Процес прийняття управлінських рішень та оцінка їх реалізації

Прийняття рішень є частиною щоденної роботи менеджера, який виконує свою роль в міжособистісних стосунках, інформаційних обмінах думками і прийнятті рішень. При прийнятті рішень керівник виконує 4 ролі: підприємця, спеціаліста по виправленню порушень в роботі, розподілювача ресурсів і спеціаліста по досягненню угод.

Для керівника прийняття рішень не самоціль, а основне вирішення окремої управлінської проблеми. Для досягнення цього необхідна певна послідовність рішень та їх здійснення. Отже, прийняття рішення є не одномоментним актом, а результатом процесу, який розвивається у часі та має визначену структуру.

Процес прийняття рішення - це циклічна послідовність дій суб'єкта управління, спрямованого на розв'язання проблеми організації і міститься в аналізі ситуації, генерації альтернатив, прийнятті рішення і його виконанні.

Процес прийняття рішення складається з трьох стадій: підготовка, прийняття, реалізація рішення.

На стадії підготовки рішення здійснюється економічний аналіз ситуації на макро- та макрорівні, який включає пошук, збір та обробку економічної інформації, формується проблема для виконання рішення. Необхідність прийняття управлінського рішення виникає при зовнішньому або внутрішньому впливі, який викликає відхилення від заданого режиму функціонування системи. Тому важливою умовою прийняття обґрунтованого рішення є аналіз ситуації, який вимагає збору та обробки інформації. На цьому етапі вивчається організація зовнішнього та внутрішнього середовища. Менеджери та спеціалісти аналізують стан справ, порівнюють реальні значення контрольованих параметрів із запланованими, що дозволяє виявити проблеми, які вимагають вирішення.

Визначення і формулювання проблеми є складною процедурою, тому що в момент виникнення багато з важливих проблем є слабко структурованими, тобто не містять явних цілей, альтернативних шляхів їх досягнення, уявлення про затрати та ефект, пов'язані з кожним з варіантів. Доведення цих проблем до кількісної визначеності вимагає від керівників не тільки знань і досвіду, але й таланту, інтуїції, творчого підходу.

На стадії прийняття рішення ведеться розробка і оцінка альтерантивних рішень, які проводяться н основі багатоваріантних розрахунків, здійснюється відбір критеріїв вибору оптимального рішення і найкращого варіанту.

Керівнику перед розглядом вирішення проблеми необхідно визначити показники, по яким буде проводитись їх порівняння і вибір найкращого варіанту. Ці показники стають критеріями вибору. Бажано визначити всі альтернативні шляхи вирішення проблеми. Тільки в цьому випадку рішення може бути оптимальним. Але на практиці керівник не може володіти такою кількістю знань і часу для того, щоб сформулювати і оцінити кожну альтернативу. Виникають ситуації, при яких проблема не зустрічалась раніше і невідомі можливі альтернативи. В таких випадках рекомендується колективне обговорення і генерування ідей.

Після розробки можливих варіантів вирішення проблеми їх потрібно оцінити, тобто порівняти переваги та недоліки, а також об'єктивно проаналізувати можливі результати. Для співставлення варіантів рішення необхідно використовувати порівняльні критерії. При виборі альтернативи важливо врахувати фактор ризику, врахування якого призводить до перегляду найкращого рішення, яке забезпечує досягнення бажаного результату із найбільш високим ступенем ймовірності.

Керівник в багатьох випадках затверджує та несе відповідальність за рішення, які не розробляв. Спеціалісти, які розробляли рішення, не приймають участі в його реалізації. Виконавці, в свою чергу, не приймають участі у підготовці та обговоренні рішень. Тому в процесі прийняття суттєву роль відіграє стадія узгодження. Найкращим способом узгодження рішення є залучення працівників до процесу його прийняття. В деяких випадках менеджер вимушений приймати рішення особисто без обговорення та узгодження.

На стадіях реалізації рішення здійснюються заходи по конкретизації рішення і доведення його до виконавців, ведеться контроль за ходом його виконання і дається оцінка результату прийнятого рішення.

Для успішної реалізації рішення потрібно визначити комплекс робіт і ресурсів, розподілити їх за виконавцями та за термінами. Керівник повинен слідкувати за тим, як виконується рішення, а у випадках необхідності надавати допомогу підлеглим і вносити окремі корективи. Ефективність рішення залежить не тільки від його оптимальності, але і від форми доведення до виконавців. Організація виконання прийнятих керівництвом рішень як специфічна діяльність менеджера передбачає, що він тримає рішення в полі зору, знаходить спосіб впливу на них, управляє ними. Існує ряд обставин, які негативно впливають на ефективність вирішення проблеми. Це недооцінка їх важливості, складність, можливі наслідки. Внаслідок цього можуть розвиватися негативні тенденції, які ставлять під сумнів стабільність роботи організації: суб'єктивізм, орієнтація виключно на особистий досвід, інтуїцію, натхнення, симпатії чи антипатії до окремих підлеглих, орієнтація на особисту вигоду тощо. Справа ускладнюється також і тим, що працівники своєю діяльністю можуть вносити корективи у початковий варіант рішення. Тому в технології менеджменту складним та відповідальним є етап реалізації прийнятих рішень. Стосовно цього доцільно розробляти спеціальні організаційні процедури з визначенням наступних питань:

- на якому рівні слід приймати управлінське рішення;

- кому доручити підготовку рішення;

- з якими структурними підрозділами і посадовими особами узгоджуються рішення;

- хто контролює і відповідає за правильне рішення;

- кому надано право вносити корективи у прийняте рішення;

- хто оцінює рішення і дає висновок про ступінь досягнення поставленої мети.

На етапі контролю проводиться оцінка результатів рішення, яке має часовий характер. У зв'язку з цим основна задача контролю - своєчасно визначити якісне виконання рішення і на підставі цього скоригувати його або прийняти нове. Проблема контролю управлінських рішень є актуальною, особливо для великих організацій. Можна прийняти багато корисних рішень, але без налагодженої системи контролю виконання вони залишаються на папері і не дають бажаного ефекту.

Основні вимоги до технології прийняття рішень менеджменту наступні:

- розробка і прийняття рішення повинна бути сконцентрована на тому рівні, де є відповідна інформація;

- інформація повинна надходити від всіх підрозділів організації;

- прийняте рішення повинно відображувати інтереси того рівня управління, який буде його виконувати;

- суворе співвідношення рівнів управління, жорстка дисципліна і висока вимогливість.

Ефективність рішення визначається його змістом і підходом особи, що ухвалює рішення. Розрізняють уявлення про рішення особа, що ухвалює рішення, і рішення, яке потрібно прийняти. Не завжди це те саме рішення. Менеджери мають певний «коридор волі» щодо формулювання рішення. Метою використання такого коридору є розширення контексту рішення. Можлива зміна меж рішення або перегляд підходу до трактування елементів даного рішення. Виділяють наступні межі рішення: характер ухвалення рішення (індивідуальне та колективне ухвалення рішення); характер і число цілей; діапазон варіантів для ухвалення рішення (виявлені й проаналізовані); визначення числа аналізованих неконтрольованих факторів. Менеджери не повинні розглядати рішення як щось незмінне. Незалежно від первісного представлення рішення є можливість змінити, часто тимчасово, їхні погляди на це рішення - або для збільшення корисності від цього рішення, або з метою надання допомоги безпосередньо процесу ухвалення рішення. Безліч альтернативних рішень є рухливими. Особливо цікаві проблеми, де число доступних альтернатив скорочується. Це приводить до обмеження свободи вибору.

Процес управління являє собою комплекс етапів розробки управлінських рішень. Реальні управлінські ситуації характеризуються складністю, наявністю ризику, динамізмом. Управлінські рішення, прийняті в реальній господарській практиці, далекі від ефективних. Застосування навіть порівняно простих інструментів, а тим більше цілісної схеми розробки рішень, дозволяє істотно підвищити ефективність управлінської діяльності.

Література: [1; 2; 3; 4; 8; 9; 13; 16; 18; 20; 21; 22]

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть вимоги які висуваються до управлінських рішень.

2. Які існують види управлінських рішень?

3. За якими ознаками класифікуються управлінські рішення?

4. З яких стадій складається процес прийняття рішення?

5. Як визначається ефективність рішення?

Дата добавления: 2014-12-25