Розвиток економічного мислення

Розвиток економічного мислення найбільш наочно виявляється у еволюції теорії вартості, що пройшла шлях від найбільш чіткої та логічно викладеної теорії трудової вартості, основи якої були закладені вже у працях меркантилістів до концепції неокласичного синтезу. «Лідерами» у цих теоріях вважаються теорія трудової вартості та теорія маржиналізму.

У цілому ж відмічений процес ґрунтується на осмисленні та переосмисленні наступних методологічних посилань:

– класична політекономічна теорія вибудовується на об’єктивності визначення вартості як суспільних витрат праці;

– маржиналізм на суб’єктивному оцінці вартості конкретним споживачем;

– класична політекономічна теорія базується на аналізі змісту економічного явища і оцінює його або сумарною, або середньою величиною. Друга використовує метод граничних величин для характеристики суті і форм економічних явищ і процесів;

– класична враховує родову корисність будь-якого блага у зв’язку із потребами людського роду;

– маржиналізм базується на корисності конкретної одиниці блага, що відображає інтерес (задоволення) споживача;

– класична теорія не вивчає проблему особистого споживання достатньо глибоко.

– друга ж – вивчає особисті інтереси та мотиви дій споживачів, що знаходяться в основі теорії поведінки споживача;

– класична визначає виробництво як первинне у відношенні до споживання, а вартість як його результат. Друга ж на час свого зародження вважала первинною сферу споживання, потім, дякуючи А.Маршалу, відбулася ув’язка виробництва і споживання матеріальних благ;

– маржиналізм пов’язує цінність блага з його обмеженістю;

– сучасна оцінка виробничої діяльності почала використовувати граничні величини при вирішенні проблем максимізації – мінімізації, зіставленні витрат і результатів.

Сучасне трактування вартості (цінності) товару виходить за рамки цих двох теорій, хоча це трактування базується на теорії маржиналізму.

Сучасна економічна теорія трактує вартість (цінність) не як об’єктивну категорію і не як властивість товару (товар не має ніяких властивостей, це просто фізичне тіло, воно має властивості, які люди як би «приписують» йому, надають ці властивості певним товарам). Самі по собі товари не мають вартості, хоча це суперечить здоровому глузду. Коли ми хочемо знати скільки коштує та чи інша річ (яка вартість товару) ми пов’язуємо вартість (цінність) речі з певними діями. Лише діям притаманна вартість, і лише конкретним діям окремих людей. Крім того, для різних людей у різний час буде різна вартість (цінність) товару.

Дата добавления: 2015-04-24