Встановлення труб на місце закріплення

Відпалювання кінців труб.

Як правило, труби для поверхонь нагрівання котлів прибувають на монтаж у відпаленому стані, про що зазначають в сертифікаті заводу-виробника, але на практиці трапляється і інше. Для перевірки сумнівних труб проводять вальцювання 2–3 труб з метою визначення їх пластичності. Відпалювання в умовах монтажної площадки виконують під наглядом майстра. Відпалювати леговані труби дозволяється тільки в спеціальних печах, які забезпечують рівномірне нагрівання, точне встановлення температури і витримування режиму як нагрівання так і охолодження, установленого для кожної сталі. Відпалювання вуглецевих труб здійснюють шляхом рівномірного нагрівання кінця труби на довжині 150-200 мм при закритому пробкою протилежному кінці труби. Розрізняють глибоке відпалювання при температурі 900-930 ^оС і низьке відпалювання при температурі 630-650 °С. Тривалість нагрівання - 10–15 хв. Відпалювання краще робити в спеціальному горні, що працює на самотязі. Розміри горна визначаються з розрахунку одночасного закладання в нього 10-12 труб в один ряд та з обох боків. В якості палива недопустимо використовувати кам’яне вугілля (сірка, яка міститься в ньому надає металу замість в’язкості крихкість). Охолоджують труби в ізолюючому середовищі, наприклад у подрібненому азбесті до температури 50–60° С, після чого їх виймають і остаточно доохолоджують на відкритому повітрі.

Масове встановлення труб проводять після остаточного закріплення в отворах барабану маячкових труб. Встановлення труб проводять рядами одночасно від крайніх маячків до середини, та від середнього в обидва боки.

Встановлення труб полягає в наступних послідовно виконуваних операціях:

1. До піднімання труби на нижньому кінці її закріплюють хомут, установлюваний по шаблону на відстані від кінця труби, рівній товщині стінки барабана плюс величину випуску кінця труби в барабан (12-15 мм).

2. Піднімають трубу за верхній кінець до рівня відповідного отвору верхнього колектора.

3. Заводять кінець в отвір верхнього колектора настільки, щоб отримати можливість заведення нижнього кінця труби у відповідний отвір нижнього колектора.

4. Заводять нижній кінець у відповідний отвір до упору хомутика в тіло колектора.

5. Вивіряють положення осі труби і її крок по шаблону.

6. Закріплюють по черзі нижній і верхній кінці вальцюванням.

Так як вага кожної труби невелика (у середньому до 100 кг), то піднімання їх до місця монтажу не представляє особливих труднощів і виконується вручну за допомогою пенькового канату та одношківного блоку, закріпленого на каркасі котла.

Перевірка вигинів труб на плазі забезпечує легкість заведення кінців труб в отвори навіть при складній конфігурації вигинів труби. «Натяг» труби при установці і застосування ударів по трубам не дозволяється тому що крім вм’ятин на трубі і подряпин отвору призводить до перекошування труби в отворі, і як результат - до однобокості вальцювання.

Дата добавления: 2014-12-25