Аналіз непрямих витрат

Аналіз чинників, які впливають на фонд оплати праці

Показники	За планом	Фактично	Відхилення від плану
1. Середньорічна чисельність промислово-ви­роб­ничого персоналу, чол.			- 59
2. Середня заробітна плата, грн.	910,24	964,83	+ 54,59
3. Фонд оплати праці, тис. грн.			- 18
У тому числі за рахунок змін
а) середньорічної чисельності виробничого пер­соналу	- 53,704
б) середньої заробітної плати	+ 35,701

Як видно з табл. 3.85, на фонд оплати праці впливають два чинники: середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу та се­ред­ня заробітна плата. Вплив цих факторів можна розглянути наступним чином:

а) вплив зміни чисельності:

–59 x 910,24 x 12 = – 53,704 (тис. грн.);

б) вплив зростання середньої заробітної плати:

654 x 54,59 = 35,701 (тис. грн.).

Таким чином, можна зробити висновок, що за рахунок зменшення чи­сельності промислово-виробничого персоналу фонд оплати праці змен­шився на 53,704 тис. грн., а за рахунок збільшення середньої заробітної пла­ти на 54,59 грн. фонд оплати праці зменшився на 35,701 тис. грн. Вплив цих двох чинників склав 35,701 – 53,704 = – 18 (тис. грн.), що під­тверджує дані табл. 3.85.

Під час аналізу трудових витрат перевіряється співвідношення темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати. Це спів­від­но­шення визначається в табл. 3.85. З цієї таблиці бачимо, що відбулося зменшення продуктивності праці в порівнянні з минулим роком та в порів­нянні з планом звітного року, а також що темпи приросту заробітної плати значно вищі в порівнянні з темпами приросту продуктивності праці. При такій ситуації мова про зниження витрат на виробництво йти не може. У цілому вплив на виробничі витрати зміни витрат на оплату праці визначається за формулою:

DС_ЗП = (1 – І_ЗП) ´ ПВ_ЗП (3.121)

де DС_ЗП – зміна собівартості за рахунок зміни витрат на оплату праці, %;

І_ЗП – індекс витрат на оплату праці;

ПВ_ЗП – питома вага витрат на оплату праці в собівартості за планом.

І_ЗП = ЗП_Ф: ЗП_ПЛ (3.122)

де ЗП_Ф – фактичні витрати на оплату праці;

ЗП_ПЛ – планові витрати на оплату праці.

До непрямих витрат відносяться ті види витрат підприємства, що не вклю­чаються прямо в собівартість окремих видів продукції (виробів, ро­біт), а для цього використовуються певні визначені методи (коефіцієнти). Вони но­сять загальний характер і необхідні для обслуговування і управління ви­роб­ничо-господарською діяльністю підприємства.

Класифікацію непрямих витрат підприємства наведено на рис. 3.26.

Рис. 3.26. Класифікація непрямих витрат підприємства

У собівартості продукції загальновиробничі витрати включають:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управ­лін­ня цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й ме­дич­не страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;

- амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого призна­чен­ня;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, опера­цій­ну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально­ви­роб­ничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці за­галь­но­виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи);

- медичне страхування робітників та апарат управління виробництвом;

- витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими про­цесами та якістю продукції, робіт, послуг;

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього при­родного середовища;

- інші витрати.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслу­го­вування і управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже пря­мо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази роз­поділу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на об­слу­говування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально­ви­робничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням ба­зи розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих ви­трат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загаль­но­виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої про­дук­ції (робіт, послуг) у період їх виникнення.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може пере­ви­щу­вати їх фактичну величину. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат уста­нов­люються підприємством.

Аналіз непрямих витрат проводиться шляхом порівняння їх фак­тич­них величин на одну гривню товарної продукції з плановим рівнем звіт­но­го року. Відповідний аналіз зазначено в табл. 3.86.

Таблиця 3.86

Дата добавления: 2014-12-26