Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Причини нещасних випадків




Причини виробничого травматизму поділяються на організаційні, технічні і психофізіологічні.

Організаційні:

• незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

• недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:

- відсутність або неякісне проведення інструктажу;

- допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;

• неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;

• відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з питань охорони праці;

• порушення режиму праці та відпочинку;

• відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору);

• невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;

• виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;

• залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);

• порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;

• порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;

• порушення правил дорожнього руху;

• незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);

• незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);

• порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі:

• невиконання посадових обов'язків;

• невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні:

• конструкторські недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;

• неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

• неякісне виконання будівельних робіт;

• недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

• незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території; засобів виробництва; транспортних засобів;

• незадовільний стан виробничого середовища.

Психофізіологічні:

• алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсичне отруєння;

• низька нервово-психічна стійкість;

• погані фізичні дані або стан здоров'я;

• незадовільний «психологічний» клімат у колективі;

• травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.

Серед працівників школи найчастіше травмуються прибиральники службових приміщень, оскільки їх робота передбачає виконання фізичних завдань, пересування предметів тощо. Зазвичай травмуються працівники у віці 50-59 років.

В основному випадки виробничого травматизму серед дорослих у закладах освіти трапляються через організаційні причини (невиконання посадових обов`язків, порушення вимог охорони праці, виробничої дисципліни тощо), рідше – з технічних або психофізіологічних.

Що стосується учнів, то у віковому аспекті найбільш «травматичним» є вік від 6 до 14 років, що пов'язано з підвищеною емоційністю і недостатньо розвиненою здатністю до самоконтролю. Найбільша кількість травм припадає на критичні вікові періоди (3, 7, 11-12 років), коли діти стають примхливими, дратівливими, часто вступають в конфлікт з оточуючими. Разом з тим, крім віку, існує ряд особливостей, що характеризують дітей, які часто травмуються. Зазвичай це діти, які мають високу схильність до ризику, рухливі, збудливі, емоційно нестійкі, схильні до частих змін настрою, неадекватно ведуть себе в стресових ситуаціях. Як правило, такі діти переоцінюють свої здібності та можливості.

У школі діти травмуються на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота. Окремі викладачі не твердо знають основи запобігання травм або нехтують ними, допускають перевантаження спортзалів і навчальних майстерень під час проведення занять, дозволяють учням приходити на уроки у повсякденному одязі. Саме тому виховна робота вчителя повинна бути спрямована на те, щоб учні твердо усвідомлювали, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі постанови вчителя, строго дотримуватись техніки безпеки.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 559; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.