Стаття 24

Держави.

Стаття 23

Стаття 19

Стаття 18

Стаття 17

Стаття 16

Стаття 12

1. Кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території,

право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності.

1. Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне

життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його

кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію.

2. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань.

1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії. Це право включає свободу мати чи

приймати релігію або переконання на свій вибір і свободу сповідувати свою релігію та переконання як одноосібно, так і спільно з іншими, публічно чи приватно, у відправленні культу, виконанні релігійних і ритуальних обрядів та вчень.

2. Ніхто не повинен зазнавати примусу, що принижує його свободу мати чи приймати релігію

або переконання на свій вибір.

3. Свобода сповідувати релігію або переконання підлягає лише обмеженням, які встановлено законом

і які є необхідними для охорони суспільної безпеки, порядку, здоров’я і моралі, так само як і основних

прав та свобод інших осіб.

4. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються поважати свободу батьків і у

відповідних випадках законних опікунів забезпечувати релігійне і моральне виховання своїх дітей

відповідно до своїх власних переконань.

1. Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів.

2. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу

шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів,

усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій

вибір.

3. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов’язки і

особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов’язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними:

а) для поважання прав і репутації інших осіб;

b) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров’я чи моральності населення.

1. Сім’я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і

1. Кожна дитина без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії,

національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі заходи

захисту, які є необхідними в її становищі, як малолітньої, з боку її сім’ї, суспільства і держави.

2. Кожна дитина повинна бути зареєстрована негайно після її народження і повинна мати ім’я.

3. Кожна дитина має право на набуття громадянства.

Дата добавления: 2015-04-24