Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери i його положення

Напрями, етапи i методи проведення аудиту в сферi працi.

Суть та значення аудиту у сферi працi

Аудит – незалежний контроль, який проводиться аудиторськими органiзацiями. Основна цiль аудиту – комплексний аналiз фiн-господ дiяльностi пiдприeмства. В тому числi цiлями аудиторськоi дiяльностi e проблеми економiчного i ефективного використання ресурсiв робочоi сили. Аудиторська дiяльнiсть повинна виявити проблеми, що виникли в органiзацii, дослiдити причини появлення та дати необхiднi рекомендацii щодо усунення.

Необхiднiсть в аудитi персоналу маe значення в ринк умовах, коли вiд ефективностi управлiння персоналом залежить виживання органiзацii на ринку.

Аудит може проводитись за певний вiдрiзок часу, а саме мiсяць, квартал, пiвроку, рiк. Аудит може бути поточним, оперативним, систематичним i одноразовим.

Класичний набiр аудит перевiрок включаe такi напрямки:

- аналiз результативностi i ефективного використання i функцiонування персонал з точки зору його потенцiалу;

- аналiз рiвня органiзацii працi;

- аналiз динамiки продуктивностi працi;

- аналiз ефективностi використання робочого часу;

- аналiз рацiональностi використання соц-труд вiдносин;

- аналiз методiв i систем пiдвищення мотивацii до працi;

- аналiз ефективностi систем оплати працi;

- аналiз iнших напрямiв в сферi працi.

Монiторинг соцiально-трудовоi сфери являe собою систему безупинного спостереження за фактичним положенням справ у соцiально-трудовiй сферi для своeчасного виявлення i системного аналiзу змiн, що вiдбуваються в нiй, попередження негативних тенденцiй, що ведуть до формування i розвитку вогнищ соцiальноi напруженостi, а також для короткострокового прогнозування розвитку найважливiших процесiв у цiй сферi. Монiторинг e одним з iнструментiв розробки державноi соцiальноi полiтики.

Об'eктами монiторингу e спецiально вiдiбранi (базовi) пiдприeмства, установи й iншi органiзацii рiзних форм власностi i галузей економiки, регiони, а також вiдiбранi по соцiально-демографiчних i професiйних

ознаках групи населення. Основнi напрямки монiторингу: 1)доходи i рiвень життя населення; 2)ринок робочоi сили, зайнятiсть i безробiття; 3)соцiально-трудовi процеси на пiдприeмствах, в установах i

iнших органiзацiях; 4)умови й охорона працi; 5)соцiально-демографiчнi i мiграцiйнi процеси.

Iнформацiйною базою монiторингу e: 1)данi державноi централiзованоi статистичноi звiтностi i галузевiй статистичнiй звiтностi, наданi учасникам монiторингу на безоплатнiй основi; 2)данi базових пiдприeмств, установ i iнших органiзацiй, не враховуванi державною статистикою i наданi учасникам монiторингу на договiрнiй основi; 3)данi вибiркових одноразових обстежень пiдприeмств, установ, iнших органiзацiй, регiонiв, окремих груп населення, домашнiх господарств; 4)данi спецiальних соцiологiчних опитувань населення.

Монiторинг проводиться по eдинiй системi показникiв i на основi методичних рекомендацiй, що затверджуються Мiнiстерством працi.

Дата добавления: 2014-12-25