КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Наука як діяльність: характеристика, регулювання, суб'єкти
Розділи наукознавства та їх характеристика
Отже, швидкі темпи розвитку науки у XX ст. стимулювали створення наукознавства, яке вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, економіку та організацію НД, форми взаємодії її з іншими сферами матеріального і духовного життя суспільства. Наукознавство узагальнює світовий досвід розвитку науки, активно впливає на інтеграцію вітчизняної науки з науковими системами інших країн, оскільки сучасна наука характеризується цілісним і різнобічним підходом до вивчення об'єктів.
Організацією науки в Україні займаються Міністерство освіти і науки та Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, які визначають разом з науковими установами напрями розвитку наукових досліджень та використання їх у народному господарстві. Міністерство освіти і науки і Державне агентство подають плани розвитку науки Уряду або Верховній Раді України для затвердження та забезпечення фінансуванням із державного бюджету або інших джерел. Державна система організації й управління науковими дослідженнями в Україні дає можливість концентрувати та орієнтувати науку на виконання найбільш важливих завдань. Управління науковою діяльністю будується за територіально-галузевим принципом. Сьогодні НДР ведуть: • науково-виробничі, науково-дослідні, проектні установи, системи галузевих академії; • науково-дослідні та проектні установи й центри НАН; • науково-дослідні, проектні установи і центри міністерств і відомств; • науково-дослідні установи і кафедри ВНЗ; • науково-виробничі, проектні установи і центри при промислових підприємствах, об'єднаннях; • ієрархічну вершину цієї сукупності установ, центрів, підприємств завершує Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, яке забезпечує єдину державну політику в галузі науки та її використання в практиці.
Вищим державним науковим центром є Національна академія наук України (НАН). Вона очолює і координує разом з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України фундаментальні і прикладні дослідження в різних галузях науки. НАН є державною науковою установою, яка об'єднує всі напрями науки та підтримує міжнародні зв'язки з науковими центрами інших країн. При Національній академії наук України створена міжвідомча рада координації фундаментальних досліджень. Очолює НАН України Президент, який обирається загальними зборами вчених. Вони ж обирають трьох віце-президентів, вченого секретаря, Президію і ревізійну комісію. НАН України має в своєму складі 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень наук, математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства. В Академії діють 6 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м.Донецьк), Західний (м.Львів), Південний (м.Одеса), Північно-східний (м.Харків), Придніпровський (м.Дніпропетровськ), Кримський (м.Сімферополь) та Інноваційний центр по м.Києву. До складу НАН входять наукові інститути з відповідних галузей, є територіальні відділення (Донецьке, Західне, Південне та ін.) і територіальні філіали. Відділення НАН об'єднують науково-дослідні інститути (НДІ), які очолюють розвиток науки у певній галузі знань. У них зосереджені провідні наукові сили. Крім НАН,- в Україні функціонують національні галузеві академії: Національна академія педагогічних наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, Національна академія медичних наук України Наукова діяльність в Україні регламентується державними законодавчими документами. Державна політика України у сфері науки і техніки втілена в законодавчих документах з наукової та науково-технічної діяльності і спрямована на:
Ø примноження національного багатства на основі використання наукових і науково-технічних досягнень; Ø створення умов для досягнення високого рівня життя людей, їхнього фізичного й інтелектуального розвитку за допомогою використання сучасних досягнень науки і техніки; Ø зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень; Ø забезпечення вільного розвитку наукової та науково- технічної творчості. Державне регулювання й управління розвитком науки і техніки здійснюють Президент України, Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України. Президент України, як Глава держави і гарант її державного суверенітету, сприяє розвиткові науки і техніки з метою забезпечення технологічної незалежності країни, матеріального достатку суспільства і духовного розквіту нації. Президент України відповідно до Конституції України та законів України: Ø утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; Ø сприяє розвитку науки і техніки, здійснюючи інші повноваження, визначені Конституцією України. Верховна Рада України: Ø здійснює державне регулювання у сфері аукової і науково-технічної діяльності; Ø визначає основні засади і напрями державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності; Ø затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні (національні) програми науково-технічного розвитку України; Ø здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади:
Ø забезпечує проведення науково-технічної політики держави; Ø подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та матеріально-технічного забезпечення; Ø забезпечує розроблення і виконання державних цільових науково-технічних програм; Ø затверджує в межах своєї компетенції державні цільові науково-технічні програми відповідно до визначених Верховною Радою України пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; Ø визначає порядок формування та використання фондів для науково-технічної діяльності; Ø здійснює інші повноваження у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до законів. Регулювання наукової діяльності в Україні здійснюється на основі законодавчо-нормативних актів. Основою цілеспрямованої політики в забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб є Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977. Основним завданням Закону є визначення: - правового статусу суб'єктів науково-технічної діяльності, матеріальних і моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; - економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; - основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; - повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності. У документі визначено, що суб'єктами наукової і науково- технічної діяльності є вчені, наукові працівники, науково- педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, ВНЗ III - IV рівнів акредитації, а також громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності. У 2001 році з метою визначення подальшої стратегії розвитку науки і техніки, забезпечення концентрації ресурсів на їх пріоритетних напрямах було прийнято Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні" від 1107.2001 №2623. 8.09.2011 році прийнято Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" № 3715, в якому вказані порядок формування та реалізація стратегічних та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. Закон України "Про вищу освіту" націлює на те, що наукова і науково-технічна діяльність у ВНЗ III - IV рівнів акредитації є невід'ємною складовою освітньої діяльності й здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Отже, розвиток наукової і науково-технічної діяльності базується на законодавчій основі, яка відтворює державну політику України у сфері науки та техніки.
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 1430; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |