КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Учбове питання №2 Призначення, типи противідкатних пристроів, врівноважуючих механізмів і вимоги запропоновані до них
Вимоги, запропоновані до гарматних лафетів. Рухливий лафет служить засобом транспортування при переміщенні А.Г. і може виконувати роль бойового верстата при стрілянині. До лафета, як до бойового верстата, подаються такі основні вимоги: 1. Тривкість при стрілянині, надійність роботи механізмів протягом тривалого терміна в різноманітних умовах, 2. Усталеність при стрілянині, що впливає на скорострільність, купчастість бою і вправність стрілянини. 3. Наявність допоміжних механізмів, що забезпечують вирівнювання А.Г. при установці на нерівній місцевості. 4. Забезпечення можливо більшої вогневої маневреності (великі сектори обстрілу в горизонтальній і вертикальній площинах). Усталеність лафета А.Г. при стрілянині досягається: конструктивними заходами (збільшення маси, довжини відкоту, застосування дулових гальм, зменшення висоти лінії вогню, плеча динамічної пари), експлуатаційними мірами (ведення стрілянини на зменшених зарядах, правильна установка гармати на вогневій позиції і т.п.) Для збільшення вогневої маневреності створені лафети з двома, трьома і чотирма станинами. До лафета як засобові транспортування А.Г. подаються такі основні вимоги: - висока прохідність, живучість, тобто спроможність витримувати тривалі переходи з припустимою швидкістю без зниження бойових властивостей А.Г.; - швидкість перекладу з похідного положення в бойове й обернено з застосуванням невеличких зусиль. Висока прохідність досягається: - зменшенням питомого тиску ходової частини на грунт; - підвищенням усталеності гармати на поході, збігом ширини ходу лафета і засоби транспортування. - поліпшенням характеристик гармати по подоланню перешкод. Підвищення живучості А.Г. досягається: - застосуванням підресорювання ходу; - надійним кріпленням механізмів по-похідному; - фіксуванням деталей від переміщення при трясінні; - надійним дія системи мастила. Швидкість перекладу з похідного положення в бойове й обернено забезпечується застосуванням спеціальних пристосувань і механізмів (лебідок, кранів, домкратів і т.д.).
Противідкатний устрій - частина А.Г., призначена для пружного з’єднання ствола з лафетом, гальмування прямування відкатних частин, повернення або накачування їх у вихідне положення, й утримання в цьому положенні при будь-якому припустимому гарматою куті узвишшя ствола. Вперше у світі ПВП (гідравлічні гальма відкату і пружинний накатник) застосував у 1872 р. В.С.Барановський для 2.5-дюймові швидкострільної гармати. ПВП складається з гальма відкатних частин і накатника. Гальмо відкатних частин конструктивно об'єднує гальмо відкату і гальмо накату, тобто являє собою один агрегат із двома, регулюючими опір, устроями. У іноземній артилерії (США, Франція) гальмо відкату, гальмо накату і накатник, як правило, об'єднують у єдину конструкцію, називану гальмом відкату - накатником.
Гальмо накату - частина ПВП, призначена для гальмування відкатних частин під час повернення їх у вихідне положення. Накатник - частина ПВП, призначена для повернення відкатних частин у вихідне положення й утримання в цьому положенні до здійснення пострілу.
Відкат А.Г. - переміщення відкатних частин щодо колиски у бік, протилежний напрямку пострілу. Накат А.Г. - переміщення відкатних частин щодо колиски в напрямку пострілу. Усе ПВП по взаємній залежності роботи накатника і гальма діляться на 2 типи: I тип - ПВП, що складаються з двох агрегатів, у яких дія гальма не залежить від дії накатника (вітчизняна артилерія); II тип - ПВП, що подають собою один агрегат, у якого дія гальма залежить від дії накатника. (Гармата США, Франції). Гармати I типу можна класифікувати: а) по взаємному розташуванню на гарматі: - ПВП в який гальмо і накатник конструктивно пов'язані один з одним (пружинний накатник вдягнений поверх гальма відкатних частин); - ПВП, у яких гальмо і накатник конструктивно відділені друг від друга. б) по розташуванню щодо ствола: - ПВП із симетричним розташуванням гальма і накатника; - ПВП з несиметричним розташуванням гальма і накатника (д-30, мТ-12) в) у залежності від того, які частини ПВП рухливі: - ПВП з циліндрами гальма, що відкочуються, і накатника (д-30, мТ-12); - ПВП зі штоками, що відкочуються, (Д10-Т2С); - ПВП з циліндром, який відкочується гальма відкатних частин і штоком накатника (Д-1). При відкаті відкатної частини гармата гальмується силою опору відкату (без урахування дії дулового гальма і витрат енергії на приведення в дію механізмів затвора): де П - сила накатника (акумулює 15...20% енергії відкату) Rf - сила тертя (поглинає 3...5% енергії відкату) ф - сила гальма відкату (поглинає іншу частину енергії відкату): - кут узвишшя ствола гармати; - складової ваги відкатних частин, що сприяє відкатові. Дулове гальмо поглинає 25...50 % (іноді до 70-80 %) енергії відкатних частин, отже, навантаження на гальмо відкату істотно знижується. Професор Дурляхов у 1900 р. блискуче довів, що найбільше вигідно застосовувати одночасно гідравлічний і дуловий гальма.
При накаті, який здійснюэться за рахунок енергії, яка акумулюється у накатнику (у результаті попереднього створення тиску і добору частини енергії відкатних частин при відкаті), на відкатні частини діє сила, що повертає їх у попереднє положення (без урахування добору частини енергії на приведення в дію механізмів затвора). За цикл відкат-накат практично вся енергія, що надається відкатним частинам силою тиску порохових газів на дно ствола Р, кН, поглинається противідкатними устроями і силами тертя і перетворюється в кінцевому рахунку в тепло. Вимоги, запропоновані, до противідкатних пристроїв: 1. Надійність і безвідмовність дії при різноманітних умовах експлуатації (коливання температури, зміни режиму вогню і т.д.). Довжина відкату повинна завжди залишатися в припустимих межах. 2. Повільність дії. 3. Безпека в обертанні, із цією ціллю, наприклад, противідкатні устрої гармат у який на поході ствол стягнутий, постачаються механізмом взаємної замкнутості, що виключає виробництво пострілу при відсутності надійного зв'язку гальма і накатника зі стволом. 4. Простота конструкції й експлуатації. 5. Можливість тривалого збереження на складах і у військових частинах.
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 1477; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |