Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні завдання транспортної логістики




Читайте также:
  1. I. Завдання №1
  2. II. Завдання № 2.
  3. III. Завдання № 3.
  4. IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  5. VI.2.1. Основні параметри групи
  6. А 01 Завдання служби внутрішнього аудиту
  7. Аналіз субординованого капіталу. Основні вимоги до коштів, залучених на умовах субординованого боргу.
  8. Будівельні потоки, їх види і основні параметри.
  9. Бюджетний процес в Україні та його основні стадії
  10. В.4. Зворотність електричних машин. Основні положення енергоперетворення.
  11. В1. Основні поняття про проекти Visual Studio 200
  12. Види готової продукції та завдання їх обліку

ТЕМА: ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА

ЛЕКЦІЯ 8

План лекції:

1. Основні завдання транспортної логістики

2. Логістична оцінка видів транспорту

3. Системи моніторингу та безпеки транспортних засобів

 

Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.

Транспортна логістика – переміщення необхідної кількості товару у потрібну точку, оптимальним маршрутом за визначений час за найменших витрат.

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль:

- по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);

- по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію - транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:

1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.

2. Транспорт незагального користування — внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем і повинен бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу. Так, організація переміщення вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вибір каналів товароруху вирішується в рамках розподільчої логістики.

Транспортна логістикавирішує комплекс завдань, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування. Основними з цих завдань є:

- вибір виду транспортного засобу;

- вибір типу транспортного засобу;

- оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень;

- визначення раціональних маршрутів доставки;

- забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

- координація транспортного і виробничого процесу.

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:



- час доставки;

- частота відправлень вантажу;

- надійність дотримання графіка доставки;

- здатність перевозити різні вантажі;

- здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

- вартість перевезення.

Доставка одним видом транспорту характерна для унімодального(одновидового) транспортування. Однак на практиці під час прийняття рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, для чого використовують змішані –інтермодальні перевезення.

Поняття інтермодальні перевезення з’явилось пізніше, з розвитком автотранспорту, та розділенням вантажного автомобіля на два модулі – тягач та причеп та появою трейлера – напівпричепа без передніх коліс. Доставка вантажу в такому трейлері на залізничній платформі виявилась більш економічною порівняно з автомобільною. Для зручності перевезення різними видами транспорту з’явились ящики, зйомні кузови, пакети та контейнери. Транспортно-технологічна система інтермодальних перевезень оперує не вантажем взагалі, а з певною його масою, консолідованою у визначеному ваговому, об’ємному, кількісному вимірі та розміщеному на вантажному модулі – укрупненій вантажній одиниці (ULD – unit load device).

До ULD відносять контейнери, трейлери, зйомці кузови автомобілів, роллтрейлери, ліхтери, контейнерні платформи – флети. В авіації до ULD зараховують піддони (палети).

У світовій практиці широкого розповсюдження набули безперевантажні перевезення, тобто перевезення у вантажному модулі ULD.

Інтермодальні перевезення означають просування вантажів на одному і тому ж модулі ULD з використанням декількох видів транспорту без переформування цього модуля єдиним оператором перевезення за єдиним тарифом.

На сучасному етапі у міжнародній практиці змішаних перевезень використовують такі системи перевезення як контейнерні, пакетні, трейлерні та фідерні. Найбільш поширеною є система контейнерного перевезення.

Усі маршрути автомобільних перевезень поділяються на маятникові та кільцеві.

Піонером контейнерних морських перевезень є одна з найбільших транспортних компаній „Силенд Сервіс Інкорпорейтед”, яка у 1956 році розробила систему контейнерних перевезень, вперше доставивши контейнери з Н’юарка (штат Н’ю-Джерсі) в Х’юстон (штат Техас).

У країнах Західної Європи широко відома система контейнерних перевезень Freight&Liner. Вона функціонує з 1956 року і на сьогодні включає близько 100 маршрутів, які пов’язують 50 спеціалізованих пунктів, які мають обмінні парки великовантажних контейнерів, складські площадки, засоби механізації розвантажувально-навантажувальних робіт, парки тягачів, напівпричепів, автомобільних шасі, обладнання для швидкого кріплення контейнерів.

Особливої популярності набули системи з участю залізничного транспорту. Це, в першу чергу, комбіновані перевезення з участю залізничного та автомобільного транспорту. Різни видів причепів були визнані більш економічними при доставці вантажу не в зчепленні з автотягачем, а на залізничні платформі, яка іде за паровозом. Так з’явились різні технології перевезення - контрейлерні перевезення (TOFC trailer on flatcar – трейлер на залізничній платформі), перевезення автомобільних шасі з встановленими на них контейнерами, завантаженими на безборотові залізничні платформи (COFC – container on flatcar).

Американську технологію TOFC неможливо було перенести без змін до Канади та Західної Європи, оскільки на більшості залізничних доріг цьому заважали габарити мостів, тунелей, висота ліній електропередачі. Тому прийшлось реконструювати тунелі (наприклад, через перевали в Альпах), піднімати їх на висоту до 4 м. створювати платформи з поглибленими кишенями, куди опускаються колеса автопоїздів та авто трейлерів. Таку технологію назвали „біжуче шосе” - це транспортування автомобіля з причепом або напівпричепом на залізничній платформі з заниженою підлогою. „Біжуче шосе” часто використовують для доставки вантажів у важкодоступні місця, куди виявляється більш економічно провезти автопоїзд через залізничний тунель замість довгого серпантину по гірській дорозі.

У Німеччині з 1969 року широко розповсюдження набула системи контейнерних перевезень „Ра” за технологією COFC, де автомобіль доставляє контейнер на залізничну станцію, обладнану спеціальною перевантажувальною технікою. Особливістю цих контейнерів є ролики, які дозволяють перекочувати їх на залізничну платформу і назад.

Маятниковий маршрут– це такий маршрут, за якого пробіг автомобіля між двома кінцевими пунктами багато разів повторюється. Розрізняють наступні типи маятникових маршрутів:

- з зворотнім холостим пробігом;

- із зворотнім частково завантаженими пробігом;

- зі зворотнім повністю завантаженим пробігом.

Кільцевий маршрут – це пробіг автомобіля по замкненому контуру, на якому розташовані декілька пунктів, які послідовно об’їзджаються. По завершенні кільцевого маршруту автомобіль повертається до вихідного пункту. Розрізняють наступні види кільцевих маршрутів:

1) розвізний – коли продукція від одного постачальника доставляється декільком споживачам;

2) збірний – коли продукція від декількох постачальників доставляється одному споживачу;

3) збірно-розвізний – коли продукція від декількох постачальників доставляється декільком споживачам.

 





Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 186; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.81.150.27
Генерация страницы за: 0.003 сек.