Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді

Вправа 3. Порівняйте два уривки на тему «Останні роки життя Т Г Шевченка» Визначте, зміст якого уривка доцільніше використати для розповіді учням

I. Навесні 1859 року Тарас Григорович отримав дозвіл побувати на Украї­
ні Він об'їздив знайомі місця на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, відвідав
Кирилівку і Моринці побачився з родичами

У розмовах із селянами Шевченко говорив, що Бога пани вигадали, щоб утримувати людей у неволі Поліція постійно стежила за народним поетом, і його знову було заарештовано Щоправда, під арештом протримали недовго, зобов'язавши покинути Україну

Мріяв Тарас Шевченко оселитися десь над Дніпром, жиги серед рідного народу Та не пощасти то йому цю мрію здійснити

Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Григоровича з 47 річчям від дня народження а 10 березня вранці перестало битися палке серце великою народного співця

Поховати Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі Через два місяці домовину з його тілом було перевезено на Україну і за поето­вим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева Цю гору народ назвав Тарасовою

Життя і діяльність Тараса Григоровича Шевченка - високий зразок без­межної відданості трудовому народові, стійкості і незламності в боротьбі за щастя своєї батьківщини

Український народ свято зберігає пам’ять про свого великого співця Близь­кий і дорогий Шевченко трудящим усього світу Безсмертна слава народного поета-патріота

(Падалка Я І Сторчак К М, Цимбалюк В І Українська література Підручник для 6 кл — К, 1981 - С 29-30)

II. Шевченко рвався на Україну, хотів перевидати «Кобзаря», але ні того, ні
іншого влада йому не дозволяла

Великих зусиль коштував йому дозвіл поїхати на батьківщину Влітку 1859 року Шевченко дістався у рідне село Кирилівку, де жили його брат і сестра

Сестра не відразу впізнала його — не впізнала свого Тараса у замученій, старій людині, що важко дихала Жити в Кирилівці було тяжко Шевченко був один «вільний» серед усієї своєї кріпацької сім'ї

Аж страх погано

У тім хорошому селі

Чорніше чорної землі

Блукають люди, повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалялись,

Стави бур’яном поросли

Село неначе погоріло

Тарас поїхав у містечко Корсунь, до родича Варфоломія Шевченка, і разом з ним розпочав пошуки клаптика землі

Землю знайшли під Каневом, на високому крутоярі над Дніпром де потім Шевченко був похований

Під час переговорів про купівлю землі, — як водиться, некопітких і хитрих переговорів за пляшкою наливки, — був присутній якийсь здрібнілий шляхтич Козловський Шевченко сказав Козловському кілька ущипливих слів, потім розмова зайшла про «божественні речі», І Шевченко досить вільно висловився про християнських святих

Козловський доніс Через шість днів Шевченка було заарештовано, він про­сидів у тюрмі в Черкасах і в Києві йому вчинили допит і випустили

Він прожив близько місяця в Києві і повернувся до Петербурга Повіз із собою нову образу і пам'ять про залякану, обплутану донощиками крашу

До Петербурга Шевченко приїхав уже хворим Тут він клопотався про виз­волення від кріпацької залежності своїх рідних Клопоти ці були пов'язані з виснажливим ходінням по канцеляріях, переговорами із хабарниками Втома посилювалася

Дев'ятнадцятого лютого 1861 року до Шевченка зайшов його знайомий — Черненко Цього дня чекали опублікування маніфесту про визволення селян

— Ну, що, що? Є воля? Є маніфест? — гарячкове спитав Шевченко

— Ще нема, — відповів Черненко

Шевченко закрив обличчя руками, впав на ліжко і заплакав

Двадцять п’ятого лютого (9 березня) був день народження Шевченка Квартиру поета відвідало багато знайомих Коли всі пішли і залишився один Лазаревський, Шевченко сказав

— Так, якби на батьківщину, на Україну, — там би я, може, видужав

Ніч пройшла без сну Мокрий сніг ішов над Петербургом У цьому снігові, серед холоду невського льоду, серед кам'яних посну лих громад, у задушливій кімнаті, нібито відрізаний од світу нічним мороком, сидів і задихався самотній, набряклий від водянки, плачучий старий із загубленим життям Старий, якому щойно минуло сорок сім років

Двадцять шостого лютого (10 березня) вранці Шевченко пішов до своєї майстерні В дверях він зупинився, скрикнув і важко впав на поріг

А через кілька годин він уже лежав у кімнаті на столі, накритий простирад­лом, спокійний і величний Тонкі свічки тріщали в узголів'ї і осявали змучене обличчя висланого солдата і великого народного співця

Чорне сонце сходило того дня над милою його Україною

За те К Паустовський «Тарас Шевченко»

Дата добавления: 2014-12-27