Питання 59. Дати оцінку принципам адміністративно-деліктного провадження

Питання 58. Дати оцінку провадження в справах про адміністративне правопорушення.

Провадження у справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження) – це процесуальна діяльність на підставі визначених законодавцем правил щодо встановлення об’єктивної істини у справі про адміністративний проступок і прийняття рішення відповідно до чинного законо­давства.

Завданням такого провадження є:

а) своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи;

б) ви­рішення її відповідно до чинного законодавства;

в) забезпечен­ня виконання винесеної постанови;

г) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопору­шень;

д) виховання громадян у дусі додержання законів.

Зазначене провадження врегульовано юридичними норма­ми, які сконцентровані в розділах IV та V КУпАП (глави 18-33). Тут визначені: завдання провадження (ст. 245); обставини, що виключають провадження (ст. 247); такі принципи, як рівність перед законом (ст. 249); законність, змагальність тощо; види доказів (ст. 251); вимоги до найважливіших процесуальних до­кументів, зокрема до протоколу (статті 254-257), постанови у справі (статті 283-286) тощо; заходи забезпечення провадження (ст. 260 - адміністративне затримання, особистий огляд, вилу­чення речей та документів); права учасників провадження (стат­ті 268-275); строки і порядок розгляду справ (статті 277-279); оскарження і опротестування постанов у справі (статті 287- 297); виконання постанови (глави 25-33, статті 298-330).

Аналіз чинного законодавства України про адміністративні проступки дає змогу виділити два види адміністративно-делікт­них проваджень: звичайне та спрощене.

Звичайне провадження здійснюється у більшості справ і де­тально регламентовано. Найважливіша його особливість поля­гає у необхідності скласти протокол про проступок.

Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості проступків, передбачених ст. 258 КУпАП. Воно харак­теризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю. На відміну від звичайного провадження, за цих обставин прото­кол не складається, а рішення про накладення стягнення (штраф або попередження) приймає і виконує посадова особа, яка вия­вила правопорушення.

Принципами, на яких ґрунтується адміністративно-де­ліктний процес, є:

1) принцип законності;

2) принцип охорони інтересів держави і особи;

3) принцип публічності (офіцій­ності);

4) принцип самостійності і незалежності суб’єктів юрис­дикції у прийнятті рішень;

5) принцип гласності;

6) принцип поєднання диспозитивності та імперативності;

7) принцип рів­ності учасників процесу перед законом;

8) принцип оператив­ності та економічності;

9) принцип провадження адміністра­тивно-деліктного процесу національною мовою;

10) принцип встановлення об’єктивної (матеріальної) істини;

11) принцип права на захист.

Основні ознаки, притаманні адміністративному праву України, пов'язані з його принципами, на яких здійснюється правове регулювання виконавчої діяльності Української держави. Принципи відображають особливості й тенденції формування та функціонування адміністративного законодавства України і його норм. На жаль, цю досить важливу проблему недостатньо висвітлено в теорії адміністративного права.

Дата добавления: 2014-12-25