Методичні вказівки до вивчення питань теми. Склад необоротних активів

ТЕМА 6. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ ЗГІДНО П(С)БО

Лекція (4 години)

Склад необоротних активів. Класифікація, визначення та оцінка основних засобів. Поняття зносу (амортизації) основних засобів та методи розрахунку амортизації.

Поняття інших необоротних та нематеріальних активів. Документування господарських операцій з обліку необоротних активів.

Семінарське заняття – 1 година.

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Основні засоби: визнання, склад, оцінка.

2. Методи розрахунку амортизації.

3. Документування господарських операцій з обліку основних засобів.

4. Нематеріальні активи: визнання, оцінка.

5. Організація документування операцій з нематеріальними активами.

6. Організація обліку надходження, експлуатації та вибуття нематеріальних активів.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

Загальний порядок бухгалтерського обліку основних за­собів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерсь­кого обліку 7 «Основні засоби».

До основних засобів належать матеріальні активи, що ут­римуються підприємством з метою їхнього використання в процесі виробництва чи постачання товарів і послуг, надан­ня в оренду іншим особам або для здійснення адміністра­тивних і соціокультурних функцій, очікуваний термін ко­рисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

Однакові за технічними характеристиками, призначен­ням і способом використання об'єкти основних засобів може бути об'єднано в групи, наприклад: 1) земельні ділянки: 2) капітальні витрати на поліпшення земель; 3) будівлі й споруди; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; 6) інструменти, пристрої та інвентар; 7) робочі і продуктивні тварини: 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби.

Об'єкт основних засобів визнається за актив, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержуватиме в майбут­ньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, і його вартість може бути достовірно визначено. На­явність достатньої впевненості в тому, що основні засоби втілюють у собі майбутні економічні вигоди для підприєм­ства, потребує підтвердження, що підприємство отримає ви­нагороду у зв'язку з їхнім використанням і погоджується на пов'язаний із цим ризик.

Об'єкт основних засобів не вважається активом, якщо він перебуває в оперативному чи довірчому управлінні.

Основні засоби відображуються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів обраховується за його собівартістю, яку становлять:

— ціна придбання за відрахуванням будь-яких наданих торговельних скидок;

— мито;

— інші податки, які не відшкодовуються підприємству;

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з їх придбан­ням (створенням) і приведенням до робочого стану.

Детальніше методологічні основи обліку основних засобів (оцінку, амортизацію тощо) викладено в Положенні (стан­дарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Облікована на бухгалтерських рахунках первісна вар­тість основних засобів, як правило, не змінюється, за таки­ми винятками: переобладнання об'єкта (розширення, до­будова, модернізація, реконструкція), здійснене в поряд­ку капітального вкладення; переоцінка основних фондів за рішенням Уряду України. Внаслідок переоцінки визна­чається нова вартість — відновлена, яка потім виконує роль первісної. Але вартість основних засобів постійно змен­шується під дією фізичної та моральної зношуваності. Ре­альна вартість основних засобів на поточну чи іншу дату характеризується їхньою залишковою вартістю, обчислен­ня якої є необхідним в разі вибуття конкретного об'єкта з підприємства або його переміщення. Залишкова вартість визначається розрахунковим шляхом, виходячи із первіс­ної (відновленої) вартості та суми зношеності.

Для правильної організації обліку основні засоби групу­ються за такими ознаками: призначення, використання, на­лежність.

Під одиницею обліку основних засобів розуміють об'єкт — завершений пристрій з усіма приладами та оснащенням, або окремий конструктивно відособлений предмет, призначе­ний для виконання самостійних функцій, або комплекс кон­структивно об'єднаних предметів, що становлять єдине ціле під час виконання певної роботи. Якщо один об'єкт основ­них засобів складається з частин, які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих ча­стин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів.

Для зарахування на склад основних засобів окремих об'єктів, обліку введення їх в експлуатацію складається акт приймання-передачі основних засобів за формою 03-1 (Ф. № 03-1). Цей акт разом з технічною документацією передається в бухгалтерію підприємства, яка на підставі цих документів виписується інвентарна картка. Для обліку основних засобів за місцем їхньої ек­сплуатації складається інвентарний список (Ф. № 03-9). На підприємствах з невеликою кількістю інвентарних об'єктів облік основних засобів може бути організований в інвентарній книзі або відомості.

Бе­зоплатна передача основних засобів оформлюється актом приймання-передачі основних засобів (Ф. 03-1), вибут­тя — актом на списання основних засобів (Ф. 03-3), реалізація надлишків основних засобів — видатковою накладною і рахунком-фактурою. Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (Ф. 03-2) застосовується для оформлення приймання-передачі основних засобів під час капітального ремонту чи реконструкції.

Амортизація обчислюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Для обліку наявності й руху основних засобів передбачено рахунок 10 «Основні засоби».

Загальний порядок бухгалтерського обліку основних за­собів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерсь­кого обліку 7 «Основні засоби».

Джерела, рекомендовані до заняття:

Дата добавления: 2015-04-24