Питання

58. Зовнішні аграрні правовідносини: поняття, види.

Зовнішні аграрні правовідносини являють собою сукупність правовідносин, що виникають між сільськогосподарськими організаціями та іншими суб'єктами господарювання, громадянами і відповідними органами державного управління в процесі здійснення сільськогосподарської діяльності. Зовнішні відносини регулюються нормами традиційних галузей права (цивільного, земельного, адміністративного, фінансового та ін), а в сукупності і комплексі - нормами аграрного права.

Зовнішні аграрні правовідносини можна розділити на дві групи:

а) учасниками є суб'єкти господарювання;

б) учасником аграрного правовідносини виступає держава в особі відповідних органів управління та посадових осіб.

До зовнішніх аграрним правовідносин відносяться:

1) майнові відносини, що виникають у процесі реалізації права власності на рухоме і нерухоме майно;

2) договірні відносини, які є переважаючою правовою формою здійснення економічних зв'язків між суб'єктами господарювання. При цьому можна виділити договори, які обумовлені специфікою сільського господарства (договір контрактації, договір поставки сільськогосподарської продукції);

3) податкові та прирівняні до них відношення, що мають за своєю природою владно-організаційний характер;

4) відносини, пов'язані з державним регулюванням сільського господарства, реалізацією сільськогосподарської продукції.

59. Структура та повноваження органів управління у сільськогосподарських кооперативах.

Учасники господарських товариств мають право брати участь в управлінні справами підприємства, участь залежить від розміру (долі) вкладу.

Загальні засади управління сільськогосподарськими підприємствами корпоративного типу закріплені в законі України «Про господарські товариства», а особливості окремих господарських товариств — у локальних нормативних актах — установчих документах.

У господарських товариствах зазначеним законом передбачена система органів управління. Вищим органом управління є загальні збори акціонерів або збори учасників. До компетенції вищого органу належать:

- визначення основних напрямків розвитку товариства;

— внесення змін та доповнень до установчих документів товариства;

— формування органів управління товариства;

- прийняття та затвердження локальних нормативних актів;

- прийняття рішення про ліквідацію товариства та створення ліквідаційної комісії;

- вирішення інших важливих питань.

Загальні збори акціонерів або збори учасників формують виконавчий орган товариства. Який вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, які згідно з чинним законодавством віднесені до компетенції вищого органу управління.

У повних та командитних господарських товариствах управління справами здійснюється за спрощеною системою. Справи таких товариств ведуть всі його учасники за взаємною згодою або ведення справ доручається одному (кільком) із них. В останньому випадку видається довіреність, яка підписується рештою учасників.

Частина сільськогосподарських товариств має у своєму складі майно держави. Державні корпоративні права — це акції, частки у статутному фонді господарських товариств, які належать державі. Такі компанії є вже недержавними, але держава через уповноважені органи має право брати участь в управлінні їх діяльністю.

У разі володіння державою контрольним пакетом акцій тих чи інших сільськогосподарських підприємств коли відбувається повний контроль з боку держави за діяльністю такого товариства. Для управління державними корпоративними правами створена система органів управління, яка включає декілька рівнів: Президент України, Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна, спеціальний орган по управлінню державними корпоративними правами, органи виконавчої влади, спеціально уповноважені особи.

60. Договори матеріально-технічного забезпечення суб’єктів аграрного підприємництва.

•Основною правовою формою, яка опосередковує відносини щодо матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, є договір на поставку продукції виробничо-технічного призначення. Зміст і порядок укладення цього договору мають відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема: Господарського процесуального кодексу України, Указів Президента України від 7 листопада 1994 року. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні»; від 4 жовтня 1994 року «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України»; а також Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів

У договорі поставки повинно зазначатися:

— найменування, кількість, номенклатура продукції, якщо є необхідність, то і комплекти машин, устаткування, державний стандарт або технічні умови, які повинні бути зареєстровані в органі Держстандарту;

— якість і комплектність продукції;

- термін дії договору;

— ціна продукції, порядок, форми взаєморозрахунків (розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом мають здійснюватися відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торговельної палати);

- умови постачання, які здійснюються відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Правила ІНКОТЕРМС) Міжнародної торговельної палати;

— терміни повернення тари багаторазового використання;

— реквізити сторін (банківські, поштові);

— за міжнародним контрактом — арбітражні застереження та інші реквізити;

— інші умови.

Договір поставки вважається укладеним і набуває чинності з дня його підписання сторонами.

•Важливою правовою формою, що юридичне опосередковує матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств, є договір на організацію поставки споживачам продукції виробничо-технічного призначення в порядку оптової торгівлі. Істотними умовами цього договору є кількість та найменування продукції, її комплектність та якість, ціна, порядок та умови транспортування. Сторонами можуть бути визначені також загальні умови розрахунків, упаковки, порядку прийомки тощо. В договорі також можуть бути визначені спеціальні умови, притаманні спеціальним видам та типам договорів. Прийняте до виконання постачальником замовлення на поставку продукції в порядку оптової торгівлі має силу договору.

61. Правосуб'єктність приватних аграрних підприємств кооперативного та корпоративного типів.

Дата добавления: 2014-12-25