Особливості незалежного аудиту в зарубіжних країнах

Незалежний аудит насьогодні має місце в усіх без виключення зарубіжних країнах, але в кожній з них він має певні особливості. Водночас, вивчення особливостей та досвіду здійснення аудиту в зарубіжних країнах є для України досить важливим та може бути використаний для підвищення дієвості національного аудиту. Законодавчою основою здійснення будь-якої форми контрою, в тому числі і аудиту є Лімська декларація (Додаток Є).

В Бельгії для будь-якої організації, чисельність працівників якої перевищує 100 осіб, аудиторський звіт повинен бути представлений не лише власникам, але й в робочий комітет цієї організації, члени якої мають право вето на призначення аудитора. Якщо в відношенні такого фахівця не буде досягнута угода, то останнє слово залишається за торговим судом. [ 82]

В Греції проведення аудиторської перевірки становиться необхідним, якщо показники перевищують два із наступних трьох встановлених обмежень: сума активів балансу, обсяг продаж, середня кількість працівників – 50 осіб. [ 82 ]

В Ірландії аудиторський звіт повинен надавати чіткий висновок також і по наступним питанням: чи отримав аудитор всі відомості та пояснення, необхідні для здійснення перевірки, чи ведуться в компанії необхідні бухгалтерські документи, чи були отримані необхідні дані від тих підрозділів, які аудитор не відвідав особисто, чи відповідає баланс та звіт про прибутки/збитки обліковим даним. [ 82 ]

В Данії аудиторів призначають акціонери на щорічних загальних зборах. Аудитори мають право надавати професійні послуги певній організації вплоть до наступних зборів. Обмежень на кількість призначень аудиторської фірми для проведення однієї організації не існує. В аудиторському звіті необхідно вказати, що бухгалтерські звіти організації клієнта пройшли через аудиторський контроль та відповідають вимогам законодавства. В звіті не атестованого фахівця може бути, окрім іншого, зазначено, що не було можливості проведення перевірки атестованим фахівцем. [ 82]

В Нідерландах Закон про бухгалтерський облік та звітність 1970 року потребує надання «правдивої та достовірної думки», що відповідає четвертій Директиві Європейського Союзу. Для дотримання цього в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності повинна бути зазначена вся додаткова інформація. Рекомендується також дотримуватись міжнародних принципів бухгалтерського обліку: безперервності діяльності, послідовного застосування облікової політики, тимчасової визначеності фактів господарської діяльності, оглядності, пріоритету змісту над формою. [ 82 ]

Во Франції питання бухгалтерського обліку та звітності знаходяться в веденні Міністерства фінансів, а аудиту – Міністерства юстиції. Аудит проводять в цій країні бухгалтерські комісари, які відбираються на зборах акціонерів терміном на 6 років. Після цього термін повноважень комісарів може бути продовжений, при цьому кількість пролонгацій не обмежена.

Після призначення аудиторів їх не можна замінити, окрім випадків, коли виноситься спеціальна юридична постанова про непрофесійну поведінку таких осіб.

Якщо капітал компанії перевищує 500 тис. франків або вона зареєстрована на фондовій біржі, акціонери відбирають двох бухгалтерських комісарів. В будь-якому випадку забороняється складання річних бухгалтерських звітів (чим займаються бухгалтери - експерти) та їх перевірка (задача бухгалтерських комісарів) одними фахівцями.

Товариства з обмеженою відповідальністю, повні товариства та товариства з віри підлягають аудиту тільки тоді, коли їх показники діяльності по окремим критеріям перевищують величину, визначену для малих підприємств.

Во Франції встановлено наступний розподіл на малі, середні та великі компанії (для бухгалтерських цілей):

1. Малими компаніями вважаються ті, в яких протягом двох років підряд показники не перевищували наступний ліміт: загальний обсяг активів – 1,5 млн. франків, чистий обіг – 3 млн. франків, середня кількість працівників – 10 осіб.

2. Середні – компанії, які, не попадаючи в категорію малих, протягом двох років підряд не виходили за межі наступних показників: загальний обсяг активів – 10 млн. франків, чистий обіг – 20 млн. франків, середня кількість працівників – 50 осіб.

3. Великі – компанії, які протягом двох років підряд перевищують два з трьох показників для середніх компаній. [ 82]

Крім того, обов’язковому аудиту підлягають фінансові організації, страхові організації, сільськогосподарські кооперативи, інвестиційні фонди, спортивні асоціації.

В Португалії аудитори повинні бути зареєстровані в Міністерстві юстиції та являтися членами об’єднань професійних аудиторів, признаних державними структурами. Щоб стати членом такого об’єднання, необхідно мати вищу освіту з економіки або юриспруденції, трьохрічний досвід роботи, скласти спеціальні іспити. [ 82 ]

Акціонерні компанії повинні мати постійних аудиторів. Їх кількість змінюється в залежності від розмірів перевіряємої компанії: компанії з капіталом 20 млн. ескудо та більше повинні мати трьох постійних аудиторів, один з яких повинен мати статус офіційного; з капіталом менше 20 млн. ескудо – одного постійного аудитора, що має статус офіційного.

Компанії з обмеженою відповідальністю, а також індивідуальні підприємства підлягають аудиторським перевіркам тільки в тому випадку, якщо показники їх діяльності перевищують два з трьох встановлених обмежень: сума активів балансу – 80 млн. ескудо, обсяг продаж – 370 млн. ескудо, середня кількість працівників – 50 осіб.

Окремої уваги потребує питання вимог, які висуваються до аудиту в зарубіжних країнах, що наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Дата добавления: 2014-12-26