (fovea costales) відсутні.

Верхні суглобові відростки (processus articulares superiores) XII грудного хребця (vertebrae thoracicae ХІI) лежать у лобовій площині, а нижні суглобові відростки (processus articulares ihferiores) – у стріловій площині.

Груднина (sternum)складається з ручки груднини (manubrium sterni), тіла груднини (corpus sterni) і мечоподібного відростка (processus xiphoideus).

Між тілом груднини (corpus sterni) і ручкою груднини (manubrium sterni) утворюється кут груднини (angulus sterni), який добре пальпується під шкірою (cutis).

На ручці груднини (manubrium sterni) зверху міститься яремна вирізка (incisura jugularis), а по боках – ключичні вирізки (incisurae clavicularеs).

На бічних поверхнях груднини є реброві вирізки (incisurae costales) для з’єднання з хрящами семи пар верхніх ребер (costae).

Ребра (costae I – XII)

Кожне ребро (costa) складається з кісткової частини (реброва кістка – os costale) і хрящової частини (ребровий хрящ – cartilago costalis).

Верхні сім ребер (costae I – XII) – справжні ребра (costae verae), тому що вони самостійно з’єднуються з грудниною (sternum).

VIII-Х ребра (costae VIII – X) своїми хрящами прикріплюються до ребрового хряща (cartilago costalis), що міститься вище, і тому називаються несправжніми ребрами (costae spuriae).

XI-XII ребра (costae XI – XII) мають короткий ребровий хрящ (cartilago costalis), який закінчується в м’язах черевної стінки, і називаються коливними ребрами (costae fluctuantes).

Кісткова частина ребра (реброва кістка – os costale) має передній кінець– груднинний кінець (extremitas sternalis) і задній кінець – хребтовий кінець (extremitas vertebralis).

На хребтовому кінці (extremitas vertebralis) розрізняють головку ребра (caput costae), на якій міститься суглобова поверхня головки ребра (facies articularis capitis costae). Вона розділена на верхню і нижню частину гребенем головки ребра (crista capitis costae).

За головкою ребра (caput costae) знаходиться шийка ребра (collum costae), позаду від якої розташований горбок ребра (tuberculum costae). На горбку ребра (tuberculum costae) є суглобова поверхня горбка ребра (facies articularis tuberculi costae) для з’єднання із ямкою поперечного відростка хребця (fovea costalis processus transversi).

Хребтовий кінець ребра (extremitas vertebralis costae), переходячи в тіло ребра (corpus costae), утворює кут ребра (angulus costae).

Тіло ребра (corpus costae) має внутрішню і зовнішню поверхні (facies interna et externa), верхній і нижній краї (margo superior et margo inferior). На внутрішній поверхні нижнього краю ребра знаходиться борозна ребра (sulcus costae), де проходять судини і нерви.

Перше ребро [I] (costa prima [I]) має верхню і нижню поверхні, зовнішній і внутрішній краї. Кут ребра (angulus costae) співпадає з горбком ребра (tuberculum costae). На верхній поверхні першого ребра (costa prima) міститься горбок переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris), спереду від якого проходить борозна підключичної вени (sulcus venae subclaviae), а ззаду – борозна підключичної артерії (sulcus arteriae subclaviae).

На зовнішній поверхні другого ребра [II] (costa secunda [II]) знаходиться горбистість переднього зубчастого м’яза (tuberositas musculi serrati anterioris).

З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis) поділяються на синдесмози грудної клітки (syndesmoses thoracis), синхондрози грудної клітки (synchondroses thoracis) та суглоби грудної клітки (articulationes thoracis). Грудна клітка (thorax) має з’єднання ребер (juncturae costarum) з хребтовим стовпом (columna vertebralis) та з’єднання ребер (juncturae costarum) з грудниною (sternum) і з’єднання ребер (juncturae costarum) між собою.

До синдесмозів грудної клітки (syndesmoses thoracis) відносять:

• зовнішню міжреброву перетинку (membrana intercostalis externa);

• внутрішню міжреброву перетинку (membrana intercostalis interna).

До синхондрозів грудної клітки (synchondroses thoracis) відносять:

• синхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae);

• груднинні синхондрози (synchondroses sternales), до яких належать груднинний мечоподібний симфіз (symphysis xiphosternalis) та ручко-груднинний симфіз (symphysis manubriosternalis) або ручко-груднинний синхондроз (synchondrosis manubriosternalis).

Суглоби грудної клітки (articulationеs thoracis)

Реброво - хребцеві суглоби (articulationеs costovertebrales) складаються з двох суглобів – суглоба головки ребра (articulatio capitis costae) та реброво - поперечного суглоба (articulatio costotransversaria), які є комбінованими (articulationes combinatae), за формою – циліндричними (articulationes cylindricae), за функцією – одновісними (articulationes uniaxiales).

Суглобові поверхні:

• головка ребра і реброві ямки на хребцях (caput costae et foveae costales vertebrae);

• горбок ребра і реброва ямка поперечного відростка хребця (tuberculum costae et fovea costalis processus transversi vertebrae).

Види рухів: піднімання ребра (costae levatio) та опускання ребра (costae depressio).

Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) є кулястий (articulatio spheroidea), комбінований (articulatio combinata) та тривісний (articulatio triaxialis).

Суглобові поверхні:

• головка ребра (caput costae);

• верхні реброві ямки тіл хребців (foveae costales superiores corporum vertebrarum);

• нижні реброві ямки тіл хребців (foveae costales inferiores corporum vertebrarum).

Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: обертання – rotatio (піднімання і опускання ребер – levatio et depressio costae).

Допоміжний апарат:

• промениста зв'язка головки ребра (lig. capitis costae radiatum),

• внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare).

Реброво - поперечний суглоб (articulatio costotransversa - ria) – циліндричний (articulatio cylindrica), комбінований (articulatio combinata), одновісний (articulatio monoaxialis).

Суглобові поверхні:

• горбок ребра (tuberculum costae);

• реброва ямка поперечного відростка хребця (fovea costalis processus transversi vertebrae).

Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: обертання – rotatio (піднімання і опускання ребер – levatio et depressio costae).

Допоміжний апарат:

• реброво-поперечна зв'язка (lig. costotransversarium), яка складається з верхньої реброво-поперечної зв’язки (lig. costotransversarium superius) та бічної реброво-поперечної зв’язки (lig. costotransversarium laterale);

• попереково-реброва зв’язка (lig.lumbocostale).

Груднинно - реброві суглоби (articulationes sternocostales) утворені ребровими хрящами (cartilagines costales) II-VII ребер (costae II-VII). Окремо взятий суглоб є плоским (articulatio plana), простим (articulatio simplex) та тривісним (articulatio triaxialis).

Суглобові поверхні:

• реброві вирізки груднини (incisurae costales sterni);

• суглобові поверхні ребрових хрящів (facies articulares cartilaginis costales).

Рухи навколо:

• вертикальної осі (axis verticalis);

• стрілової осі (axis sagittalis);

• лобової осі (axis frontalis).

Види рухів: малорухомий суглоб (amphiarthrosis).

Допоміжний апарат:

• внутрішньосуглобова груднинно-реброва зв'язка (lig. sternococtale intraarticulare) – II ребра (costa II) з грудниною (sternum);

• променисті груднинно-реброві зв'язки (ligg. sternococtalia radiata);

• перетинка груднини (membrana sterni);

• реброво-мечоподібні зв'язки (ligg.costoxiphoidea).

Міжхрящові суглоби (articulationes interchondrales) знаходяться між ребровими хрящами VII – IX ребер (cartilagines costales VII – IX).

Реброво - хрящові суглоби (articulationes costochondrales) з’єднують кісткову частину ребра (pars ossea costae) з ребровими хрящами (cartilagines costales).

Грудна клітка в цілому (thorax totale)

Грудну клітку (thorax) утворюють 12 грудних хребців (vertebrae thoracicae), 12 пар ребер (costae) і груднина (sternum). Ребра відокремлені одне від одного міжребровими просторами (spatia intercostalia). Грудна клітка (thorax) має верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) і нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior).

Терміни "вхід у грудну клітку" і "вихід з грудної клітки" використовуються клініцистами по-різному. Так, "синдром грудного вихідного отвору" відповідає грудному вхідному отвору.

Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) обмежований яремною вирізкою груднини (incisura jugularis sterni), першими ребрами (costae primae) і тілом І грудного хребця (corpus vertebra thoracica prima).

Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) обмежований тілом XII грудного хребця (corpus vertebra thoracica duodecina), мечоподібним відростком груднини (processus xiphoideus sterni) і нижніми ребрами (costae inferiores).

Передньобічний край нижнього отвору грудної клітки (margo anteriolateralis aperturae thoracis inferioris) утворений з’єднанням VII-X ребер і називається ребровою дугою (arcus costalis).

Права реброва дуга (arcus costalis dexter) і ліва реброва дуга (arcus costalis sinister) обмежовують з боків підгруднинний кут (angulus infrasternalis). З дорсальної сторони по боках від тіл грудних хребців (corpora vertebrae thoracicae) містяться легеневі борозни (sulci pulmonales).

Розрізняють такі форми грудної клітки:

• конусоподібну грудну клітку (широка і коротка),

• плоску грудну клітку (сплющена в передньо-задньому напрямку) та

• циліндричну грудну клітку (проміжна між двома попередніми).

М’язи спини (musculi dorsi) поділяють на поверхневі мязи (musculi superficiales) та власні м’язи спини–musculi proprii dorsi або глибокі м’язи (musculi profundi).

До поверхневих м’язів спини (musculi superficiales dorsi) належать:

1 Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius), має низхідну частину (pars descendens), поперечну частину (pars transversa) та висхідну частину (pars ascendens). Верхні пучки підіймають плече (brachium), нижні – опускають, а при скороченні всього м’язу (musculus) лопатка (scapula) наближається до хребтового стовпа (columna vertebralis). При двосторонньому скороченні м’язу лопатка (scapula) приводиться і розгинається голова (caput) та шия (cervix).

2 Найширший м’яз спини (musculus latissimus dorsi) – приводить, розгинає та пронує плече (brachium), а при фіксованому плечі (brachium)– підтягує до нього тулуб (truncus).

3 Великий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus major) і малий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus minor) – підіймають лопатку (scapula) та наближають її до хребтового стовпа (columna vertebralis), фіксуючи в даному положенні.

4 М’яз - підіймач лопатки (musculus levator scapulae) – підіймає верхній кут лопатки (angulus superior scapulae).

5 Верхній задній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior superior) – піднімає II-V ребра (costae II-V) – допоміжний м’яз вдиху.

6 Нижній задній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior inferior) – опускає ІХ-ХІІ ребра (costae ІХ-ХІІ) – допоміжний м’яз видиху.

До власних м’язів спини –musculi proprii dorsi (глибоких м’язів – musculi profundi, які можна поділити на короткі та довгі м’язи)належать:

1 Остьово - поперечні м’язи (musculi spinotransversales), до них належить ремінний м’яз (m. splenius), який складається з:

• ремінного м’яза голови (musculus splenius capitis) – розгинає голову (extensio capitis) і повертає її у свій бік;

• ремінного м’яза шиї (musculus splenius cervicis) – розгинає шийну частину хребтового стовпа (extensio pars cervicalis columnae vertebralis), а при односторонньому скороченні – обертає голову і шию (rotatio externa capitis et cervicalis) у бік скорочення.

2 М’яз - випрямляч хребта (musculus erector spinae) – утримує тулуб (truncus) у вертикальному положенні, розгинає хребтовий стовп (extensio columna vertebralis). У ньому розрізняють три частини:

а) клубово - ребровий м’яз (musculus iliocostalis), що поділяється на клубово-ребровий м’яз попереку (musculus iliocostalis lumborum) та клубово-ребровий м’яз шиї (musculus iliocostalis cervicis) – розгинає хребтовий стовп (columna vertebralis), а при односторонньому скороченні – нахиляє хребтовий стовп (columna vertebralis) у свій бік.

Клубово - ребровий м’яз попереку (musculus iliocostalis lumborum) має поперекову частину; бічну частину м’яза-випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio lateralis musculi erectoris spinae lumborum) та грудну частину (pars thoracalis). Поперекова частина (pars lumbalis) клубово-ребровий м’яз попереку (musculus iliocostalis lumborum) – опускає ребра (costae), а його шийна частина (pars cervicalis) – підіймає ребра (costae).

Клубово - ребровий м’яз шиї (musculus iliocostalis cervicis) окрім загальної функції клубово-ребрового м’яза(musculus iliocostalis) – піднімає ребра.

б) найдовший м’яз (musculus longissimus) поділяється на:

• найдовший м’яз грудної клітки (musculus longissimus thoracis), який має поперекову частину; присередню частину м’яза-випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio medialis musculi erectoris spinae lumborum);

• найдовший м’яз шиї (musculus longissimus cervicis) та

• найдовший м’яз голови (musculus longissimus capitis).

Функція найдовшого м’яза (musculus longissimus) – найдовші м’язи грудної клітки та шиї (musculi longissimi thoracis et cervicis) розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis), при односторонньому скороченні нахиляють його вбік. Обидва найдовші м’язи голови (musculi longissimi capitis) нахиляють голову назад, а при односторонньому скороченні – обертають голову (caput) лицем (facies) у свій бік.

Поперекова частина найдовшого м’яза грудної клітки (pars lumbalis musculi longissimi thoracis) та поперекова частина клубово-ребрового м’яза попереку (pars lumbalis musculi iliocostalis lumborum) ще мають назву присередньої та бічної частини м’яза-випрямляча хребта (partes musculi erectoris spinae medialis et lateralis).

в) остьовий м’яз (musculus spinalis), щоподіляється на остьовий м’яз грудної клітки (musculus spinalis thoracis), остьовий м’яз шиї (musculus spinalis cervicis; musculus spinalis colli) та остьовий м’яз голови (musculus spinalis capitis).

Остьовий м’яз голови (musculus spinalis capitis) розглядається як присередня частина півостьового м’яза голови (pars medialis musculi semispinalis capitis), але цей м’яз може бути і окремим утвором.

Остьові м’язи грудної клітки (musculi spinalis thoracis) розгинають грудний відділ, а остьові м’язи шиї та голови (musculi spinale cervicis et capitis) розгинають шийну частину хребтового стовпа (extensio partis cervicalis columnae vertebralis).

3 Поперечно - остьові м’язи (musculi transversospinales) – при двосторонньому скороченні розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis), а при односторонньому – обертають хребет (rotatio columna vertebralis). У ньому розрізняють три частини:

• півостьовий м’яз (musculus semispinalis), що складається з півостьового м’яза грудної клітки (musculus semispinalis thoracis), півостьового м’яза шиї (musculus semispinalis cervicis) та півостьового м’яза голови (musculus semispinalis capitis).

• багатороздільні м’язи (musculi multifidi), для зручності їх відносять до поперечно-остьових м’язів (musculi transversospinales) і складаються з ряду перехресних посегментно іннервованих остьово-поперечних м’язів (musculi spinotransversales).

Багатороздільні м’язи (musculi multifidi) складаються з багатороздільного м’яза попереку (musculus multifidus lumborum), багатороздільного м’яза грудної клітки (musculus multifidus thoracis) та багатороздільного м’язашиї (musculus multifidus cervicis; musculus multifidus colli).

Функція багатороздільних м’язів (musculi multifidi) – розгинають та обертають тулуб (extensio et rotatio trunci), нахиляють його у бік, протилежний скороченню;

• м’язи - обертачі (musculi rotatores), складаються з м’язів-обертачів попереку (musculi rotatores lumborum), м’язів-обертачів грудної клітки (musculi rotatores thoracis) та м’язів-обертачів ши ї (musculi rotatores cervicis).

4 Міжостьові м’язи (musculi interspinales) складаються з міжостьових м’язів попереку (musculi interspinales lumborum), міжостьових м’язів грудної клітки (musculi interspinales thoracis) та міжостьових м’язів шиї (musculi interspinales cervicis). Вони розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis) та утримують його у вертикальному положенні.

5 Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) поділяють на:

• міжпоперечні м’язи попереку (musculi intertransversarii lumborum), які складаються з бічних міжпоперечних м’язів попереку (musculi intertransversarii laterales lumborum) і присередніх міжпоперечних м’язів попереку (musculi intertransversarii mediales lumborum);

• міжпоперечні м’язи грудної клітки (musculi intertransversarii thoracis);

• міжпоперечні м’язи шиї (musculi intertransversarii cervicis) складаються iз передніх міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii anteriores cervicis; mm. intertransversarii anteriores colli) та із задніх бічних міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii posteriores laterales cervicis; mm. intertransversarii posteriores laterales colli) і задніх присередніх міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii posteriores mediales cervicis; mm. intertransversarii posteriores mediales colli).

Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) перекидаються між поперечними відростками суміжних хребців (processus transversi vertebrarum) і нахиляють відповідні відділи хребтового стовпа (flexio columnae vertebralis) у свій бік.

Фасції спини (fasciae dorsi). До них відносять:

• каркову фасцію (fascia nuchae), що розташовується в потиличній ділянці (regio occipitalis) між поверхневим та глибоким шарами м’язів. Присередньо вона зростається з карковою зв’язкою (ligamentum nuchae), латерально переходить у поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis) і прикріплюється до верхньої каркової лінії потиличної кістки (linea nuchalis superior).

• грудо - поперекову фасцію (fascia thoracolumbalis), що утворює волокнисту піхву (vagina fibrosa), в якій знаходяться власні м’язи спини (musculi dorsi proprii). Ця фасція (fascia thoracolumbalis) складається із задньої пластинки, поверхневої пластинки (lamina posterior; lamina superficialis), раніше вона називалась як поверхневий або задній листок та передньої пластинки, глибокої пластинки, фасції квадратного м’яза попереку (lamina anterior; lamina profunda; fasciae musculi quadrati lumborum), раніше вона називалась як глибокий або передній листок. Згідно з новою анатомічною номенклатурою виділяють ще середню пластинку грудо-поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis).

Задня пластинка грудо - поперекової фасції (lamina posterior fascia thoracolumbalis) прикріплюється знизу до клубових гребенів клубових кісток (cristae iliacae ossium ilii), по боках доходить до кутів ребер (anguli costae), а присередньо прикріплюється до остистих відростків (processus spinosi) усіх хребців (vertebrae), окрім шийних хребців (vertebrae cervicales).

Латерально, по бічному краю м’яза-випрямляча хребта (musculus erector spinae), задня пластинка грудо-поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) зростається з передньою пластинкою цієї фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від задньої пластинки грудо-поперекової фасції (lamina posterior fascia thoracolumbalis) починаються окремі пучки найширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi) та нижнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior inferior).

Передня пластинка грудо - поперекової фасції (lamina anterior fascia thoracolumbalis) натягується між поперечними відростками поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium), міжпоперечними зв’язками попереку (ligamenta intertransversaria lumbalia), клубовим гребенем клубової кістки (crista iliaca ossis ilii) та нижнім краєм XII ребра (margo inferior XII costae) та попереково-ребровими зв’язками (ligamenta lumbocostalia) і назовні (латерально) зростається із задньою пластинкою грудо-поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis).

Передня пластинка грудо-поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis) покриває квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum), тому її ще називають фасцією квадратного м’яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum), яка є синонімом передньої пластинки грудо-поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від передньої пластинки грудо-поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis), а також від місця зрощення її з задньою пластинкою (lamina posterior) починається поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis).

Середня пластинка грудо - поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis) є тонкою пластинкою грудо-поперекової фасції (lamina gracilis fasciae thoracolumbalis), яка відмежовує квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum)) від м’яза-випрямляча хребта (musculus erector spinae).

На спині розрізняють такі спинні ділянки (regiones dorsales; regiones dorsi):

1 Хребтову ділянку (regio vertebralis), яка знаходиться над хребтовим стовпом (columna vertebralis).

2 Крижову ділянку (regio sacralis), яка знаходиться над крижовою кісткою (os sacrum) і є непарною.

3 Лопаткову ділянку (regio scapularis), що розташовується над задньою поверхнею лопатки (facies posterior scapulae) і є парною.

4 Підлопаткову ділянку (regio infrascapularis), що знаходиться між лопатковою ділянкою (regio scapularis) та поперековою ділянкою (regio lumbalis).

5 Поперекову ділянку (regio lumbalis), яка є задньою стінкою черевної порожнини (paries posterior cavitatis abdominis), парна та обмежована угорі XII ребром (costa XII), а внизу – клубовим гребенем (crista iliaca). До поперекової ділянки (regio lumbalis) відносять:

• нижній поперековий трикутник – трикутник Пті (trigonum lumbale inferius – trigonum Petit), обмежований клубовим гребенем (crista iliaca) знизу, зовнішнім краєм найширшого м’яза спини (margo externus musculi latissimus dorsi) присередньо та внутрішнім краєм зовнішнього косого м’яза живота (margo internus musculi obliquus externus abdominis) ззовні.

• верхній поперековий трикутник – ромб Лесгафта-Грюнфельда (trigonum lumbale superius – rhombus Lesgafti-Grunfeldi) непостійний, через нього можуть прориватись абсцеси або виходити грижі. Якщо він є, то спереду обмежений зовнішнім косим м’язом живота (musculus obliquus externus abdominis), ззаду – найширшим м’язом спини (musculus latissimus dorsi), угорі – нижнім заднім зубчастим м’язом (musculus serratus posterior inferior), внизу – внутрішнім косим м’язом живота (musculus obliquus internus abdominis)

6 Трикутник вислуховування (trigonum auscultationis), що утворюється бічним краєм трапецієподібного м’яза (margo laterali musculi trapezii), присереднім краєм великого ромбоподібного м’яза (margo medialis muscului rhomboidei majoris) і верхнім краєм найширшого м’яза спини (margo superior musculi latissimi dorsi).

В основі трикутника (trigonum auscultationis) розташоване покрите фасцією сьоме ребро (costa VII) з прилеглими міжребровими проміжками (spatia intercostalia). Коли руки підняті над головою (caput), трикутники (trigona auscultationis) мають найбільші розміри і полегшують вислуховування через них верхніх сегментів нижніх часток легень (segmenta superiora loborum inferiorum pulmonum).

Лівий трикутник вислуховування (trigonum auscultationis sinistrum) був названий так ще й тому, що через нього можна почути, як капає рідина в кардію шлунка (cardia gastris) в разі непрохідності стравоходу (oesophagus).

М’язи грудної клітки (musculi thoracis) поділяють на поверхневі та власні (глибокі).

До поверхневих м’язів (musculi superficiales) належать:

1 Великий грудний м’яз (musculus pectoralis major) – приводить плече (brachium) до тулуба (truncus), піднімає ребра (costae). Він має ключичну частину (pars clavicularis), груднинно-реброву частину (pars sternocostalis) та черевну частину (pars abdominalis).

2 Малий грудний м’яз (musculus pectoralis minor) – тягне лопатку (scapula) вперед і донизу, піднімає ребра (costae).

3 Підключичний м’яз (musculus subclavius) – тягне ключицю (clavicula) донизу і досередини.

4 Передній зубчастий м’яз (musculus serratus anterior) – тягне лопатку (scapula) вбік і донизу, піднімає ребра (costae).

До власних м’язів грудей – musculi proprii thoracis(глибоких м’язів грудей – musculi profundi thoracis)належать:

1 Зовнішні міжреброві м’язи (musculi intercostales externi) – піднімають ребра (costae), забезпечують вдих (inspiratio).

2 Внутрішні міжреброві м’язи (musculi intercostales interni) – опускають ребра (costae), забезпечують видих (exspiratio).

3 Найглибші міжреброві м’язи (musculi intercostales intimi) є частиною внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni) – внутрішні їх пучки.

4 Підреброві м’язи (musculi subcostales) – опускають ребра (costae), сприяють видиху.

Дата добавления: 2014-12-23