Тестові питання до теми. «Відділ Голонасінні – Gymnospermae»

«Відділ Голонасінні – Gymnospermae»

1. До насінних рослин відносяться відділи:

а) мохоподібні; б) папоротеподібні;

в) голонасінні; г) покритонасінні.

2. Виберіть ознаки, характерні для Pinophyta:

а) дерева, чагарники, трав’янисті рослини; б) дерева, чагарники;

в) чоловічі гамети – спермії; г) чоловічі гамети – сперматозоїди;

д) запліднення не пов’язане з водою; е) запліднення пов’язане з водою.

3. До голонасінних рослин не відноситься:

а) саговник (Cycas); б) модрина (larix);

в) ліщина (Corylus); г) гинкго (Ginkgo)

4. Голонасінні є:

а) як різно-, так і рівноспоровими рослинами;

б) різноспоровими рослинами;

в) рівноспоровими рослинами.

5. «Синангіальна» гипотеза сформульована:

а) Є. Копом; б) М. Бенсоном;

в) Дж. Петитом; г) А. Тахтаджяном.

6. Синангіями називаються:

а) мегаспорангій з оточуючим його інтегументом;

б) предки голонасінних;

в) зрослі спорангії;

г) сильно спеціалізовані мегаспорангії.

7. У відділі голонасінних простежується:

а) одна лінія еволюції;

б) дві лінії еволюції;

в) три лінії еволюції.

8. Часом панування голонасінних є:

а) палеозойська ера;

б) мезозойська ера;

в) кайнозойська ера.

9. Відділ Голонасінн поділяють на:

а) 5 класів; б) 6 класів;

в) 7 класів; г) 4 класа.

10. Виберіть ознаки, характерні для гінкго:

а) дводомна рослина; б) однодомна рослина;

в) вічнозелена рослина; г) рослина з листками, що опадають кожен рік;

д) має пагони двох типів; е) має пагони одного типу.

11. Для гінкго дволопатевого характерне жилкування:

а) дихотомічне; б) паралельне;

в) сітчасте; г) сітчасто-петлевидне.

12. У представників яких родин зародок у насінних зачатках розвивається лише після їх опадання?

а) насінних папоротей; б) саговникових;

в) гінкгових; г) хвойних.

13. Виберіть ознаки характерні для саговникових:

а) сперматозоїди багатоджгутикові;

б) сперматозоїди дводжгутикові;

в) в насінних зачатках є пилкові камери;

г) в насінних зачатках немає пилкових камер;

д) запліднення і розвиток зародка відбувається ще до його опадання;

є) запліднення і розвиток зародка лише після його опадання;

ж) рослини однодомні;

з) рослини дводомні;

і) насіння проростає лше після періоду спокою;

к) насіння проростає без періоду спокою.

14. Виберіть вірне твердження:

а) для саговникових властива серцевина стовбура, багата на білок;

б) для більшості голонасінних властиве симподіальне галуження;

в) у голонасінних вторинна деревина утворена тільки трахеїдами, трахей немає;

г) у насінних зачатках ефедри не має архегоніїв.

15. Виберіть невірне твердження:

а) у метасеквойї, таксодія, араукарії опадають цілі гілки з листками;

б) ялиця, ялина, тсуга, псевдотсуга мають як видовжені, так і вкорочені пагони;

в) у гінкго дволопатевого листки на зиму опадають;

г) вельвічія – дводомна рослина.

16. Виберіть невірне твердження:

а) у вельвічії жіночі гаметофіти не мають архегоніїв,

б) зарості ялівцю в Середній азії називають «арчівниками» (в перекладі з перської мови);

в) голонасінні – однодомні рослини;

г) чоловічий гаметофіт голонасінних представлений пилковим зерном;

д) жіночий гаметофіт голонасінних живиться самостійно.

17. До яких класів Голонасінних відносяться повністю вімерлі рослини? Перерахувати.

18. Назвати представників саговникових, насінних папоротей.

19. Написати систематичне положення:

а) ефедри двоколоскової; б) сосни звичайної.

20. Формування жіночого гаметофита у сосни звичайної після запиленя завершується через:

а) один рік; б) два роки; в) три роки; г) декілька місяців.

21. Насінні зачатки – це видозмінені у процесі еволюції ______________.

22. Жіночий гаметофіт Pinophyta представлений _________________.

23. Чоловічий гаметофіт Pinophyta представлений ________________.

Перелік екзаменаційних питань до розділу «Архегоніальні»

1. Основні особливості вищих рослин, походження, відміна від нижчих рослин.

2. Систематичний огляд вищих рослин.

3. Еволюція життєвого циклу вищих рослин. Походження, родинні зв’язки.

4. Поняття таксон. Основні таксони вищих рослин.

5. Відділ Мохоподібні. Загальна характеристика, поділ на класи. Екологія і розповсюдження, їх роль у рослинному покриві.

6. Клас Печінкові мохи. Загальна характеристика. Будова гаметангіїв і спорогоніїв, цикл розвитку на прикладі маршанції.

7. Клас Листостеблові мохи. Розвиток і будова гаметофіту і спорогона. Поділ на підкласи. Характеристика сфагнових і бриєвих мохів, основні представники.

8. Відділ Рініофіти. Загальна характеристика, представники. Значення цього відділу для розуміння основних ліній еволюції вищих рослин.

9. Відділ Плауноподібні, загальна характеристика, поділ на класи.

10. Вимерлі групи плауноподібних, своєрідність їх анатомічної будови, роль в утворенні кам’яного вугілля.

11. Клас Плаунові. Родина Плаунові. Анатомо-морфологічні особливості. Особливості будови і розвитку.

12. Клас Молодильниковидні. Родина Плаункові. Морфолого-анатомінча характеристика. Особливості циклу розвитку на прикладі селагінели.

13. Відділ хвощеподібні, загальна характеристика, поділ на класи.

14. Викопні хвощеподібні, їх морфологічні особливості, час розквіту і роль в утворенні корисних копалин.

15. Клас Хвощевидні, родина Хвощові. Анатомо-морфологічні особливості будови, особливості спор і заростків. Життєвий цикл на прикладі хвоща польового.

16. Відділ Папоротеподібні, поділ на класи. Морфологічні особливості.

17. Викопні папоротеподібні, геологічний час їх появи і розквіту, роль в утворенні рослинного покриву.

18. Сучасні папоротеподібні, їх екологічне різноманіття, життєві форми. Клас Папоротеподібні, поділ на підкласи. Рівно- і різноспоровість.

19. Клас Вужачкові, своєрідність спорофіту і гаметофіту. Представники, їх екологічна приуроченість.

20. Рівноспорові папороті, морфолого-анатомічна характеристика на прикладі папоротей вітчизняної флори. Життєвий цикл, будова спорангіїв, сорусів, заростків.

21. Підкласи різноспорових папоротей, їх екологічна приуроченість, морфолого-анатомічні особливості, життєвий цикл на прикладі сальвінієвих.

22. Відділ Голонасінні, загальна характеристика голонасінних і їх походження. Розвиток і будова насінного зачатку, зародку і насінини.

23. Відділ Голонасінні, поділ на класи. Викопні голонасінні. Морфолого-анатомічна характеристика насінневих папоротей і бенетитів. Кордаіти як можливі предки представників хвойних.

24. Клас Саговники. Загальна характеристика, будова вегетативних органів і репродуктивних структур. Цикл розвитку. Основні представники.

25. Клас Гінкговидні. Сучасний представник класу – гінкго дволопастеве. Будова вегетативних органів і органів спороношення.

26. Клас Хвойні. Загальна характеристика. Морфологічні і анатомічні особливості будови листя, стебла, кореня, будова стробілів, мікро- і макроспорогенез, розвиток гаметофітів. Запилення, запліднення, розвиток. Будова зародку і насінини.

27. Підклас Хвойні, основні родини. Родина Кипарисові і Соснові, найголовніші представники, особливості їх морфології. Господарське значення хвойних.

28. Клас Гнетові або Оболонконасінні, поділ на порядки, представники. Особливості морфології вегетативних органів і репродуктивних структур.

Дата добавления: 2015-04-24