Просторове та косе згинання. Згинання називають просторовим, якщо усі навантаження діють у декількох площинах, які перетинаються на поздовжній осі балки (рис

Згинання називають просторовим, якщо усі навантаження діють у декількох площинах, які перетинаються на поздовжній осі балки (рис. 1.4 а).

Згинання називають косим, якщо усі навантаження діють у одній (силовій) площині, яка перетинає вісь балки, але не включає жодної з головних центральних осей інерції перерізу.

Рисунок 1.4

Розрахунки балок, які знаходяться в умовах косого або складного згинання, можна звести до сумісної дії двох плоских згинань у головних площинах. Для цього навантаження, що діють у довільних силових площинах треба проецирувати до головних площин , (рис. 1.4 б). Таким чином, у будь-якому перерізі балки виникають чотири внутрішні силові фактори: .

Треба зазначити, що в даному методичному посібнику ми свідомо не торкаємося питань згинання тонкостінних відкритих профілів (з однією віссю симетрії або без неї), для яких поперечні сили, що проходять крізь центр ваги перерізу, породжують систему неврівноважених дотичних напружень. Останні утворюють крутний момент , що зумовлює вільне або стиснуте кручення.

У практичних розрахунках на міцність для більшості перерізів малими дотичними напруженнями , як правило нехтують. Таким чином, враховують лише нормальні напруження від дії згинальних моментів .

Незважаючи на загальні підходи до рішення задач косого і складного згинання, є деякі відмінності у цих випадках складного опору:

а) при косому згинанні деформована вісь бруса є плоскою кривою, а при складному згинанні – просторовою;

б) згинальні моменти у випадку косого згинання набувають максимальних значень в одному перерізі, а якщо згинання складне, − здебільшого в різних.

Розглянемо жорстко затиснуту консольну балку, навантажену на вільному кінці силою , яка лежить у силовій площині, нахиленій під кутом до головної площини (рис. 1.5 а).

Розкладемо зусилля по головних осях перерізу і, таким чином, зведемо задачу косого згинання до комбінації двох плоских згинань у головних площинах та .

У довільному перерізі згинальні моменти визначаються за співвідношеннями:

(1.2.1)

Максимальні значення вони набувають у перерізі , при , який є найбільш небезпечним.

Обчислимо напруження в точці довільного перерізу, яка знаходиться у першому його квадранті (рис. 1.5 б) [1]:

де − осьові моменти інерції перерізу.

Рисунок 1.5

Оскільки тип напружень від дії згинальних моментів однаковий (рис. 1.5 б), їх можна алгебраїчно просумувати:

. (1.2.2)

Усі складові співвідношень (1.2.2) (згинальні моменти та координати) будемо вважати додатними, а знак приписувати кожному сполучнику окремо, зважаючи на деформації у відповідному квадранті.

Аналізуючи розподіл нормальних напружень у перерізі (рис. 1.5 б), робимо висновок, що нульові напруження можуть знаходиться лише у точках другого та четвертого квадрантів.

Позначимо через (рис. 1.6) координати точки, яка належить нейтральній лінії (де нормальні напруження дорівнюють нулю), тоді з формули (1.2.2) маємо:

.

Це рівняння є рівнянням прямої, що проходить крізь початок координат (центр ваги перерізу). Кутовий коефіцієнт цієї прямої:

.

Рисунок 1.6

Якщо зважити, що з формул (1.2.1)

,

то остаточно

.

Таким чином, нейтральна лінія завжди відхиляється від осі на кут в ту ж сторону, в яку слід силової площини відхиляється від осі на кут (рис. 1.6). Різниця між цими кутами залежить від співвідношення осьових моментів інерції перерізу. Наприклад, якщо прийняти , а співвідношення (що відповідає двотавру), легко підрахувати кут , який коливається між 85÷89 градусами.

То ж у випадку косого або просторового згинання для перерізів при нейтральна лінія не є ортогональною до сліду площини дії згинального моменту. Ця обставина є характерною рисою косого згинання. І навпаки, якщо головні моменти інерції однакові (), косе згинання унеможливлюється, бо кути і стають рівними, тобто нейтральна лінія стає ортогональною до сліду силової площини, а це є ознакою прямого згинання. Так відбувається у разі, якщо переріз балки є кругом, кільцем, квадратом і т.п.

Для визначення найбільш небезпечних точок (у розтягнутій та стислій зонах) у випадку довільного перерізу проведемо дві паралельні до нейтральної лінії прямі, які дотичні до контурних точок перерізу. У створі між цими прямими будується епюра сумарних нормальних напружень.

Точки 1 та 2 є найбільш віддаленими від нейтральної лінії і тому найбільш напруженими (рис. 1.6). У нашому прикладі в точці 1 діють максимальні розтягуючі, а у точці 2 – стискаючі напруження.

Таким чином, умови міцності для перерізу мають вигляд:

(1.2.3)

де та – допустимі напруження розтягання та стискання відповідно.

Якщо переріз має дві вісі симетрії та кутові точки контуру, наприклад, прямокутник, то співвідношення (1.2.3) дещо скорочуються:

(1.2.4)

В цих виразах

(1.2.5)

− осьові моменти опору, а – координати найбільш віддалених від нейтральної лінії точок.

У випадку, якщо матеріал стержня має однакову міцність на розтягання і стискання, тобто , то умови (1.2.4) перетворюються:

(1.2.6)

Зрозуміло, що найбільші напруження будуть спостерігатись у найбільш небезпечних перерізах, де згинальні моменти набувають своїх максимальних значень.

Відносно складових напруження у виразах (1.2.4) та (1.2.5) можна зробити наступні спостереження. У перерізах, де , що опиняються в умовах косого або просторового згинання, можна говорити про наявність «сильної» та «слабкої» площин перерізу. Тому дія малого згинального моменту у «слабкому» напрямку може привести до появи більших напружень, ніж при дії значного моменту у «сильній» площині.

Доречи, якщо переріз балки має виступаючі кути і може бути вписаний в прямокутник, то незалежно від положення нейтральної лінії найбільш віддаленими точками будуть відповідні кутові. У таких випадках, для розрахунків максимальних напружень у перерізі визначення положення нейтральної лінії втрачає сенс.

Добір перерізів при косому та просторовому згинанні – задача більш складна, ніж при прямому плоскому згинанні. При її розв’язанні треба задатися відношенням моментів опору:

(1.2.7)

Тоді, з урахуванням (1.2.7), умова міцності (1.2.4) буде мати вигляд:

а моменти опору визначаються наступним чином:

У випадку просторового згинання, якщо згинальні моменти набувають максимальних значень у двох різних перерізах, задача вирішується за допомогою метода спроб з послідуючою перевіркою. Перша спроба виконується у перерізі, де діє максимальний за абсолютною величиною момент. У іншому (другому) перерізі обов’язково виконується перевірка.

Дата добавления: 2014-12-26