Худоби

Би з ветеринарною карткою. Ветеринарна картка до паспорта вели-

кої рогатої худоби — документ, що засвідчує дані щодо ветеринарно-

санітарного стану господарства, де перебуває тварина, та стану здоро-

в'я тварини, факт проведення вакцинацій, діагностичних досліджень і

профілактичних обробок та є додатком до паспорта великої рогатої

Ветеринарні картки бувають двох кольорів: зеленого і жовтого.

Ветеринарна картка зеленого кольору видається тільки на здорову

тварину, тоді як ветеринарна картка жовтого кольору видається на

тварин, які є не придатними для подальшого розведення і направля-

ються на забійні підприємства. Забороняється використання тварин

для відтворення та приймання і продаж молока, молочної сировини

від тварин, на яких видана ветеринарна картка жовтого кольору.

Відповідність племінних (генетичних) ресурсів установленим

вимогам засвідчується племінним свідоцтвом (сертифікатом), видача

якого регламентується Положенням про племінне свідоцтво (сертифі-

кат), затвердженим наказом Мінагрополітики України від 29 грудня

2002 р. № 426, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 січ-

ня 2003 р. за № 55/7376.

Племінне свідоцтво (сертифікат) — документ установленої

форми про походження, продуктивність, тип та інші якості племінних

(генетичних) ресурсів, складений на основі даних офіційного обліку

продуктивності, імуногенетичного контролю та офіційної класифікації

(оцінки) за типом. Зразки свідоцтв затверджуються Міністерством аг-

рарної політики України. Наявність свідоцтва на племінні (генетичні)

ресурси обов'язкова у таких випадках: 1) при реалізації для відтворен-

ня на внутрішньому і зовнішньому ринках; 2) при переміщеннях ко-

ней з метою проведення їх випробування, участі у змаганнях та пару-

вальній кампанії. Свідоцтво заповнюється та видається на замовлення

власника племінних (генетичних) ресурсів держплемінспектором ра-

йону. Контроль за оборотом племінних сертифікатів здійснює Головна

державна племінна інспекція Міністерства аграрної політики України,

керівником якої одночасно є начальник Департаменту ринків продук-

ції тваринництва Мінагрополітики. Правовою основою обороту пле-

мінних свідоцтв виступає Інструкція з порядку обліку, видачі, збері-

гання та витрачання бланків племінних свідоцтв (сертифікатів), за-

тверджена наказом Мінагрополітики України від 20 травня 2004 р. №

171, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 травня 2004 р. за

№ 667/9266.

Ведення племінної справи у тваринництві неможливе без існу-

вання оцінки індивідуальних продуктивних і племінних якостей тва-

рин, яка здійснюється шляхом процедури бонітування племінних тва-

рин. Бонітування — це індивідуальна комплексна оцінка тварин за

племінними і продуктивними якостями, яка проводиться в усіх госпо-

дарствах, що мають племінних тварин, незалежно від форми власнос-

ті. Метою бонітування є визначення комплексного класу тварин, за-

лежно від якого визначається їх племінне та виробниче призначення і

раціональне використання. Звичайно, що наявність видового і навіть

породового поділу тварин зумовлює відмінності у методиках оцінки їх

племінних і продуктивних властивостей.

Племінних тварин оцінюють також за якістю їхньої продукції.

Здійснюється ця процедура на підставі Інструкції з оцінки якості мо-

лока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затвердженої на-

казом Мінагрополітики від 14 липня 2008 р. №421, зареєстрованої в

Мін'юсті України 1 серпня 2008 р. за № 715/15406, а також Інструкції

з оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах спеціалізо-

ваних контрольно-випробувальних станцій, затвердженої наказом Мі-

ністерства аграрної політики України від 6 серпня 2004 р. № 290, за-

реєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2004 р. за №

Дата добавления: 2014-12-25