Система контролю безпеки зв’язку і АУВ як елемент СЗ і АУВ

Якісне виконання завдань, які покладені на систему зв’язку і АУВ можливо в тому випадку, якщо система зв’язку і АУВ буде відповідати наступним вимогам:

Бойова готовність;

Стійкість;

Мобільність;

Перепускна спроможність;

Безпека зв’язку.

Рис.1 Вимоги до системи зв'язку і АУВ.

Безпека зв’язку і АУВ - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати розвідзахищеність та імітостійкість.

Вимоги прихованості управління і безпеки зв’язку відображаються на системі зв’язку і АУВ в тому плані, що вона не повинна дозволяти адекватно розкривати систему управління і протікаючі в ній процеси.

Процес такого розкриття називають розвідкою. Таким чином, система зв’язку повинна володіти властивістю розвідзахищеності.

Розвідзахищеність - це здатність системи зв’язку і АУВ протистояти всім видам розвідки противника.

Система зв’язку і АУВ як технічна підсистема системи управління військами є першочерговим об’єктом розвідки противника. Як свідчить досвід локальних війн і воєнних конфліктів останніх років протиборчі сторони ведуть посилену розвідку систем зв’язку противника, як з метою одержання розвідувальної інформації із циркулюючих у ній повідомлень, так і з метою виявлення системи управління в цілому. Останнє ведеться з метою забезпечення гарантованого подавлення системи і дезорганізації управління військами, силами і зброєю противника всіма доступними способами: фізичним знищенням елементів системи зв’язку і управління, подавленням ліній зв’язку засобами РЕБ.

Враховуючи це, а також той факт, що противник володіє необхідними та найдосконалішими силами і засобами РЕБ, ВТЗ і має рішучу мету щодо розвідки, знищення і подавлення ліній зв’язку, елементів системи зв’язку, необхідно приділяти постійну увагу забезпеченню розвідзахищеності систем зв’язку як у мирний, так (і особливо) у воєнний час.

Розвідзахищеність - здатність системи військового зв’язку протистояти всім видам розвідки противника. Система зв’язку повинна бути надійно захищена як від радіо і радіотехнічної, так і від інших технічних засобів розвідки противника.

С точки зору організації зв’язку захист від радіорозвідки противника має на меті, по-перше, приховати від противника зміст інформації, що циркулює в системі зв’язку, і, по-друге, протидіяти розкриттю противником структури системи зв’язку і АУВ.

Перша мета досягається розробкою та виконанням заходів щодо безпеки зв’язку. Розкриття системи зв’язку радіорозвідкою противника починається з вивчення та визначення місць розташування окремих джерел радіовипромінювання (ДРВ).

На основі виявлення та визначення місця розташування окремих ДРВ і спостереження за ними радіорозвідка противника розкриває зв’язки між ними, тобто визначає кореспондуючі РЕЗ та їх взаємне розташування на місцевості. Іншими словами, здійснюється розкриття радіомереж, радіонаправлень, радіорелейних, тропосферних і космічних ліній зв’язку.

Накопичення даних радіорозвідкою противника про кількість і типи випромінюючих засобів у районах, а також установлення їх взаємозв’язку з іншими групами ДРВ дає можливість радіорозвідці противника розкрити вузли зв’язку пунктів управління, тобто визначити їх оперативно-тактичну належність.

Після визначення оперативно-тактичної належності ВЗ ПУ радіорозвідка противника з тим чи іншим ступенем достовірності може зробити висновок про структуру системи зв’язку і АУВ, а отже про прийняту систему управління військ і в деякій мірі про задум операції (бою).

Рівень вимог стосовно розвідзахищеності системи зв’язку і АУВ визначається видом, етапами бою (операції) і тривалістю перебування елементів системи зв’язку на одному місці.

Так, середній час розкриття вузлів зв’язку ПУ повинен бути не меншим:

для ВЗ системи зв’язку СЛУ - 60 г. з імовірністю 0.99

для ВЗ системи зв’язку ОСЛУ - 50 г. з імовірністю 0,99

для ВЗ системи зв’язку ОЛУ - 25 г. з імовірністю 0,9

Заходи щодо забезпечення розвідзахищеності системи зв’язку проводяться з урахуванням загального задуму маскування дій військ у наступній операції (бою).

Одним із основних способів захисту системи зв’язку від радіорозвідки противника є радіомаскування, як складова частина загального маскування.

Радіомаскування - це комплекс організаційно-технічних заходів спрямованих на протидію радіорозвідці противника. Вона організується штабами всіх об’єднань і частин. У залежності від мети й характеру вирішуваних завдань радіомаскування поділяється на оперативне й спеціальне (військове).

Оперативне радіомаскування - це комплекс заходів, що проводяться військами з метою приховати від радіорозвідки противника дійсні та навязати йому неправдиві дані про склад, групування та ступінь готовності військ, задуму командування, характер наступних дій та інші дані. Основними способами оперативного маскування є радіоімітація та радіодезінформація.

Радіоімітація - це створення радіообстановки, що відповідає задуму оперативного маскування шляхом розгортання фальшивої системи зв’язку.

Радіодезінформація - це введення противника в оману відносно дійсних намірів наших військ.

Заходи спеціального військового радіомаскування є функцією військ зв’язку. Спеціальне радіомаскування забезпечується: вибором способів організації радіозв’язку і призначення радіоданих, які підвищують прихованість радіозв’язку; винесення випромінюючих засобів за межі ПУ; виявлення та усунення демаскуючих ознак в організації радіозв’язку, у використанні радіозасобів і в характеристиках їх випромінювання; забороною використання старих радіоданих у нових районах дислокації військ і штабів; зберіганням у таємності від противника заходів щодо організації зв’язку, раціональним вибором засобів і способів забезпечення зв’язку; застосуванням апаратури швидкої дії; організацією контролю за виконанням установлених режимів роботи різних засобів зв’язку та інших заходів маскування, вимог прихованого управління військами, а також негайне припинення виявлених порушень.

Імітостійкість - це здатність системи зв’язку протистояти введенню до неї хибної інформації, несанкціонованому доступу до інформації, яка передається або приймається, нав’язуванню хибних режимів роботи засобам зв’язку.

Для виконання та дотримання всих вимог по безпеці зв’язку в складі військ зв'язку є військові частини (підрозділи) контролю безпеки зв'язку і АУВ.

Військові частини (підрозділи) контролю безпеки зв'язку і АУВпризначені для виявлення і вжиття заходів щодо припинення порушень встановлених режимів роботи технічних засобів зв'язку і автоматизації. Ці частини (підрозділи) розгортають систему контролю безпеки зв'язку і АУВ як елемент СЗ і АУВ.

Система контролю безпеки зв’язку та АУВ виконує функції контролю за виконанням встановлених правил і порядку використання засобів зв’язку та автоматизації, мереж та вузлів різного призначення, правил обробки, передавання та збереження інформації в системі зв’язку і АУВ, контролю за виконанням вимог щодо радіомаскування, користування апаратурою засекречування і правил прихованого управління військами, виявлення демаскуючих ознак у роботі засобів зв’язку та автоматизації, а також для вирішення окремих завдань щодо забезпечення електромагнітної сумісності та пошуку джерел радіоперешкод.

Вона включає: вузли, пункти, центри, групи та апаратні контролю безпеки зв’язку та АУВ. Кроми цього контролюють виконання вимог по безпеці зв’язку головні стації радіомереж (радіонапрямків), радіорелейних, тропосферних, космічних, проводових ліній зв’язку та пункти управління елементами СЗ і АУВ.

Накопичена інформація з контролю безпеки зв’язку і АУВ обробляється на пункті управління зв’язком та АУВ для вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Безпека системи зв’язку і АУВ характеризує її здатність протистояти технічним засобам розвідки щодо визначення оперативної принадлежності та місцезнаходження елементів і структури системи управління та системи зв’язку і АУВ, несанкціонованому доступу до інформації, її зміні, знищенню, введенню хибної інформації та нав’язування хибних режимів роботи засобам зв’язку і автоматизації. Таким чином, для забезпечення стійкого і безперервного управління військами необхідно щоб зв’язок та СЗ і АУВ відповідали вимогам безпеки. Для виконання цих вимог необхідно широко використовувати засоби і види прихованого зв’язку (засекречений, шифрований, кодований) та виконувати комплекс організаційно-технічних заходів по забезпеченню безпеки зв’язку. В СЗ і АУВ для виконання вимог по безпеці зв’язку утворюється система контролю безпеки зв’язку і АУВ.

Дата добавления: 2014-12-25