Рішення за запитом про екстрадицію та порядок його оскарження

Відповідно до ст. 590, 591 КПК після вивчення матеріалів екстрадицій- ної перевірки центральний орган України приймає рішення про екстради- цію або відмову у екстрадиції іноземній державі. Рішення виноситься кері- вником центрального органу України або уповноваженою ним особою.

Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетент- ний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято.

У разі прийняття рішення про екстрадицію такій особі вручається його копія. Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організо- вується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.

Рішення про екстрадицію не може бути прийнято, якщо така особа по- дала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскаржен- ня рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання особою вказаних заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит.

Рішення про екстрадицію може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого суд- ді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вар- тою. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із три- манням під вартою, скарга на рішення про екстрадицію може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташований відповідний центральний орган України.

Якщо скаргу на рішення про видачу подає особа, яка перебуває під вар- тою, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно надсилає скаргу до слідчого судді і повідомляє про це прокуратуру Автономної Рес- публіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею протягом п'яти днів з дня її над- ходження до суду. Судовий розгляд проводиться за участю прокурора, який про- водив екстрадиційну перевірку, особи, щодо якої прийнято рішення про видачу, її захисника чи законного представника, якщо він бере участь у провадженні.

При розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винува- тість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компе- тентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про екстрадицію.

За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою:

> залишає скаргу без задоволення;

> задовольняє скаргу і скасовує рішення про екстрадицію.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку

прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником чи закон-

ним представником. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді

зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

33 4

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором з мотивів неправильного застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про екст- радицію перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою.

Передача особи

Відповідно до ст. 592, 593 КПК після прийняття рішення про екстради- цію центральний орган України може відстрочити фактичну передачу особи до іноземної держави у разі, якщо:

> особа, щодо якої прийнято рішення про екстрадицію, притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлен- ня чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;

> особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю — до її видужання.

Після прийняття рішення про відстрочку передачі прокуратура Авто- номної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за дорученням (зверненням) центрального органу України здійснює нагляд за процесом відбування особою покарання або контролює хід її лікування.

У разі відсутності підстав для відстрочення фактичної передачі особи, передбачених ч. 1 ст. 592 КПК, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя забезпечує застосування екстрадиційного арешту в порядку, встановленому КПК.

Якщо в період відстрочення настали обставини, які можуть перешко- джати видачі особи, центральний орган України має право переглянути своє рішення про екстрадицію.

З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про екстрадицію, центральний орган України після набрання чинності цим рі- шенням надає відповідні доручення компетентним органам України.

Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, вста- новленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.

Якщо компетентний орган іноземної держави з незалежних від нього обставин не може прийняти таку особу, центральний орган України вста- новлює нову дату передачі у строки, передбаченою ч. 2 ст. 593 КПК. Під час фактичної передачі особи компетентний орган іноземної держави інфо- рмується про строк перебування під вартою в Україні.

Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням чи зве- рненням центрального органу України.

Дата добавления: 2014-12-25