Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність

Продуктивність праці.

Ефективність вир-ва і продуктивність сис-ми – це терміни-синоніми. Однак, загальна продуктивність системи є поняттям ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість виробництва.

Єдиним народногосподарським екон.критерієм ефективності вир-ва є зростання продуктивностісусп.живої та уречевленої праці.

Продуктивність праці трактують як в широкому, так і у вузькому розумінні. В широкій сусп концепції прод-ть праці – це розумова схильність люд. до постійного пошуку удосконалення труд.д-ті з урахуванням мінливих соц-екон. умов.У вузькій технічній концепції прод-ть праці - цевідношення отриманого результату до ресурсів, що викорис. у процесі праці.Отже, на мікрорівні прод-ть праці визнач.як відношення обсягу виробленої продукції до кіл-ті виробників або кіл-ті відпрацьованих людино-годин за певний період часу. На макрорівні прод-ть праці визнач.як відношення нац.доходу до сер.чисельності працівників,зайнятих у його створенні.

В узагальненому вигляді прод-ть праці визнач. якефективність виробни­ч. д-ті люд. у процесі створ.мат. благ і послуг. Прод-ть праці -ефективність,результативність,плідність люд.фактора,тобто осн.продуктивних сил сусп-ва,галузі,підприємства,вимірюється кіл-тю продукції,виробленої одним зайнятим за певний період часу(годину,зміну,рік).

Оскільки у вир-ві будь-якого товару беруть участь жива та уречев­лена праця, зростання прод-ті праці у сусп-ві загалом означає економію обох видів праці або зменшення сусп. необхідного роб.часу на вир-во одиниці товару чи послуги. При цьому частка живої праці зменшується, частка уречевленої зростає,але кіл-ть живої праці зменш.помітніше, ніж зро­стає кількість минулої(уречевленої),і заг.сума праці, втіленої в товарі чи послузі, зменшується.

Розрізняють індивідуальну, локальну і сусп. прод-ть праці. Рівень прод-ті праці-одна з найважливіших характеристик, що відбиває прогресивність способу вир-ва.

Підвищення прод-ті праці забезпечує ріст кіл-ті продукції, зробленої в одиницю часу, що сприяє росту ВВП, зниженню собівартості і збільшення нац.доходу.

Зростання прод-ті праці у сусп-ві зале­жить передусім від рівня розвитку прод.сил. Факторами зростання сусп.прод-ті праці є: викорис.досягнень НТР у вир-ві; поглиб­лення сусп.поділу праці; впровадження госпрозрахунку, нових форм організації праці;

досягнення реального плю­ралізму форм екон. власності та ін.

Міжнародний поділ праці (МПП)- вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами. МПП - це процес відокремлення трудової діяльності на міжнародному рівні,які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного.

Існують такі форми спеціалізації МПП:

1)Загальний - країни-експортери промислової та сільського-господарської продукції: індустріальні,аграрні,сировинні. 2)Особливий - міжгалузевий обмін готовими виробами.

3)Одинична - спеціалізація виготовлення окремих деталей та вузлів складного товару.

Міжгалузева і внутрішньогалузева спеціалізація МПП: предметна, подетальна, технологічна, поопераційна,типорозмірна(виробництво певних готових товарів певного типу).

Міжнародна економічна діяльність (МЕД)- сукупність цілеспрямованих дій економічних суб’єктів різних країн. МЕД -це економічна діяльність поза межами національної економіки,тобто така,що здійснюється на мегарівні. МЕД -цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними економічними суб’єктами,а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише їй взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси,що пов’язані з використанням переваг міжнародного співробітництва,поділу праці та факторного розміщення.

Осн. і традиційним видом міжнар.екон.д-ті є торговельна(на другому місці-виробнича,на третьому - інвестиційна).

Базовою основою інтернаціоналізації екон. відносин є поглиблення міжнародного поділу праці,він виступає як економічний фундамент,на якому заснована вся будівля світо господарських зв’язків. Як економічна категорія МПП -це зумовлена певним рівнем розвитку продуктивних сил, специфічна (інтернаціональна) форма поділу суспільної праці,що перерісши межі національної економік,базується на спеціалізації та кооперації країн у виробництві благ.

Об’єктивний характер МПП визначається: природно-географічнии умовами; технічним прогресом; соціально-економічними умовами.

МПП - спеціалізація країн(їх господарюючих субєктів) на вир-ві певних продуктів та послуг з метою їх збуту за межами нац.ринку,тобто в ін.країнах. МПП можна охарактеризувати як важливий етап розвитку суспільного територіального ПП між країнами,який спирається на екон.вигідну спеціалізацію вир-ва окремих країн на тих чи інших видах продукції і призводить до взаємного обміну результатами вир-ва між ними в певних кількісних та якісних пропорціях. Формуючись на осн.технічного та технолог.поділу праці,під дією не тільки екон.,а й політичних сил,МПП відображає рівень інтернаціоналізації продуктивних сил сусп-ва,ступінь розвитку продуктивності праці.

Переваги МПП: спеціалізації; рац.викорис-ня ресурсів; масове вир-во і зменшення витрат; повніше задоволення потреб нас.; підвищення якості товарів внаслідок підвищення конкуренції; мирне співіснування та підвищення політ.співробітництва(ЄС); утвор. та інтенсивний розвиток між нар.ринку.

Дата добавления: 2015-04-24