Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобами тварин

Рядки

(горизонтальні рядки)

Боковик Графи (колонки)

(графа для заголовків рядків)

Рисунок 1. Приклад оформлення таблиці

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують, таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не заважає користування таблицею.

Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці - не менше 8 мм.

Графу „ Номер за порядком” в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у боковику таблиці перед найменуванням.

Ілюстрації повинні мати надписи під рисунками і порядкові номери. На всі ілюстрації повинні бути посилання у тексті. Якщо рисунок один, його позначають „Рисунок 1”.

При статистичній обробці матеріалу вираховують середню арифметичну (x або М), середню квадратичну помилку (m) та вірогідність середньої величини (Р).

Середня арифметична (х або М) обчислення середньою арифметичною не згрупованих даних проводиться за формулою:

х = Σх

n

де х - значення варіанту (класу)

Σ – грецька буква - велика сигма - означає додавання (складання варіанту)

n – загальне число варіант.

Середню квадратичну помилку m результату обчислюють за формулою:

Таблиця 1.

Розрахунок значень достовірності

Класи (умовні одиниці) х

х - х

(х - х)²

8,25 8,50 8,50 9,00 9,00 9,00 ———— х = 8,71	-0,46 -0,21 -0,21 0,29 0,29 0,29	0,2116 0,0441 0,0441 0,0841 0,0841 0,0841   Σ(х -х)² = 0,5521
m = ±√ Σ(х –х) ² = √ 0,5521 =0,13 (n-1)* n 5*6

Звідси х ± m = 8,71 ± 0,13 умовної одиниці.

Якщо n>30, то одиниця з “n” не віднімається.

Достовірність середньої величини вибіркової сукупності. Спочатку обчислюють величину t за формулою:

t = х

m

Потім по таблиці t (додаток 6) для відповідної міри свободи знаходять значення t. По значенню t на таблиці видно значення P.

Приклад (табл. 1)

х ± m = 8,71 ± 0,13 умовної одиниці.

Звідси t = х = 8,71 =64,0

m 0,13

Тут міра свободи n-1= 6 -1 = 5. У п’ятому рядку таблиці знаходимо, що величина t64,0, перевищує величину t 6,859, яка необхідна для значимості результату = 0,001. Отже, для нашого прикладу P<0,001, що свідчить про більш ніж вельми значущий результат.

4.3. Характеристика тваринництва господарства (району, області).

В цьому підрозділі дипломники описують природно-географічну характеристику тваринництва господарства і детально описують галузь тваринництва, на якій дипломник виконує роботу.

4.4. Результати досліджень. Це основна частина дипломної роботи, в якій всебічно розкривається об’єм і зміст всього, що зроблено дипломником. Експериментальна частина дипломної роботи виконується самостійно і власною працею студента при періодичному контролі керівника дипломної роботи і консультаціях спеціаліста господарства. При проведенні досліджень перевіряються особисті властивості дипломника з питань організації, застосування і впровадження в виробництво знань, одержаних в університеті, досягнення науки і передового досвіду.

В цьому розділі дипломник докладно викладає результати проведених досліджень. Цифровий матеріал наводиться у вигляді таблиць, діаграм і графіків. Таблиці повинні бути не громіздкими і не мати перевагу над текстом, їх нумерують і пишуть заголовок. Кожна таблиця супроводжується поясненням, яке не по­винно бути її переказуванням. В таблицях і в тексті не допускається вільного скорочення слів, а необхідно дотримуватися вимог ДСТУ. В тексті наводять аналіз наведе­ного цифрового матеріалу і узагальненні результати співставлення з літератур­ними даними, при необхідності проводять аргументоване пояснення. Графіки, діаграми, гістограми не повинні дублювати цифровий матеріал таблиць, а мати самостійне значення.

Назви органів, тканин, лікарських засобів, хвороб і патологічних процесів необхідно писати згідно з сучасною міжнародною анатомічною, гістологічною клінічною і фармацевтичною номенклатурою, дотримуючись правил українського правопису 4-го видання.

В дипломній роботі необхідно користуватися загально прийнятими скороченнями: грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, тонна – т, гривня – грн, копійка – коп., міліметр – мм, сантиметр – см, метр – м, рисунок – рис. Знаки №, % та інші застосовують лише при цифрах, в інших випадках потрібно писати їх словами.

4.5. Економічні збитки та економічна ефективність ветеринарних заходів.

Для характеристики економічної ефективності профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів, направлених на запобігання захворюванням, втрат продуктів тваринництва, використовується система наступних показників:

I. Економічний збиток

II. Попереджений економічний збиток

III. Економічна ефективність проведених ветеринарних заходів

IV. Економічна ефективність на 1 грн. витрат

1. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення тварин по кожній віковій групі (3₁) розраховують як різницю між вартістю тварин в закупівельних цінах (цінах на племінну худобу) і грошовою виручкою від реалізації продуктів забою за формулою:

З₁ = М х Ж х Ц - Вф, де:

М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг.;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Вф - виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

Збиток від загибелі та вимушеного забою молодняку тварин (телят до 6 міс, поросят, ягнят до 4 міс) (З ₁) розраховують за формулою:

З₁ = М • (Вп + Вз • Т • Ц) - В_Ф, де:

М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду при народженні, грн.

Вз – средньодобовий приріст маси молодняку, кг;

Т – вік загиблої або вимушено вбитого молодняку, дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Вф - виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

2. Збиток від зниження продуктивності тварин, внаслідок їх захворювання (3₂) визначають за формулою:

3₂ = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц, де:

М - кількість захворілих тварин (ялових маток), гол.;

Вз і Вхв - середньодобова кількість продукції (молока, м'яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на од­ну голову, кг;

Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (пе­ріод карантину, неблагополуччя, перехворювання), дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

3. Збиток від недоодержання приплоду внаслідок перетворювання та яловості маток (3₃) визначають за формулою:

3₃=(Кн х Рв-Нф) х Вп, де:

Кн - коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Рв - можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Нф - фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.;

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, грн. Вартість приплоду при народженні встановлюють по вартості осно­вної продукції, одержаної за рахунок кормів, витрачених на утворення приплоду, за формулами:

Вт = 3,61 х Ц;

Вп = 1,97хЦ: Пп;

Вя = 0,84 х Ц: Пя

Вл = 80 х Скд, де:

Вт - вартість теляти,

Вп - поросяти,

Вя - ягняти,

Вл - лошати при народженні, грн.;

3,61 - кількість молока, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду однієї корови молочних порід, ц.;

1,97 - кількість приросту маси свині, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду основної свиноматки, ц.;

0,84 - кількість шерсті, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду, вівцематки шерстних порід, кг;

Ц - ціна одиниці продукції, грн.,

Пп - вихід поросят на основну свиноматку, гол.;

Пя - вихід ягнят на вівцематку, гол.;

80 - число коне-діб, що дорівнює за витратами кормів утворенню приплоду кобилиці;

Скд - собівартість коне-дня, грн.

4. Збиток від втрати племінної цінності тварин (3₄) визначають за
формулою:

3₄= Мв х (Цп-Цв), де:

Мв - кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Цп і Цв - середня ціна реалізації, відповідно племінних та тих, що втратили племінну цінність тварин, грн.

5. Збиток від зниження якості продукції (сировини), одержаної від перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин (3₅) визначають за формулою:

3₅= Вр х (Цз - Цхв), де:

Вр - кількість реалізованої продукції зниженої якості кг, шт.;

Цз і Цхв - ціни реалізації одиниці продукції (сировини), одержаної відповідно від здорових та хворих тварин, грн.

6. Збиток від вимушеного простою робочої худоби (3₆) визначають за формулою:

3₆ = Мр х Т х Ск, де:

Мр - кількість робочої худоби, що вимушено простояла, гол;

Т - середня тривалість простою тварин, днів;

Ск - собівартість робочого коне-дня., грн.

7. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (3₇)
визначають за формулою:

3₇=Пв х Ц-Ц₁, де:

Пв - кількість вибракуваної продукції та сировини, кг;

Ц - державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.

Ц₁ - вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн.

Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою, визначається як сума всіх видів збитку:

З = З₁ + З₂ + З₃ + З₄ + …….. Зn

Дата добавления: 2014-12-24