Передана порція

Ємність

Розміщення

Внутрішня пам'ять

Аналіз різних типів пристроїв збереження інформації набуває систематичний характер, якщо скласти перелік ключових характеристик таких пристроїв і використовувати ці характеристики для класифікації (табл. 6.2).

Таблиця 6.2. Функціональні характеристики запам'ятовуючих пристроїв

Характеристика	Набір параметрів/Можливе значення
Розміщення X X Ємність X Передана порція X Метод доступу X X Продуктивність X x Фізичний тип X x Фізичні характеристики X Організація	Процесор; Внутрішнє; Зовнішнє (вторинна пам'ять) Розмір слова; Кількість слів Слово; Блок Послідовний; Прямий; Довільний; Час доступу; час циклу; швидкість передачі Напівпровідникові мікросхеми; магнітне середовище; Оптичний; Магнітооптичний Енергозалежні/енергонезалежні; Що стираємі/ не стираємі

Запам'ятовуючі пристрої по місту розміщення в системі поділяються на внутрішні і зовнішні. Дуже часто внутрішня пам'ять ототожнюється з оперативною, хоча в цю групу входять і інші типи ЗП. У складі процесора мається невелика локальна пам'ять у виді декількох регістрів. Крім того, як буде показано далі, пристрій керування, що організаційно входить до складу процесора, також має власну внутрішню пам'ять для збереження мікропрограм. Роль і особливості конструкції цих типів ЗП ми розглянемо в наступних главах. Іншим типом внутрішнього ЗП є кешпам’ять, що стала неодмінним компонентом усіх сучасних процесорів. До зовнішніх ЗП відносять периферійні пристрої збереження інформації, такі, як нагромаджувачі на магнітних дисках і стрічках, для доступу до яких процесору потрібно звернутися до відповідного модулю вводу-виводу.

Ємність— одна з основних природних характеристик будь-якого ЗП. Загальноприйнятою одиницею виміру інформаційної ємності є 8-бітовий байт, але ємність внутрішніх ЗП, крім того, виміряється й у словах. Довжина слова в сучасних комп'ютерах кратна 1 байт — 1,2 чи 4 байт (8, 16 чи 32 біт). Ємність зовнішньої пам'яті завжди оцінюється в байтах.

При кожнім звертанні до внутрішнього ЗП передається (зчитується з ЗП чи записується в ЗП) визначена порція даних. Як правило, розмір порції відповідає довжині слова ЗП, але це не обов'язково. Чому справа обстоїть саме так, стане зрозуміліше, якщо пояснити зміст трьох взаємозалежних термінів.

• Слово — це "природна" одиниця, що відбиває організаційну структуру ЗП. У більшості комп'ютерів розмір слова оперативної пам'яті дорівнює кількості розрядів, використовуваних для представлення цілого числа і машинної команди, хоча з цього правила існує маса виключень. Наприклад, у комп'ютері CRAY-1 використовується ЗП з довжиною слова 64 біт, а ціле число представляється 24 розрядами. У комп'ютерах сімейства VAX при довжині слова ЗП, рівний 32 біт, машинні команди мають перемінну довжину, кратну 1 байт.

• Адресована одиниця. У багатьох системах адресованою одиницею також є слово, але іноді можна адресувати й окремий байт, хоча слово має довжину 2 байта або більше. У будь-якому випадку між довжиною (розрядністю) коду адреси А і кількістю адресованих одиниць N дотримується співвідношення 2^A=N.

• Передана порція. Для оперативного ЗП цей параметр характеризує кількість бітів інформації, які зчитуються або записуються за один цикл звертання, причому він не обов'язково повинен дорівнювати довжині слова або адресованої одиниці. При звертанні до зовнішніх ЗП передана порція має значну довжину, що набагато перевищує довжину слова, і прийнято говорити, що обмін виконується блоками.

Дата добавления: 2015-04-24