Заходи безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики

Заходи безпеки під час роботи з проекційною апаратурою

Дозволяється встановлювати вузькоплівкову апаратуру і демонструвати навчальні фільми на негорючій основі безпосередньо в кабінеті фізики за умови, якщо:

• забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку;

• проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені;

• у лабораторії присутні учні тільки одного класу;

• фільм демонструє особа, що має посвідчення кінодемонстратора і талон пожежної безпеки;

• електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЕ;

• виконується інструкція з експлуатації кіноустановки.

Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, наведеними в технічних описах та інструкціях з експлуатації, що додаються до апаратів.

Екран закріплюють по центру передньої стіни класу-лабораторії так, щоб його нижній край був на відстані не менше 1,2 м від підлоги. Забороняється використовувати саморобні екрани, що просвічуються. Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі. тпркятиг.я руками до обертових зубчастих барабанів, до щойно вимкнутих ламп проекційних апаратів, наприклад, у разі заміни їх при перегоранні або для юстирування.

Заходи безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів

Підготовляє і проводить демонстраційні досліди вчитель фізики, обов'язково дотримуючись вимог техніки безпеки.

Під час роботи зі скляними приладами необхідно:

• користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;

• підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;

• використовувати скляний посуд без тріщин;

• не допускати різких змін температури і механічних ударів;

• бути обережним, вставляючи пробки в скляні трубки або виймаючи їх;

• отвір пробірки я бо шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати вбік від себе й учнів.

Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, забороняється прибирати осколки руками. Для цього користуються щіткою йсовком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження магнітних спектрів.

Забороняється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою, поки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.

Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: «Бережись опіку!»

Категорично забороняється користуватися бензином як пальним для спиртівок.

Забороняється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).

Забороняється використовувати металеві азбестові сітки й нафталін.

Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, які зазначені в технічних описах. Під час демонстрування треба стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які можуть відлетіти, перед учнями треба встановити захисний екран.

Забороняється користуватися пилососом та іншими повітродувами при постановці демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, установлений ГОСТ 12.1.003-83.

Для проведення всіх видів фізичного експерименту забороняється користуватися:

• металевою ртуттю;

• генератором УВЧ;

• індукційними котушками ПВ-50, ПВ-100 і приладом для де­монстрування електроіскрової обробки металів через сильні радіоперешкоди, створювані ними;

• електричним навчальним обладнанням з відкритими контактами на напругу понад 42 В змінного струму і 110 В постійного (відповідно до «Правил електробезпеки під час проведення занять у навчальних кабінетах (класах) загальноосвітніх шкіл і практики учнів на промислових об'єктах»).

Перед тим як вмикати в мережу електро- і радіоприлади, необхідно переконатися, що положення перемикача напруги мережі відповідає її номінальному значенню, а також у справності запобіжників.

Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади з'єднують провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, причому друга рука не повинна торкатися шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним при роботі з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми про­відниками друкованої плати.

Заміну деталей, а також вимірювання опору в схемах навчальних установок виконують тільки після їх вимикання і розряджання конденсаторів за допомогою ізольованого провідника.

Якщо треба настроювати або регулювати радіоприлад (підстроювання контурів, регулювання підстроювальних конденсаторів або резисторів тощо) у ввімкненому стані, користуються інструментом з надійною ізоляцією.

Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів треба особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Недопустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

Забороняється вмикати без навантаження випрямлячі, бо в такому разі електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

У разі перегрівання трансформатора, появи запаху горілого, іскріння всередині балонів радіоламп або нагрівання їх анодів радіопристрій негайно вимикають.

Не можна залишати без нагляду не вимкнуті електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорної машини, перетворювачів типу «Разряд») потрібно дотримуватися таких запобіжних заходів:

• не торкатися деталей і провідників руками або струмопровідними предметами (матеріалами);

• переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);

• після вимикання розрядити конденсатори, з'єднавши їх електроди розрядником або гнучким провідником у хлорвініловій ізоляції.

Забороняється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

Категорично забороняється використовувати в школах нерозжарювані трубки: рентгенівські, для відхилення катодних про­менів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком та ін.

Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги, проекційних апаратів, стробоскопа й лазера.

Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення приладу й обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Забороняється переміщувати лазер вздовж оптичної лави у ввімкненому стані та робити будь-які регулювання при знятій верхній частині корпусу.

Заходи безпеки під час постановки й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму

Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючих чинників, що викладені в розділі «Заходи безпеки під час підготовки й виконання демонстраційних дослідів», поширюються на постановку й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму.

При виконанні робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не більш як до 70С.

Забороняється запалювати спиртівку від іншої запаленої.

Проводити лабораторні роботи й демонстраційні досліди із застосуванням ртуті категорично забороняється.

Забороняється навантажувати вимірювальні прилади більше за граничні значення, зазначені на їхніх шкалах.

Під час постановки лабораторних і практичних робіт учням забороняється користуватися приладами, що мають на панелі (корпусі) напис «Тільки для проведення дослідів учителем».

Навчальні прилади й вироби, призначені для практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 повинні відповідати вимогам II класу (мати подвійну або підсилену ізоляцію) або III класу. До класу III належать вироби, призначені для приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, в якого при холостому ході вона не перевищує 50 В. Коли за джерело живлення використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв'язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.

Розміщення меблів у кабінеті (лабораторії)

Демонстраційний стіл установлюють на подіумі заввишки 0,1-0,2 м на відстані не менше одного метра від класної дошки. Відстань між переднім краєм подіума і першими учнівськими столами має бути не менше 0,8 м.

Між рядами столів і стінами класу-лабораторії повинні бути такі відстані:

• у навчальних приміщеннях звичайної прямокутної конфігурації від зовнішньої стіни до першого ряду столів - не менше 0,5 м; від внутрішньої стіни до третього ряду столів - не менше 0,5 м; від задньої стіни (шаф) до столів - не менше 0,5 м; від класної дошки до перших столів - не менше 2,5 м; між рядами двомісних столів - не менше 0,6 м;

• у навчальних приміщеннях квадратної та поперечної конфігурації при розплановці меблів у чотири ряди відстані між рядами столів, стінами приміщення зберігаються; відстань від класної дошки до перших столів повинна бути не меншою 2,5 м, що при довжині 3 м забезпечує кут поля зору для учнів, які сидять за першими столами в першому й четвертому рядах, не менше 30°.

Робочі місця за першими й другими столами в будь-якому ряду кабінету відводять для учнів із зниженою гостротою слуху (розмовну мову сприймають за 2...4 м). Учням зі зниженою гостротою зору відводять робочі місця в ряду біля вікна за першими столами, де найсприятливіші умови освітлення природним світлом. При добрій корекції зору за допомогою окулярів учні можуть сидіти в будь-якому ряду.

Учням з ревматичними захворюваннями, які схильні до частих ангін і гострих запалень верхніх дихальних шляхів, робочі місця відводять подалі від вікон.

Для профілактики викривлення хребта та косоокості потрібно кожну чверть переміщувати учнів, які сидять у першому й третьому (четвертому) рядах, враховуючи при цьому відповідність номерів меблів зросту учнів.

Кольорове маркування меблів повинно бути видимим з боку проходу між рядами; його наносять на обох бічних сторонах стола, стільця у вигляді круга діаметром 25 мм або горизонтальної смуги завширшки 20 мм.

Ці обставини вимагають від адміністрації школи і вчителя як безпосереднього керівника практичних занять великої уваги при нагляді за станом приміщення, вентиляції, електричної та газової мереж, приладів, суворого дотримання правил зберігання і використання хімічних реактивів, постійного нагляду за виконанням правил техніки безпеки учнями під час роботи.

Для створення і підтримання санітарно-гігієнічних і безпечних умов роботи в кабінеті хімії адміністрація школи і вчитель хімії повинні добре знати основні вимоги, що ставляться до приміщення кабінету та його оснащеності.

У школах, де особи, відповідальні за створення здорових і безпечних умов праці, недостатньо знають ці вимоги і часто допускають порушення в організації безпечної роботи, неминучим наслідком є нещасні випадки.

Для учнів, які проходять практичні заняття в кабінеті хімії, вчитель хімії складає інструкцію безпечної роботи в кабінеті хімії, яку затверджує директор школи.

Під час складання інструкції враховують окремі специфічні особливості, зумовлені місцевими умовами.

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України і Статуту середньої загальноосвітньої школи директор школи, його заступник по навчальній частині, учитель хімії зобов'язані створювати здорові й безпечні умови під час проведення занять. Вони несуть особисту відповідальність за порушення цих Правил незалежно від того, призвели чи не призвели ці порушення до нещасного випадку.

Службові особи, відповідальні за організацію безпечної роботи в кабінеті хімії, повинні вивчити Правила і керуватися ними у своїй практичній діяльності.

Адміністрація шкіл відповідає за проходження всіма учнями медичного огляду з метою визначення можливості допуску їх до практичних робіт у кабінеті хімії. Медичний огляд треба проводити один раз на початку навчального року.

Учитель хімії відповідає за навчання учнів безпечних методів і прийомів роботи в кабінеті хімії.

Учитель зобов'язаний ознайомити учнів з навчальним обладнанням кабінету, з правилами безпечного поводження а цим обладнанням і правилами поведінки в кабінеті під час занять.

Щоразу перед проведенням експерименту вчитель повинен проінструктувати учнів про заходи безпеки під час проведення цього досліду, докладно розповісти про властивості використовуваних хімічних речовин, пояснити причини, що призводять до нещасних випадків, і заходи щодо їх запобігання.

Практичні роботи в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії, під його керівництвом і постійним наглядом за діями учнів, за виконанням ними робіт у суворій відповідності до правил безпеки.

Хімічний кабінет не може бути організований без дозволу місцевих органів санітарного нагляду, пожежної інспекції та технічної інспекції ради профспілок.

Експлуатація заново організованих і реконструйованих кабінетів хімії дозволяється тільки після приймання кабінету спеціальною комісією з участю представників вищезазначених організацій.

Переобладнання кабінету або установка додаткового обладнання дозволяється тільки за погодженням з вищезазначеними організаціями.

У кабінетах хімії на видних місцях вивішують інструкцію з техніки безпеки, затверджену директором школи.

Відповідальність за справний стан електрообладнання, вентиляції, газової, водопровідної й каналізаційної мереж і сантехнічних споруд несуть особи, призначені наказом директора школи або (для групи шкіл) відділом освіти.

Без дозволу особи, відповідальної за стан та експлуатацію електромережі, вентиляції, газової мережі та інших сантехнічних споруд, не можна вносити будь-які зміни (вмикати додаткові електроприлади, вмонтовувати відводи в газову мережу тощо), знімати або заміняти окремі елементи комунікацій.

Кабінети хімії забороняється використовувати як класні кімнати для проведення занять, зборів і т. д.

3. Вимоги до приміщень кабінету хімії та лаборантської (препараторської)

Приміщення кабінету (лабораторії) хімії, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2 3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», ДСанШН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу».

Кабінети хімії рекомендується розміщувати на верхніх поверхах будівлі школи і в приміщеннях, звернених вікнами на південь, схід або південний схід.

Площа приміщення кабінету хімії має бути не менше 72 м²; лаборантської - не менше 6 м²; висота приміщень - 3,3 м.

Лаборантську треба розміщувати поряд з кабінетом хімії з боку класної дошки і з'єднувати дверима. З лаборантської треба передбачати другий вихід у коридор, на сходи, у рекреаційне або інше суміжне приміщення. Приміщення кабінету хімії та лаборантської повинні бути світлими, теплими й сухими. Поверхні стін, стелі й дверей у цих приміщеннях повинні бути гладенькими й матовими. Підлогу роблять неслизькою, стійкою проти стирання, без щілин, вона не повинна деформуватися від миття й дезінфекції. Підлогу треба покривати тільки матеріалами, що зазначені в переліку полімерних матеріалів і виробів і дозволені для використання в будівництві.

Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті хімії та лаборантській повинно забезпечувати зручність і безпеку роботи.

Середня висота лабораторних столів повинна бути 750...800 мм; ширина - 550 мм; довжина: двомісного - 1600 мм, тримісного -2400 мм, виходячи з того що робоче місце для одного учня по довжині стола - не менше 800 мм.

Лабораторні столи з боку, звернутого до демонстраційного столу, повинні мати бортики висотою 100 мм*

Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом становить не менше як 8UU мм. Віддаленість останнього учня від класної дошки не повинна перевищувати 10 м.

Кабінет хімії та лаборантську забезпечують вентиляцією, освітленням, горючим газом, опаленням, водопроводом і каналізацією.

У кабінеті хімії повинні бути встановлені раковини з підведенням холодної та гарячої води.

Освітлення

Недостатнє освітлення кабінету, крім негативного впливу на загальне самопочуття й здоров'я людини, часто є причиною нещасних випадків. Тому всі робочі місця, проходи й приміщення ма­ють бути добре освітленими.

Освітлення має бути рівномірним і досить сильним. Воно не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блискучості в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленим робочим місцем і навколишньою об­становкою.

Освітлення повинно давати правильний напрям світлового потоку.

Основні вимоги до освітлення кабінетів хімії

Природне освітлення кабінетів повинно відповідати вимогам розділу СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії має становити не менше 2%. Основний світловий потік повинен бути спрямований з лівого боку від учня. Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку будівлі. Шибки вікон очищають не рідше як два-три рази на рік. У південних та інших кліматичних районах країни з підсиленою інсоляцією у літній час треба застосовувати сонцезахист. Забороняється для сонцезахисту білити скло, не рекомендується використовувати штори. Штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНиП П-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Як джерело світла слід використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ-80. Люмінесцентні світильники рекомендується застосовувати розсіяного світла, а при висоті приміщення кабінету хімії та лаборантської 3,3 м-підвісні. Світильники з лампами розжарювання застосовують, як правило, повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами. Вмикання світильників передбачають роздільне (за рядами). Найменша освітленість від загального освітлення робочих поверхонь на висоті 0,8 м від підлоги в кабінеті хімії та лаборантській повинна бути не меншою 300 лк незалежно від виду освітлення. Світильники штучного освітлення треба утримувати в чистоті й справності. Чистити їх треба не менше 2-х разів на місяць. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу потрібно негайно заміняти лампами відповідної потужності. При комбінованому освітленні світильники повинні мати арматуру, що захищає працюючого від надмірної яскравості джерела світла, а світильники від пилу, вологи і механічних пошкоджень. Нагляд за станом та експлу­атацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство школи.

Опалення і вентиляція

Постійний та ефективний обмін повітря є обов'язковою умовою для роботи в кабінеті хімії. До опалення і вентиляції кабінетів хімії висуваються такі основні вимоги.

Кабінет хімії та лаборантську забезпечують опаленням і припливно-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб у приміщеннях температура повітря підтримувалась у межах 16...18°С, вологість ЗО...60%. Вміст шкідливих газів і пари в повітрі зазначених приміщень не дозволяється. Природна вентиляція повинна здійснюватися за допомогою фрамуг або кватирок зі зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх з підлоги. Площа фрамуг і кватирок, що відчиняються, повинна бути не менше 1/50 площі підлоги і забезпечувати трикратний повітрообмін. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, кабінет хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами. Витяжні шафи, як правило, виготовляють з металевих конструкцій; склити їх бажано армованим склом. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх з внутрішнього боку оббивають жерстю з азбестовою прокладкою на висоту не менше 0,5 м для захисту від полум'я пальників або електронагрівальних приладів. Витяжні шафи обладнують верхніми й нижніми відсмоктувачами (вмикання відсмоктувачів регулюють залежно від густини газів і пари, що виділяються). Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваного повітря в переріз відкритих на 15...20 см стулок шафи була в межах 0,3...0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0... 1,5 м/с у перерізі витяжної шафи. Стулки витяжної шафи повинні відчинятися й зачинятися тільки у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки в потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції. Усередині витяжні шафи обладнують електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні. Електропроводка до світильників виконується відповідно до «Правил улаштування електропроводок у вибухонебезпечних приміщеннях». Перемикачі встановлюють поза шафою. До витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові крани встановлюють біля переднього борту шафи з таким розрахунком, щоб запобігти випадковому їх відчиненню. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводок з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.

Електрична мережа

Електропроводка, установлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії" повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), особливу увагу слід звернути на такі моменти.

Усі доступні для дотику електротехнічні пристрої надійно ізолюють. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівники та інші прилади необхідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів. Розподільні пристрої вміщують у шафах, виготовлених з неспалимих або важкоспалимих матеріалів. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження й обслуговування. Заземлення елект­рообладнання треба виконувати за інструкцією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000В у школах та інших закладах освіти. Вмикання й вимикання всієї електромережі кабінету хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори в стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.

Газова мережа

Горючий газ необхідний для забезпечення нормальної роботи, що проводиться в кабінеті хімії.

Основні вимоги до газової мережі кабінетів хімії:

• у кабінеті хімії потрібно передбачити підведення газу до демонстраційного стола, до пальників, установлених у витяжних шафах, і до учнівських лабораторних столів. Газ до кабінету хімії підводять окремим вводом від магістральних ліній газової системи школи. Газова мережа кабінету хімії повинна мати кран на розгалуженні загальної газової магістралі для припинення подачі газу одночасно в усі газові точки, встановлені в кабінеті. Кран фарбують червоним кольором. Газова мережа повинна бути повністю герметизована, не мати витоку газу в з'єднаннях, кранах, міцно закріплена й доступна для ремонту і перевірки герметичності;

• приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних приладів - лабораторних пальників. У цьому разі крани повинні мати гофровані наконечники (штуцери).

Розміщення газопроводів і електропроводки всередині кабінету хімії має відповідати таким вимогам:

а) від електропроводу, прокладеного відкрито, до газопроводу витримують відстань не меншу 10 см. Якщо електропровід прокладають у трубах, дозволяється зменшувати цю відстань до 5 см;

б) якщо прокладення електропроводу заховане, відстань до газопроводу від краю закритої борозни має бути не менше 5 см;

в) у місцях перетину газопроводу з відкрито розміщеним електропроводом останній поміщають у гумову або ебонітову трубку, яка виступає на 10 см з кожного боку газопроводу.

Дата добавления: 2014-12-23