Етапи та методи правової статистики

Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики

Правова статистика тісно пов'язана із загальною теорією статисти­ки. Загальна теорія статистики на основі математичних методів розробляє теоретичні основи побудови тих чи інших показників, які можна використовувати незалежно від галузі статистики. Зас­тосовуючи методи загальної теорії статистики і показники, розроб­лені нею, правова статистика має змогу вивчати правові явища та їх прояви з різних сторін.

Наприклад, у загальній теорії статистики розроблено механізм обчислення відносної величини інтенсивності. Правова статисти­ка, використовуючи цей показник, обчислює коефіцієнт злочин­ності для характеристики криміногенності регіонів та їх порівнян­ня, а також коефіцієнт поширеності цивільних і адміністративних справ у регіоні. Загальна теорія статистики розробила механізм обчислення та використання відносної величини структури, а пра­вова статистика, застосовуючи її, має змогу обчислити структуру кримінальних, цивільних та адміністративних справ за різними класифікаційними ознаками, визначити відсоток розкриття зло­чинів, який на практиці враховується для характеристики якості роботи органів досудового слідства та карного розшуку.

Загальна теорія статистики — це теоретична основа правової статистики.

Кожне статистичне дослідження в правовій статистиці проходить шість етапів: підготовчий; статистичне спостереження; зведення та групування даних статистичного спостереження; аналіз статистич­них даних та обчислення узагальнюючих показників; науково-тео­ретичний аналіз; друкування зведених статистичних даних (деталь­ніше ці етапи висвітлено в попередньому розділі).

При проведенні статистичного дослідження в правовій статис­тиці можна використовувати різні методи: 1) метод масового ста­тистичного спостереження; 2) метод групувань; 3) табличний ме­тод; 4) графічний метод; 5) метод відносних величин; 6) метод се­редніх величин; 7) індексний метод; 8) метод кореляції; 9) інші математичні методи.

Один із найголовніших методів статистики — метод масового статистичного спостереження. Значення даного методу полягає в тому, що, використовуючи закон великих чисел, правова статистика має змогу одержати вірогідні, науково вагомі та об'єктивні первинні дані про правові явища і процеси, які нас цікавлять. Подальше об­роблення цих даних дає можливість виявити і встановити існуван­ня їих чи інших статистичних закономірностей. Лише тоді, коли зібрано достатню кількість фактів, можна дійсно встановити існу­вання або відсутність закономірностей. Сутність статистичного спостереження полягає в науково організованому збиранні і реєст­рації різних фактів правових явищ за розробленими до початку спо­стереження документами первинного обліку. На цьому етапі на ос­нові єдиних первинних документів обов'язково проводяться реєст­рація всіх виявлених злочинів, усіх осіб, які вчинили злочин і встановлені в процесі розслідування кримінальних справ, а також реєстрація усіх інших виявлених правових явиш. За результатами спостереження, наприклад, ми можемо встановити, що в 2002 р. в регіоні було зареєстровано 57598 злочинів, а також виявлено 33006 осіб, які їх вчинили.

Метод групувань — це виділення в досліджуваному явищі найважливіших типів, характерних груп та підгруп за істотними оз­наками (наприклад, групування усіх вчинених злочинів за їх видами; розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком, статтю, родом занять; розподіл усіх адміністративних справ за видами правопорушень тощо). Застосування цього методу дає можливість здійснити класи­фікацію та типологізацію правових явищ та процесів, що вивчають­ся. На цьому етапі ми завжди можемо одержати і одержуємо дані про абсолютну кількість різних правових явищ за істотними для них оз­наками. Наприклад, у 2002 р. було виявлено 37239 неповнолітніх осіб, що вчинили злочини, з яких було засуджено 20016 осіб.

Табличний та графічний методи дають змогу одержати наочне і раціональне викладення статистичних даних, які одержані внаслі­док або проведеного статистичного спостереження, або в резуль­таті статистичного зведення, або після проведеного статичного ана­лізу даних.

Метод відносних величин — це спосіб відображення кількісного

співвідношення між правовими та іншими соціальними явищами. Залежно від того, з якою метою застосовується цей метод, можна здійснити територіальні порівняння, охарактеризувати склад сукуп­ності, зробити висновки про зміну явища протягом певного періоду

Наприклад, нам потрібно встановити питому вагу тяжких зло­чинів у загальній кількості зареєстрованих злочинів. Для цього не­обхідно поділити кількість зареєстрованих тяжких злочинів (21513) на загальну кількість зареєстрованих злочинів (57598), і ми встанов­люємо, що в 2002 р. тяжкі злочини складали 37,4 % від загальної кількості зареєстрованих злочинів . Таким чином, ми одержали відносну величину структури.

Аналогічно можна обчислити питому вагу неповнолітніх (37239) у загальній кількості осіб (309106), які вчинили злочини у 2002 р., — 9,6 % . Це також буде відносна величина структури.

Метод середніх величин полягає в обчисленні узагальнюючих показників, які характеризують типовий розмір ознаки в конкрет­них умовах простору і часу Завдання цього методу — одним показ­ником дати характеристику рівня розвитку ознаки у всіх одиниць однорідної статистичної сукупності. Наприклад, протягом року в регіоні виявлено 1157 організованих злочинних угруповань, якими вчинено 9273 злочини, тобто в середньому кожним угрупованням вчинено 8 злочинів.

Індексний метод дає змогу охарактеризувати зміну рівня сукуп­ності явищ у часі чи просторі або порівняти його з плановим зав­данням, нормою, стандартом.

Кореляційний метод — це встановлення і вимірювання щільності взаємозв'язку між різноманітними явищами суспільного життя.

Інші математичні методи залежно від галузей правової статис­тики застосовуються у міру необхідності.

Не перевірено

Дата добавления: 2015-04-24