План заняття. 1. Огляд букв, фифр та символів, які застосовуються у алфавіті мови

План заняття

1. Огляд букв, фифр та символів, які застосовуються у алфавіті мови

2. Поняття символа-роздільника

3. Поняття зарезервованого (ключового) слова

Алфавіт мови містить великі та малі латинські букви, _ (символ під­креслення; арабські цифри: 0, 1,..., 9; спеціальні символи: + - * / < > = ' @ # $:;,.()[]{}.

Використання символів кирилиці допускається у коментарях, рядках символів, назвах файлів. Речення (оператори) мови завершують крап­кою з комою. У деяких випадках крапку з комою можна опускати. Зокре­ма, крапку з комою можна не ставити (а можна й ставити) перед ключо­вим словом end.

Символом-роздільником елементів (лексем) мови зазвичай є символ пропуску (код 32), який на екрані не зображується. До роздільників від­носять і символи керування (коди від 0 до ЗІ), зокрема; табуляцію (код 09); складений символ переходу до нового рядка (послідовність кодів 13 -"переведення каретки" і 10 - "переведення рядка"). Між будь-якими дво­ма лексемами можна задавати довільну кількість символів-роздільників. Ідентифікатор - послідовність букв і цифр довільної довжини (зна­чущими є перші 64 символи), перший символ мусить бути буквою. Сим­вол підкреслення '_' вважається буквою. Великі і малі букви в ідентифі­каторах вважають однаковими символами. Тому, наприклад, ідентифіка­тори Suma, suma позначають один і той самий елемент програми.

Деякі ідентифікатори мови зарезервовані для службових цілей і їх не можна використовувати з метою найменування констант, змінних і функцій, наприклад: array, const, do, if тощо. Такі ідентифікатори назива­ють ключовими (зарезервованими) словами і вони входять у алфавіт мови.

У рядку програми можна записати декілька операторів. Однак з по­гляду простоти читання тексту цим не треба зловживати. Рекомендовано виділяти об'єднані одним змістом оператори в групи, використовуючи для цього відступи і коментарі. Операторні дужки begin і end виділя­ють складений оператор. Всі оператори, розміщені між операторними дужками, сприймаються синтаксично як один оператор.

Контрольні питання

1. Характеристика алфавіту

2. Характеристика поняття зарезервоване (ключове) слово

3. Характеристика символа-роздільника лекса

АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАЧЕННЯ. ЕЛЕМЕНТИ МОВИ. КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ОБЧИСЛЕНЬ

ТЕМА 1.2: ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ МОВИ.

Лекція №5 – Операції та вирази

1. Характеристика понять операції та виразів

2. Характеристика поняття константа

3. Огляд цілих, раціональних чисел

4. Огляд логічних констант

5. Характеристика поняття рядок символів

6. Характеристика поняття змінна

7. Огляд виклику функції

Операції та вирази задають певну послідовність дій, але не є закінче­ними реченнями мови. Прості вирази містять знак операції та операн-ди, наприклад 3.14+х. Операції можна виконувати з одним або двома операндами. Відповідно до цього розрізняють унарні та бінарні операції. Операндами можуть бути константи, змінні, виклики функцій і вирази.

Константами називають елементи програми, значення яких не змі­нюються в процесі її виконання. Вони бувають або безпосередньо у ви­гляді значення (літерала), або у вигляді ідентифікатора константи, опи­саного в розділі Const. Константами можуть бути числа, логічні кон­станти, символи та рядки символів.

Цілі числа містять лише цифри і знак: -2 4, 73; раціональні - можуть містити також десяткову крапку, показник степеня і символ «є», який за­мінює основу 10 в числі: -0.5, -1е-5, 7.2е+15. Логічні константи — цс значення False або True. Символьна константа - це символ ANSI, взятий в апострофи.

Рядок символів - це послідовність довільних символів ANSI (окрім символу CR - повернення каретки), взята в апострофи (наприклад: ‘Рядок’). Якщо у рядку символів треба вказати сам символ апострофа, то він подвоюється, наприклад: ім'я.

Змінними називаються елементи програми, які можуть міняти своє значення у процесі її виконання. Всі без винятку змінні мають бути опи­сані в розділі програми var.

Виклик функції- це вказівка назви функції, за якою у круглих дужках записують список аргументів, як-от: F (х+с, у).

Зауважимо, що для роботи з числовими даними (константи, змінні та вирази) є велика кількість вбудованих (стандартних) функцій: abs, sqr, sqrt, sin, cos, exp, In та ін.

Символи: «+», «-» і «*» є знаками бінарних арифметичних опера­цій додавання, віднімання і множення відповідно. Символ ' /' позначає операцію ділення раціональних чисел. Для цілих чисел визначені бінарні операції цілочисельного ділення (div) і знаходження залишку від цілочи-сельного ділення (mod).

Прикладом унарної арифметичної операції є операція зміни знака чис­ла, яка позначається символом "мінус", що стоїть перед одним операндом, як-от: -х+у.

Вираз – це послідовність знаків операцій, операндів і круглих дужок, яка задає обчислювальний процес отримання результату певного типу Найпростішими виразами є константи, змінні та виклики функцій.

Порядок обчислення виразу визначають через розміщення круглих дужок, знаків операцій та пріоритетність операцій. Операції з найви­щим пріоритетом виконують першими. У сумнівних випадках доцільно використовувати круглі дужки.

Окрім арифметичних операцій є ще операції відношення, логічні (бу-лівські) операції, логічні порозрядні операції, операції з рядками, опера­ції з покажчиками, операції з множинами, операції з класами, операція отримання адреси (@).

Контрольні питання

1. Надати характеристику понять операції та виразів

2. Надати характеристику поняттю константа

3. Навести огляд цілих, раціональних чисел

4. Навести огляд логічних констант

5. Надати характеристику поняття рядок символів

6. Надати характеристику поняття змінна

7. Надати огляд виклику функції

АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАЧЕННЯ. ЕЛЕМЕНТИ МОВИ. КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ОБЧИСЛЕНЬ

ТЕМА 1.2: ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ МОВИ.

Лекція №6 – Прості типи даних

Дата добавления: 2014-12-25