Система управління товарними запасами

Оптовики-комівояжери

Оптовики, які торгують за готівку без доставки

Оптові фірми — дистри­б’ютори товарів виробни­чо-технічного призначення

Підприємства з неповним циклом обслуговування.

Підприємства з повним циклом обслуговування.

Оптово-торговель­ні підприємства із повним циклом обслуговування - це оптові фірми, які дістають право власності на товар, мають високомеханізоване складське господарство. Створені як акціонерні товариства різних видів власності та господарювання

Обсяг виконуваних функцій:

- здійснюють оптовий продаж переважно роздрібним торговцям, надаючи їм повний набір послуг;

- формують товарний асортимент;

- роздрібнюють великі партії товарів;

- формують партії товару для доставки покупцям;

- завозять товари згідно із узгодженими графіками;

- надають маркетингові послуги тощо.

Можуть працювати зі змішаним асортиментом (кількома товарними групами); зі спеціалізованим (одна-дві товарні групи); із вузькоспеціалізованим

Оптовики з обме­женим циклом обслуговування:

Незалежні підприємства оптової торгівлі з високомеханізованим складським господарством. Продають товари переважно виробникам, надають широкий спектр послуг: виробничо-технологічні, транс­портно-експедиторські, інформаційні, кредитні, мар­кетингові. Можуть працювати із широким, зміша­ним або спеціалізованим товарним асортиментом

Мають обмежений асортимент ходових товарів, який продають дрібним оптом роздрібним торговцям із негайною оплатою. Покупець самостійно виконує частину торговельних функцій: вантаження, доставку тощо

Оптовик розвозить і продає за готівку товари обмеженого асортименту (продукти) нетривалого зберігання.

4. Оптовики-організатори (транзитники):

Оптовик приймає замовлення від клієнта, шукає виробника відповідного товару, укладає угоду, згід­но з якою виробник забезпечує відправку товару безпосередньо покупцеві. Оптовик-організатор перебирає на себе право власності на товар і пов’я­заний з ним ризик із моменту оформлення завершення до моменту завершення поставки.

5. Оптовики-консигнатори:

Працюють на засадах консигнації, тобто зберігають право власності на товар поставлений роздрібному торговцеві до завершення реалізації споживачеві. Оптовик призначає ціну на товар, забезпечує його збереження, розміщує рекламні матеріали в місцях продажу та веде облік товарних запасів з метою своєчасного поповнення

Для забезпечення стабільності й безперебійності оптових продаж, задоволення попиту покупців оптово-торговельні підприємства формують достатні й комплектні товарні запаси, постійно контролюють стан їх.

Товарними запасами підприємств оптової торгівлі вважають товари, зосереджені на їхніх базах і складах та призначені для подальшої реалізації покупцям — і організованим споживачам, і в роздрібній мережі. За абсолютну величину запасу приймають його кількість у натуральному або вартісному вираженні, а за відносну — кількість днів, упродовж яких наявний запас забезпечує безперебійну реалізацію товарів покупцям.

Оптимальна величина товарних запасів має:

1. Поточну частину – створюють з метою забезпечення покупців товарами в період між черговими надходженнями продукції на базу.

2. Підготовчу частину — товарні запаси, які призначені для реалізації споживачам упродовж часу приймання, розвантажування, розсортування, розміщення за місцями зберігання, формування партії відпуску, вантаження та документального оформлення.

3. Страхову частину – передбачають на випадок непередбачуваного зростання попиту на товари, можливих відхилень періодичності та величини партій закупівлі від прогнозованих.

Найпростіша формула визначення нормативної величини товарного запасу в днях і -го найменування товару () має вигляд:

, (1)

де Т_під — час складської обробки і -го виду товарів для реалізації споживачам;

Т_пот — час між черговими надходженнями і -го товару на базу;

Т_с — час, необхідний для організації термінового поповнення поточного запасу товару і -го виду.

Для визначення величини оптимального товарного запасу часто застосовують метод розрахунку за мінімальних витрат на закупівлю та збереження їх:

, (2)

де В₁ — витрати зі збереження й складське оброблення товарів;

В₂ — витрати на закупівлю товарів;

Р — обсяг реалізації (товарообороту).

Розраховану величину оптимальної партії закупівлі товару мож­на використовувати як критичну межу для передання наступного замовлення постачальникам.

У зарубіжній практиці для управління товарними запасами широко застосовують розрахунки максимальної й мінімальної величини запасу, за межі яких не має виходити фактичний обсяг його.

Максимальний рівень встановлюють для кожної позиції товарного асортименту; це загальна кількість наявних і замовлених (але тих що поки не надійшли) товарів.

Під мінімальним рівнем товарних запасів розуміють їхню фак­тичну величину напередодні терміну надходження наступної партії замовленого товару. Найчастіше вона може дорівнювати або бути близькою до розрахованої раніше оптимальної партії закупівлі товару (З_о).

Для управління товарними запасами потрібно, крім оптимальної партії замовлення, встановлювати максимальний та мінімальний рівень замовлення для кожної товарної позиції. Як правило, в разі купівлі мінімальної партії товару виробник не вимагає від оптовика додаткової плати за реалізований товар, але досить часто закупівля мінімальної партії обходиться дорож­че, ніж придбання великих партій, наприклад оптимальної партії закупівлі.

Мінімальну партію поставки може визначати як виробник-постачальник, так і підприємство оптової торгівлі. Підприємство оптової торгівлі встановлює її на рівні оптимальної партії закупів­лі (З_о), яка є найвигіднішою в економічному плані.

Багато виробників встановлюють нижню межу обсягу замовлення, за якої вони покривають виробничі витрати й отримують прибуток. При замовленні меншої кількості вони можуть підвищити вартість замовлення або ввести надбавку до ціни.

Усе це передбачає тісну співпрацю оптовика з виробником-пос­тачальником під час узгодження умов оптової закупівлі товарів.

Підприємство оптової торгівлі після розміщення замовлень підприємствам промисловості на виготовлення й поставку узгод­женої кількості товару певного асортименту та якості, здійснює операції, пов’язані з організацією виконання замовлень постачальниками, прийманням товарів на склад (базу) та відпуском їх покупцям. Ці операції визначають технологічний процес складського оброблення товарів.

Технологічний процес на складах передбачає послідовно виконувані операції з розвантаження транспорту з товаром, приймання його за кількістю та якістю, організації збереження, підсортування, розподілу, підготовки до виробничого споживання чи реалізації, пакування, оброблення документів і відпуску товарів зі складів.

Від організації технологічного процесу залежить величина витрат обігу, загальна тривалість товароруху від виробників до споживачів товарів.

Раціональна організація технологічного процесу дає змогу забезпечити:

— своєчасне й чітке приймання товарів за кількістю та якістю;

— ефективне використання транспортно-розвантажувального та іншого складського обладнання;

— оптимальне використання площі й місткості складських приміщень та якісне збереження товарів;

— раціональну організацію операцій відбирання, комплектування й підготовки товарів до відпуску споживачам;

— чітку роботу транспортної служби з централізованої достав­ки товарів;

— ефективне виконання виробничо-технологічних операцій на замовлення покупців;

— застосування сучасного обладнання та засобів механізації для підвищення продуктивності й поліпшення праці складських працівників;

— скорочення загального рівня складських витрат і ліквідацію втрат товарів у процесі складського оброблення та збереження.

Ефективна складська робота сприяє успішному виконанню підприємством оптової торгівлі всіх інших видів його діяльності.

Дата добавления: 2014-12-24