Навчально-методичний комплекс курсу 3 страница

21. Чехович С. Б. Подвійне (множинне) громадянство: стан і пробле­ми нормативно-правового регулювання / С Б. Чехович // Бюлетень Мі­ністерства юстиції України. - 2008. - № 9.

22. Чомахашвілі О. Інститут подвійного громадянства / О. Чомаха-швілі // Юридичний журнал. - 2007. - № 3.

23. Яковюк І. В. Громадянство ЄС: поняття і співвідношення з націо­нальним громадянством / І. В. Яковюк // Проблеми законності. - 2010. -Вип. 107.

Методичні рекомендації

У першому питанні слід визначити поняття, структуру, види та принципи правового статусу людини і громадянина.

У другому питанні навести визначення поняття громадянства України та його змісту. Проаналізувати основні підходи до значення терміну «громадянство» у сучасній наці конституційного права. Зазначити, які основні міжнародно-правові акти з питань громадянства чинні в Україні.

Третє питання передбачає розкриття основних принципів громадянства та подальщий їх аналізРозкриваючи політико-правові принципи українського громадянства, особливу увагу акцентувати на принципі єдиного громадянства.

Наступне питання передбачає розкриття підстав і форм набуття й припинення громадянства України. Ці питання слід розкривати, користуючись чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про громадянство України».

Характеризуючи підстави набуття громадянства України, слід звернути увагу на такі з них, як: за народженням, за територіальним походженням, у результаті прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві, а також набуття громадянства за підставами, що передбачені міжнародними договорами та у разі територіальних змін - оптація. Серед способів припинення громадянства України необхідно розрізняти вихід з громадянства та втрату громадянства. Необхідно перелічити підстави втрати українського громадянства.

Пяте питання присвячене розкриттю конституційно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства відповідно до положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р.

У шостому питанні необхідно спираючись на чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», проаналізувати поняття «біженець», «особа, яка потребує додаткового захисту», «особа, яка потребує тимчасового захисту». Порядок надання статусу біженця, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Права та обов'язки означених осіб.

Семінарське заняття №7.

Тема: Конституційні права, свободи та обов’язки

людини і громадянина України (2 год.)

ПЛАН

1. Поняття та класифікація прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.

2. Окремі групи прав та свобод людини і громадянина.

2.1. Громадянські (особисті) права та свободи.

2.2. Політичні права та свободи.

2.3. Економічні права та свободи.

2.4. Соціальні права та свободи.

2.5. Культурні (духовні) права та свободи.

3. Конституційні обов’язки людини й громадянина в Україні.

4. Гарантії прав, свобод та обов’язків людини й громадянина в Україні.

Джерела та література

1. Загальна декларація прав людини, 10 грудня 1948р.

2. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р.

3. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р.

4. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р.

5. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 21 грудня 1965 р.

6. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р.

7. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р.

8. Конституція України від 28.06.1996 р.; в ред. від 21.02.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №10. – Ст.68.

9. Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р.

10. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04. 2014 р // Відомості Верховної Ради України. – 2014. - № 26. - ст.892.

11. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р.

12. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р.

13. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р.

14. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 р.

15. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.

16. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 06.04.2000 р.

17. Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 р.

18. Аль-Сулайбі Муса. Юридична природа міжнародних стандартів прав людини // Право України. – 2000. – №9. – С.116-119.

19. Балакірєва Р.С. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 210 с.

20. Головистикова А. Н. Права человека: учеб. / А. Н. Головистикова, Л. Ю. Грудцына. — М.: Эксмо, 2008.

21. Доповіді та Спеціальні доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: веб-сайт Уповноваженого Верховної Ради Украї­ни з прав людини [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.ombudsman.kiev.ua.

22. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свооод людини й громадянина в Україні: монографія / Т. М. Заворотченко. – Д.; Вид-во Дніпропетровського нац. ун-ту, 2007.

23. Карпачова Н. І. Проблеми реалізації прав і свобод людини та грома­дянина в Україні / Н. І. Карпачова, Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчук, В. Ф. Сіренко, В. С. Журавський. — К.: Юридична думка, 2007.

24. Карпачова Н. Міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини та проблеми їх реалізації в Україні / Н. Карпачова // Право України. – 2009. – №4. – С. 4–21.

25. Кафарський В. І. Конституційно-правові засади фінансування політичних партій / В. І. Кафарський. — К.: Центр учбової літератури, 2009.

26. Кафарський В. І. Політичні партії в Україні: конституційно-правове регулювання організації та діяльності: монографія / В. І. Кафарський. — К.: Логос, 2008.

27. Колодій А. М. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина в Україні: підруч. для студ. ВНЗ та працівників місцевого самоврядуван­ня / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. — К.: Правова єдність, Всеукраїнська асоціація видавців, 2008.

28. Конституційне право України /За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видав.Дім «Ін Юре», 2002. – 243 с.

29. Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина в Україні / за ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. — К.: Юридична думка, 2008.

30. Молдован В. В. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина [текст]: навч. посіб. / В. В. Молдован, Л. І. Чулінда. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 206 с.

31. Оніщенко Н. Захист прав і свобод людини в Україні / Н. М. Оніщенко // Право України. – 2009. – №4. – С. 47–54.

32. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1 / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «Юридична думка», 2006. – 544 с.

33. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг.ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.

34. Полховська І. К. Конституційний принцип рівності людини і громадянина в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.02,,Конституційне право” / І. К. Полховська. – Харків, 2007. – 18 с.

35. Права громадян України.—Київ: «Сірін», 1997.— 180с.

36. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи/ Упоряд. Ю.К. Качуренко. - 2-е вид. - Київ: Юрінформ, 1992. - 200с.

37. Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні: Монографія [кол. авторів; за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука за ред. В. В. Копєйчикова]. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 424 с.

38. Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. – К.; Атіка, 2004. – 464 с.

39. Скомороха А. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя // Право України. – 2002. – №6. – С.3-9.

40. Словська І. Механізм захисту прав людини – основоположний принцип сучасного українського конституціоналізму // Право України. - 2001. – №9. – С.15-17.

41. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.

42. Шаповал Т. Основні права і свободи в механізмі конституційного регулювання / Т. Шаповал // Юридична Україна. – 2010. – №10. – С. 53–57.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розкрити поняття та зміст системи конституційних прав і свобод людини й громадянина, слід дати визначення понять «права», «свободи», «обов'язки», а також визначити й охарактеризувати їх види та перелічити групи прав, що складають цю систему. Студент повинен також знати які права, закріплені в Конституції, до якої групи прав відносяться, якими конкретними статтями Основного Закону вони декларуються.

Розкриваючи друге питання, слід виходити з того, що насамперед права людини прийнято класифікувати за змістом (характером) людських потреб, а саме на: громадянські (особисті), політичні, економічні, соціальні і культурні.

Громадянські (особисті) права є основою правового статусу особу і можуть бути реалізованими лише індивідуально. До них, зокрема, відносяться право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність тощо.

Політичними є права, які належать людини як члену політичного співтовариства, коли вона виступає, насамперед, як громадянин держави. Слід пам'ятати, що такі права належать, переважно, громадянам України, можуть реалізуватися як індивідуально, так і колективно. До таких прав належить право брати участь в управлінні державними справами, право на звернення тощо.

У наступних підпунктах слід охарактеризувати економічні, соціальні та культурні (духовні) прав і свобод людини та громадянина України. Доцільним є звернення до змісту нормативно-правових актів, які розвивають та деталізують положення Конституції України щодо основних прав і свобод людини та громадянина.

Третє питання передбачає аналіз поняття та видів конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні. Зокрема, слід розкрити три групи обов’язків за критерієм суб’єкта, на якого вони покладаються: обов’язки будь-якої людини, яка перебуває на території України; обов’язки громадян України і обов’язки іноземців та осіб без громадянства.

Останнє питання передбачає розкриття поняття, системи та видів гарантій прав, свобод та обов’язків людини й громадянина в Україні. Особливу увагу доцільно приділити саме правовим (юридичним) гарантіям.

Семінарське заняття №8.

Тема: Форми безпосередньої демократії (2 год.)

ПЛАН

1. Поняття, функції та види виборів.

2. Поняття та принципи виборчого права.

3. Поняття та види виборчих систем.

4. Виборчий процес: поняття та етапи.

5. Референдум: поняття та види.

6. Правова регламентація порядку організації та проведення всеукраїнського референдуму.

Джерела та література

1. Конституція України від 28.06.1996 р.; в ред. від 21.02.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №10. – Ст.68.

2. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10.07.2010 р.

3. Закон України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 р.

4. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р.

5. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 р.

6. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 р.

7. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р.

8. Закон України «Про Державний реєстр виборців» від 22.02.2007 р.

9. Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 06.11.2012 р.

10. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 р.

11. Балабан Р.В. Теорія виборчої системи. – К.: Либідь, 2007. – 112 с.

12. Виборче законодавство України: стан, шляхи та перспективи вдо­сконалення. — К., 2011.

13. Загальна теорія держави і права / За редакцією М.В. Цвік, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.

14. Збірник рішень судів за результатами розгляду справ за позовами суб'єктів виборчого процесу на виборах Президента України 2010 року / редкол.: В. М. Шаповал та ін. — К.: Фенікс, 2010.

15. Конончук С. Г. Непрямі вибори в європейських демократіях / С. Г. Конончук. — К.: Агентство «Україна», 2010.

16. Конституційне право України /За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видав.Дім «Ін Юре», 2002. – 243 с.

17. Конституційне право України /За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видав.Дім «Ін Юре», 2002. – С. 96-116.

18. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-ї річниці незалежності України. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – 356 с.

19. Марцеляк О. Конституційні засади виборчого права України (загальнотеоретична характеристика) // Право України. – 2013. - №5. – С. 38-45.

20. Німченко В. Референдум як форма народовладдя потребує конституційного врегулювання // Право України. – 2013. - №6. С. 235-241.

21. Оніщук М. В. Референдна демократія: проблеми конституційної теорії та практики: монографія / М. В. Оніщук. — К.: Вид-во Європей­ського університету, 2009.

22. Погорілко В. Ф. Референдне право України: навч. посіб. / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. — К.: Ліра-К, 2006.

23. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1 / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «Юридична думка», 2006. – 544 с.

24. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг.ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.

25. Співак В.І. Правова культура виборів в Україні: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 156 с.

26. Ставнійчук М. Вибори як ключовий інститут демократичного конституційного ладу сучасної України // Право України. – 2013. - №5. – С. 18-29.

27. Стецюк П. Вибори у механізмі функціонування конституційної держави // Право України. – 2013. - №5. С. 30-37.

28. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.

29. Янчук А. О. Теоретичні засади референдумного процесу в Украї­ні: монографія / А. О. Янчук. — К.: Вид.-поліграф. центр «Київський уні­верситет», 2010.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розкрити значення поняття «вибори», проаналізувати соціальні функції виборів та класифікувати вибори за різними критеріями (за територіальною ознакою, за способом волевиявлення виборців, за об’єктом, за часом проведення тощо). Доцільно буде проаналізувати інститути відзиву, який є протилежністю виборам.

Наступне питання передбачає розкриття поняття виборчого права у двох значеннях – об’єктивному та суб’єктивному. Проаналізувати поділ суб’єктивного виборчого права на активне і пасивне, розкрити їх зміст. Особливу увагу слід приділити принципам виборчого права,

У третьому питанні слід дати визначення поняття виборчої системи, охарактеризувати види виборчих систем, які існують у світі Акцентувати увагу на особливостях виборчої системи України.

Четверте питання передбачає розгляд порядку організації та проведення виборів, відповідно до чинного законодавства України.

У п’ятому питанні слід розкрити поняття референдуму та визначити його види відповідно до різних критеріїв класифікації, зокрема: за предметом, за правовою силою рішень, за підставами проведення, за суб’єктами ініціювання, за територією проведення, за часом проведення, за формулою референдуму.

У третьому питанні визначіть відповідальність за порушення виборчого законодавства, зокрема, цивільно-правову, адміністративно-правову та кримінально-правову.

Останнє питання передбачає розгляд правової регламентації порядку організації та проведення всеукраїнського референдуму на підставі Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 06.11.2012 р.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Семінарське заняття №9-10.

Тема: Конституційно-правовий статус

законодавчої влади в Україні (4 год.)

ПЛАН

1. Конституційно-правовий статус парламенту України – Верховної Ради України.

2. Склад і структура Верховної Ради України.

3. Функції та повноваження Верховної Ради України.

4. Основні форми діяльності Верховної Ради України.

5. Законодавчий процес в Україні.

6. Конституційно-правовий статус народного депутата України.

Джерела та література

1. Конституція України від 28.06.1996 р.; в ред. від 21.02.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №10. – Ст.68.

2. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 р.

3. Закон України «Про Державний реєстр виборців» від 22.02.2007 р.

4. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» від 04.04.1995 р.

5. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р.

6. Закон України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 р.

7. Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 р.

8. Закон України «Про статус народного депутата України» в редакції від 22.03.2001 р.

9. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.

10. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 р.

11. Постанова Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20.04.2000 р.

12. Положення про помічника-консультанта народного депутата Украї­ни, затверджене Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 р.

13. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднен­ня нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р.

14. Антощук Л. Д. Законотворчість: організація апарату парламентів. Світовий досвід / Програма сприяння Парламенту України. — К.: Запо­віт, 2007.

15. Балакірєва Р.С. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 210 с.

16. Георгіца А. 3. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практи­ки / А. 3. Георгіца. - Чернівці: Рута, 1998.

17. Григорук Н. Г. Конституційно-правовий статус народного депута­та України: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н. Г. Григорук. - К., 2004.

18. Законодавчий процес і парламентська законодавча процедура в Україні (проблеми якості, рекомендації щодо вдосконалення в контекс­ті європейської практики): монографія / О. В. Скрипнюк, М. О. Теплюк, О. І. Ющик. - К.: Атіка-Н, 2010.

19. Конституційне право України /За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видав.Дім «Ін Юре», 2002. – 243 с.

20. Майданник О. Контрольна функція парламенту: сутність, зміст, призначення // Право України. – 2013. - № 5. – С. 280-286.

21. Олуйко В.М. Парламентське право України: проблеми теорії та практики. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 216 с.

22. Парламентське право України: навч. посіб. / кол. авт.; за ред. О. Н. Ярмиша. — X.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007.

23. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1 / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «Юридична думка», 2006. – 544 с.

24. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг.ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.

25. Совгиря О. В. Конституционно-правовой статус парламентского большинства (коалиции) и парламентской оппозиции в Украине / О. В. Сов­гиря // Государство и право. - 2011. - № 5.

26. Совгиря О. В. Конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. / О. В. Совгиря. - К.: Юрінком Інтер, 2010.

27. Совгиря О. В. Парламентські дебати в Україні: проблеми правово­го регулювання та перспективи імплементації світового досвіду / О. В. Сов­гиря, І. С. Пономаренко// Бюлетень Міністерства юстиції України. -2009. - № 12.

28. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.

29. Фрицький Ю. Парламент України — Верховна Рада та його роль у реалізації законодавчої влади / Ю. Фрицький // Право України. - 2007. — №7.

30. Шляхтун П. П. Парламентаризм: словник-довідник / П. П. Шляхтун. — К.: Парламентське вид-во, 2003.

Методичні рекомендації

У першому питанні слід визначити місце і роль Верховної Ради в механізмі державної влади в Україні. Вкажіть ознаки Верховної Ради, зокрема, її єдність (винятковість, універсальність), загальнонаціональний характер тощо. Необхідно пояснити, чому Верховна Рада України є однопалатним парламентом. Як її будова пов'язується з особливостями адміністративно-територіального устрою України? Проаналізувати недоліки однопалатного парламенту.

Друге питання передбачає аналіз складу та структури парламенту України. Розкрити поняття депутатська (парламентська) фракція і депутатська група, комітети Верховної Ради України, міжфракційне депутатське об'єднання, тимчасові спеціальні комісії, тимчасові слідчі комісії тощо.

При розгляді наступного питання слід виходити з того, що функції парламенту - це основні напрямки його діяльності в різних сферах державного та суспільного життя. Проаналізувати представницьку, законодавчу, установчу, контролюючу та інші функції Верховної Ради України. Висвітлити повноваження Верховної Ради України, якими вона наділяється для виконання своїх функцій. Слід визначити повноваження парламенту у сферах державного будівництва, зовнішньої політики, оборони і державної безпеки, охорони прав і свобод людини і громадянина, в економічній сфері тощо.

Розглядаючи четверте питання, слід виходити з того, що порядок роботи органів парламенту України та його посадових осіб визначається Конституцією і Законом України «Про Регламент Верховної Ради України». Проаналізувати такі організаційно-правові форми роботи парламенту як сесії і пленарні засідання. Сесія Верховної Ради України – це основна організаційно-правова форма її діяльності. Охарактеризуйте види сесій, особливості підготовки першої сесії, процес формування порядку денного та процедуру голосування депутатами.

У п’ятому питанні необхідно проаналізувати законодавчий процес в Україні як вид парламентських процедур. Розкрити поняття, види та стадії законодавчої процедури; суб’єктів, що мають право законодавчої ініціативи; зміст трьох читань законопроекту; особливості прийняття, підписання та оприлюднення закону.

Шосте питання присвячене конституційно-правовому статусу народного депутата України. На підставі чинного законодавства України слід охарактеризувати форми діяльності, права та обов’язки народного депутата України. Особливу увагу слід звернути на такі форми роботи депутата як: депутатський запит та депутатське звернення. Розкрити порядок та підстави дострокового припинення повноважень народного депутата. Проаналізувати гарантії діяльності народного депутата, а також підстави, умови та форми відповідальності парламентарів.

Останнє питання передбачає аналіз поняття, місця і ролі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів державної влади. Слід проаналізувати повноваження, а також права й обов'язки Уповноваженого як невід'ємний елемент його конституційно-правового статусу. Охарактеризуйте акти Уповноваженого як форму реагування на факти порушень прав і свобод людини й громадянина, зокрема, конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України.

Семінарське заняття №11-12.

Тема: Конституційно-правовий статус

Президента України (4 год.)

ПЛАН

1. Загальна характеристика інституту президента як Глави держави.

2. Становлення інституту президента в Україні.

3. Порядок обрання Президента України.

4. Функції та повноваження Президента України.

5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.

Джерела та література

1. Конституція України від 28.06.1996 р.; в ред. від 21.02.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №10. – Ст.68.

2. Закон України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 р.

3. Закон України «Про Державний реєстр виборців» від 22.02.2007 р.

4. Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 02.03.2000 р.

5. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 05.03.1998 р.

6. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 р.

7. Балакірєва Р.С. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 210 с.

8. Бурчак Ф. Г. Президент України / Ф. Г. Бурчак. - К.: Ін Юре, 1997.

9. Жук Н. А. Парламент, Президент, уряд: через взаємостримування до рівноваги: монографія / Н. А. Жук. — X.: Харків юридичний, 2007.

10. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Концерн: «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.

11. Зозуля О. І. Секретаріат Президента України: нормативно-правові засади організації та діяльності: монографія / О. І. Зозуля; О. В. Марцеляк (ред.). - X.: Харків юридичний, 2008.

12. Конституційне право України /За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видав.Дім «Ін Юре», 2002. – 243 с.

13. Литвинов О. Інститут президента як невід'ємний елемент республі­канської форми правління: конституційно-правова характеристика / О. Лит­винов // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 6

14. Плахотнюк Н. Г. Інститут президентства в Україні / Н. Г. Плахот-нюк. - К.: Максімус, 2004.

15. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1 / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «Юридична думка», 2006. – 544 с.

16. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг.ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.

17. Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире / Н. А. Са­харов. - М.: Юрид. лит., 1994.

18. Сухонос В. Функції глави держави: поняття, зміст і класифікація / B. Сухонос // Вісник Конституційного Суду України. - 2009. - № 3.

19. Сушинський О. І. Президент України: статус та організація діяль­ності: навч. посіб. / О. І. Сушинський. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2004.

20. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.

Методичні рекомендації

У першому питані слід охарактеризувати конституційно-правовий статус Президента як глави держави. Необхідно визначити місце і роль Президента України в системі органів державної влади, пояснити особливості його статусу як глави держави. Бажано розкрити особливості конституційно-правового статусу Президента в державах залежно від форми правління.

Друге питання передбачає історико-правовий аналіз становлення інституту президента в Україні. Проаналізувати основні етапи розвитку даного інституту за своєю назвою і статусом, зокрема Президент України: як найвища посадова особа в державі; як глава держави й глава виконавчої влади; як глава держави. Відповідь необхідно проілюструвати відповідними нормативно-правовими актами.

Наступне питання включає в себе розкриття процедури призначення і проведення виборів Президента України, з'ясування засад, на яких вони здійснюються. Необхідно розкрити сутність таких засад, як: вільне і пряме висування кандидатів у Президенти України, багатопартійність, гласність і відкритість, свобода агітації, рівні можливості для всіх кандидатів тощо. Висвітлити особливості основних етапів виборчого процесу відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема: законів України «Про вибори Президента України» «Про Центральну виборчу комісію» тощо.

У четвертому питанні слід проаналізувати функції Президента України як основні напрямки впливу на суспільні та державні відносини. Це такі функції, як: забезпечення єдності державної влади, представництво держави, забезпечення державного суверенітету та національної безпеки України, забезпечення реалізації основних прав і свобод громадян, установча, нормотворча, кадрова, керівництво зовнішньополітичною діяльністю.

Функції глави держави забезпечуються відповідними повноваженнями, які можна деталізувати за різними сферами: законодавча, сфера національної безпеки й оборони держави, зовнішня політика, прийняття до громадянства й припинення українського громадянства. Необхідно охарактеризувати повноваження Президента України щодо представництва держави всередині країни і в міжнародних відносинах; призначення й оголошення виборів і референдумів; формування й функціонування органів державної влади; законодавчої влади; щодо вирішення кадрових питань тощо.

Дата добавления: 2014-12-25