Аналіз ефективності використання основних засобів

Аналіз ефективності модернізації верстата

Показники	Модель токарського верстата
стара	модернізована	нова
Продуктивність верстата, шт.
Собівартість продукції, тис. грн.

З табл. 3.47 випливає, що відставання старої моделі від нової по про­дук­тивності праці дорівнює 14,5% ((650 – 760): 76 ´ 100), модернізованої мо­де­лі від нової – 9,2% ((650 – 760): 76). Зниження собівартості виробу нової мо­делі проти старої дорівнює 33,3%
(15 – 20): 15 ´ 100), проти модерні­зо­ва­ної моделі – 20% (15 – 18): 15).

Різниця між старою і модернізованою технікою по продуктивності пра­ці дає економічний ефект 5,3% (14,5 – 9,2), а по собівартості – 13,3% (33,3 – 20). Тому при неможливості заміни старого верстата новим до­цільно його модернізувати.

Економічна ефективність функціонування основних засобів є складо­вою частиною результату використання всіх виробничих ресурсів підпри­єм­ства. Визначаючи економічну ефективність використання основних за­со­бів, використовують систему натуральних і вартісних показників, а та­кож співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних засобів, фондоозброєності праці та її продуктивності.

Загальними показниками ефективності використання основних за­со­бів є фондовіддача – виробництво продукції на 1 гривню основних засобів (відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підпри­єм­ством, цехом або дільницею (ВП), до середньорічної вартості основних виробничих засобів (ОФ)). Розраховується показник фондовіддачі (ФВ) за формулою:

ФВ = ВП: ОФ. (3.52)

Фондомісткість – показник, обернений до фондовіддачі: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві ос­новних виробничих засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню. Щоб охарактеризувати використання окремих частин основних засобів, ве­личину основних фондів у формулі відповідно змінюють, наприклад, на вар­тість активної частини основних засобів.

Часткові показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі (серійний випуск про­дукції в натуральному виразі на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м виробничої площі та ін.).

Результат виробничої діяльності підприємства можна визначити за до­помогою різних показників. Вибір чисельника показника фондовіддачі залежить від конкретно поставленої цілі.

Фондовіддачу розраховують або у вартісних, або в натуральних (тонни, метри, штуки і т. д.) вимірниках.

Натуральні вимірники фондовіддачі мають обмежене використання, і їх розраховують на підприємствах, цехах і дільницях, які виробляють один вид продукції; трудові вимірники застосовуються в цехах і на діль­ни­цях, де випускають кілька видів продукції. Якщо в розрахунку фондо­від­да­чі обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності пра­ців­ників і продуктивності їхньої праці ПТ, вартість основних засобів – через добуток чисельності Чі фондоозброєності праці за однозмінної роботи Фо, то матимемо відношення:

ФВ = Ч ´ ПТ: Ч ´ Фо = ПТ: Фо_. (3.53)

Отже, фондовіддача основних засобів прямо пропорційно зале­жить від продуктивності праці і обернено пропорційно – від її фондо­озбро­єно­сті.

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання про­дук­тивності праці випереджали темпи зростання її фондо­озброє­ності.

У процесі аналізу вивчається динаміка показників виконання плану, проводяться міжгосподарські порівняння. Показник фондовіддачі визна­ча­ється для всіх основних засобів виробничого призначення та для активної їх частини (машини і обладнання).

Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі приводять до порівняль­но­го вигляду. Обсяг продукції коригують на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів – на їхню переоцінку.

Якщо план підприємства містить планово-розрахункові параметри кількісних і якісних характеристик використання основних виробничих за­со­бів (у тому числі розрахунки фонду верстато-годин експлуатації і про­стоїв на профілактичних оглядах, поточних, серійних і капітальних ремон­тах, коефіцієнта змінності роботи), то виконується факторний аналіз сто­сов­но додержання цих планових параметрів і їхнього впливу на кінцевий результат – фондовіддачу основних виробничих засобів.

Фондовіддача є одним із основних факторів, які визначають обсяг про­дукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фак­тори, у свою чергу, впливають на неї. Треба мати на увазі, що показник фондо­віддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов'язана (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток про­дукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нор­матив­них термінів перебування устаткування в ремонтах і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування).

Фактори, що впливають на фондовіддачу, можна відобразити за до­по­могою структурно-логічної схеми (рис. 3.19).

Рис. 3.19. Структурно-логічна схема факторів,
що впливають на фондовіддачу

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов'язані як зі змі­ною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних вироб­ни­чих фондів, особливо активної їх частини.

Спочатку під час аналізу фондовіддачі вивчають вплив на неї окре­мих факторів, а потім визначають вплив фондовіддачі на обсяг випуску.

Важливе економічне значення має визначення віддачі активної час­ти­ни основних фондів, у результаті чого виявляється вплив на фондо­від­дачу змін у структурі основних фондів, визначаються резерви, пов'язані з використанням не встановленого устаткування.

Вплив структури основних фондів на фондовіддачу обумовлений тим, що різні категорії основних фондів неоднаково активно беруть участь у ви­роб­ничому процесі. При розрахунку фондовіддачі в загальній сумі основ­них фондів виділяються машини й устаткування як найбільш впливовий чинник.

Зіставлення темпів зростання і відсотків виконання плану по фондо­від­дачі на 1 грн. вартості основних фондів, у тому числі машин і устат­ку­ван­ня, показує вплив зміни структури основних фондів на ефективність їх використання (табл. 3.48).

Таблиця 3.48

Дата добавления: 2014-12-26