Клеточное строение организмов строение клетки. Приборы для исследования строения клетки

Шт.

де – витрата і-го матеріалу за 1 годину,

– щільність і-го матеріалу,

– об'єм бункера,

– ступінь заповнення.

Отже кількість бункерів для концентрату дорівнює

шт,

де 2,6 – щільність залізорудної суміші.

Розрахуємо кількість бункерів шихтового відділення для флюсової суміші

шт,

де 1,47 – щільність флюсової суміші.

Розрахуємо кількість бункерів шихтового відділення для паливної суміші

шт,

де 0,73 – щільність коксового дрібняку.

Проектом передбачено встановлення двох металевих бункерів для повернення, обсяг кожного бункера 100 м³. Таким чином шихтове відділення уявляє собою естакаду з двома рядами бункерів по 20 шт. в кожному ряді.

Із шихтового відділення аглошихта надходить у барабани змішувачі по двом шихтопотокам. Годинний сумарний потік аглошихты становить 961,484 , навантаження на кожен шихтопотік – 467,255 . Виходячи з наведених навантажень, проектом передбачено установку двох барабанів-змішувачів з максимальною продуктивністю до 850 , а також двох барабанів-окомковувачів типу з максимальною продуктивністю до 650 кожен.

2.4 Розробка технологічної схеми і схеми ланцюга апаратів

Розвантаження, складування, усереднення й забір сирих матеріалів, які використовуються для виробництва агломерату, виконується на рудному дворі аглофабрики відповідно до діючих на підприємстві інструкцій. Залізовмісна вторинна сировина (колошниковий пил, шлами, окалина, відсівання агломерату й окатишів, конвертерні шлаки, аспіраційний пил) направляється на рудний двір аглофабрики й заставляється в штабель концентрату. Застосовується схема усереднення з роздільним складуванням аглоруди, концентрату й конвертерного шлаку, що дозволяє поліпшити параметри однорідності аглошихти при неритмічності поставок матеріалів. Один зі штабелів матеріалу формується, інший –розробляється.

Рудний двір аглофабрики має дві естакади № 1и № 2, кожна з яких обладнана стаціонарним роторним вагоноперекидачем, що призначений для розвантаження вагонів вантажопідйомністю 60, 93 и 125 тон. Розвантаження вагонів з матеріалами виробляються у дві приймальні бункери, розташованих нижче рівня голівки залізничних рейок. Із прийомних бункерів матеріал укладається на конвеєра 1 и 1а відповідно й транспортується до одноконсольного штабелеукладача Ш1КА-1000 (рис. 2.1). Матеріали подаються розвантажувальним візком конвеєра у лійку завантажувального пристрою, яка установлена на поворотній частині штабелеукладача.

Рисунок 2.1 – Одноконсольний штабелеукладач

З лійки матеріал надходить на стрічковий конвеєр консолі, що укладає його в штабель у процесі зворотно-поступального руху штабелеукладача уздовж штабеля.

Друга стадія усереднення шляхом пошарової вибірки матеріалу з торця штабеля здійснюється усереднювальними установками. Проектом передбачається установка двороторних усереднювачів У2Р-600 (рис. 2.2) у кількості 2 одиниць. При русі кареток уздовж моста усереднювача з торця штабеля зрізується шар матеріалу. Після зсипання матеріал підбирається ковшами роторів і через бункери, установлені на каретках, вивантажується на стрічкові конвеєра, які транспортують усереднений матеріал на конвеєра 2 і 2а. Від одного штабеля до іншому усереднювач й укладальник транспортується за допомогою передатного візка, що переміщається по рейковому шляху.

Рисунок 2.2 – Двороторний усереднювач

З рудного двору матеріал надходить у прийомне відділення. Дозування всіх компонентів шихти із прийомних бункерів здійснюється электровібраційними живильниками.

Для залізорудної сировини закріплено наступну кількість бункерів прийомного відділення по кожній шихтовій нитці (їх дві):

– під аглоруду по 4 бункери;

– під концентрат по 6 бункерів;

– під конвертерні шлаки по одному бункеру.

При зміні співвідношення аглоруди й концентрату відповідно змінюють і кількість бункерів, що виділювані під аглоруду й концентрат. Забір концентратної суміші й аглоруди роблять по черзі із всіх бункерів. По кожному шихтовому тракту в роботі одночасно повинне перебувати три бункери з концентратною сумішшю, один бункер із залізною рудою й один бункер з конвертерним шлаком. Під матеріали, що флюсують, закріплено наступну кількість бункерів прийомного відділення:

– під кальцитовий вапняк 5 бункерів;

– під доломитизований вапняк 2 бункери;

– під вапно 1 бункер.

Дозування компонентів флюсової суміші виробляється при видачі їх з бункерів прийомного відділення. По шихтовому тракту в роботі одночасно перебуває 2 бункери кальцитового вапняку й по одному бункеру доломитизованого вапняку. Забір матеріалів виробляється по черзі з усіх бункерів. Під тверде паливо закріплена наступна кількість бункерів прийомного відділення:

– під коксовий дріб'язок 5 бункерів;

– під антрацитовий штиб 3 бункери.

Дозування компонентів паливної суміші виробляється при видачі їх із прийомних бункерів. По шихтовому тракту в роботі одночасно перебуває 2 бункери коксового дріб'язку й 1 бункер антрацитового штибу. Забір матеріалів виробляється по черзі із всіх бункерів.

Флюсова суміш конвеєром подається до корпусу дроблення вапняку. Дроблення вапняку від фракції 0–20 мм здійснюють на 2 молоткових дробарках продуктивністю по 250 кожна. Розсів вапняку на фракції від 0 до 3 мм, від 3 мм до 10 мм і на фракцію крупністю більше 10 мм здійснюється на інерційних самоцентрувальних грохотах ГІТ 51. Вапняк фракції від 0 до 3 мм надходить у шихтове відділення, фракцію більше 3 мм подають на повторне дроблення. Зміст фракції 0-3 мм повинен становити не менш 94 %.

Паливна суміш транспортним конвеєром подається до корпуса здрібнювання палива. Дроблення твердого палива здійснюється на 3 чотирохвалкових дробарках продуктивністю по 30 кожна, дві з яких постійно перебувають у роботі. Коксовий дріб'язок, що надходить в агломераційний цех повинен містити не більше 16 % золи й не більше 22 % вологи (ТУ У 322-00190443-011-96). Антрацитовий штиб повинен містити золи не більше 20 %, сірки не більше 2,0 %, вологи не більше 9,0 % (ТУ У 10.1-23472138-127-2004).

Дозування компонентів готової аглошихты з бункерів шихтового відділення здійснюється электровібраційними живильниками. Загальна витрата шихти повинен відповідати фактичній продуктивності агломашин. Під компоненти аглошихты закріплена наступна кількість бункерів по кожному із двох шихтових трактів:

– під залізорудну суміш по 12 бункерів ємністю 100 м³;

– під флюсову суміш 4 та 3 бункери відповідно ємністю 100 м³;

– під паливну суміш 2 та 3 бункери відповідно ємністю 100 м³;

– під повернення по 1 бункеру ємністю 100 м³.

Призначення змішування шихти – одержання однорідної суміші всіх шихтових матеріалів. Змішування шихтових матеріалів здійснюється у дві стадії – у первинних і вторинних барабанах змішувачах (окомковувачах). Первинне змішування здійснюється у двох барабанах змішувачах . При змішуванні забезпечується водоспадний режим руху матеріалу. На другій стадії змішування матеріали надходять у барабани окомковувачі типу , де відбувається їхнє остаточне зволоження й окомковування. При окомковуванні забезпечується режим перекату матеріалу. Проектом передбачене підведення пари в барабани окомковувачі для підігріву аглошихты. Зволоження виробляється технічною водою з урахуванням конденсації вологи з пари.

Шихта з барабанів окомковувачів видається на челнокові розподільники, які рівномірно завантажують її в проміжні бункери над агломашинами. Укладання постелі здійснюється за допомогою живильника постелі (рис 2.3), що встановлюється в головній частині агломашин і складається з бункера 1, секторного затвора 2, лотка 3, черв'ячного редуктора 4 і тензодатчиків 5.

Живильник шихти (рис. 2.4) розташований у головній частині агломашин після живильника постелі й складається з бункера із затвором 1, барабана 2 із приводом, пристрою 3, шибера шихти 4, гладилок 5 і тензодатчиків 6.

Рисунок 2.3 – Живильник постелі

Рисунок 2.4 – Живильник шихти

Запалювання шихти здійснюється горном із прямим запалюванням. Горн прямого запалювання (рис. 2.5) являє собою прямокутну камеру й складається зі зводу 1, каркаса 2, вогнетривкої кладки 3, газоповітропроводів 4 і пальників 5. Запалювання з додатковим нагріванням здійснюється в три послідовні й безперервні у часі стадії:

– попереднє нагрівання шарую шихти;

– запалювання;

– додаткове нагрівання шару шихти.

Рисунок 2.5 – Горн прямого запалювання

Спікання шихти ведеться на колосникових ґратах агломашин при просмоктуванні повітря за рахунок розвитку високих температур при горінні вуглецю в шарі шихти.

Охолодження агломерату пропонується здійснювати на прямолінійних охолоджувачах. Продуктивність кожної з агломашин дорівнює 100,75 . Тому за кожною з агломашин по технологічному ланцюгу передбачається встановити прямолінійний охолоджувач типу ОП–315 з максимальною продуктивністю 370 .

Дроблення охолоджуваного агломерату здійснюється на двовалковій зубчатій дробарці типу ДДЗ з максимальною продуктивністю 400 . Кількість встановлених дробарок відповідає кількості агломашин.

Грохочення холодного агломерату передбачається здійснювати на двох вібраціонних грохотах типу ГСТ 81 з максимальною продуктивністю від 400 до 500 . Подачу агломерату в доменний цех передбачається здійснювати за допомогою транспортного конвеєру.

1. Выберите один наиболее правильный ответ.

Клетка – это:

A. Мельчайшая частица всего живого

Б. Мельчайшая частица живого растения

B. Часть растения

Г. Искусственно созданная единица для удобства изучения человеком растительного мира.

2. Выберите один правильный ответ.

Тубус – это:

A. Увеличительный прибор

Б. Часть микроскопа, к которой крепится штатив

B. Часть микроскопа, в которой помещается окуляр Г. Часть микроскопа, в которой помещается окуляр и объектив

3. Выберите один правильный ответ.

Лупа – это:

A. Часть микроскопа

Б. Самый простой увеличительный прибор

B. Главная часть предметного столика

Г. Простой увеличительный прибор, при помощи которого можно рассмотреть внешний вид клетки

4. Чтобы узнать, насколько увеличивается изображение при использовании микроскопа, надо:

A. Посмотреть на число, указанное на окуляре Б. Посмотреть на число, указанное на объективе

B. Сложить число, указанное на объективе, с числом, указанным на окуляре

Г. Умножить число, указанное на окуляре, на число, указанное на объективе

5. Установите правильную последовательность действий при работе с микроскопом.

A. В отверстие предметного столика направить зеркалом свет

Б. Поставить штативом к себе на расстоянии 5-10 см от края стола

B. Поместить препарат на предметный столик

Г. Глядя в окуляр, медленно поворачивая винт, поднять тубус, пока не появится четкое изображение предмета

Д. Пользуясь винтом, плавно опустить тубус так, чтобы нижний край объектива оказался на расстоянии 1–2 мм от препарата

6. Световой микроскоп был изобретен в:

А. XV веке Б. XVI веке

В. XVII веке Г. XX веке

7. Установите последовательность приготовления препарата:

A. При помощи препаровальной иглы снять кусочек кожицы чешуи лука

Б. Пипеткой нанести 1–2 капли воды на предметное стекло

B. Положить кусочек кожицы в каплю воды и расправить кончиком иглы

Г. Накрыть покровным стеклом

Д. Тщательно протереть предметное стекло марлей

8. Найдите соответствие. Подберите к терминам, обозначенным цифрами, соответствующие пары, обозначенные буквами.

I. Оболочка

II. Целлюлоза

III. Цитоплазма

IV. Ядро

V. Вакуоль

VI. Пигменты

VII. Пластиды

A. Прочность

Б. Пора

B. Бесцветное вязкое вещество

Г. Ядрышко

Д. Красящее вещество

Е. Клеточный сок

Ж. Хлоропласты

9. Зеленую окраску листьев определяют:

А. Хлоропласты

Б. Хромопласты

В. Лейкопласты

Г. Клеточный сок

10. Хлорофилл содержится в:

А. Хлоропластах

Б. Цитоплазме

В. Клеточном соке

Г. Вакуоле

11. Существование клеток впервые обнаружил:

A. Роберт Гук

Б. Антони ван Левенгук

B. Томас Мор

Г. Чарлз Дарвин

12. Перемещение питательных веществ и воздуха в клетке происходит благодаря:

A. Движению цитоплазмы Б. Свободному перемещению

B. Движению пластид

Г. Движению межклеточного вещества

13. Выберите один наиболее полный ответ. Межклетники образуются в результате:

A. Разрушения клеточных оболочек

Б. Разрушения межклеточного вещества

B. Отхождения клеточных оболочек соседних клеток друг от друга

Г. Отхождения клеточных оболочек соседних клеток и разрушения в этих местах межклеточного вещества

14. Межклеточное вещество:

A. Заполняет межклетники

Б. Находится между клеточными оболочками соседних клеток

B. Заполняет поры клеточных оболочек

Г. Находится между клеточными оболочками соседних клеток и заполняет поры клеточных оболочек

15. Вставьте пропущенное слово.

Живые клетки питаются,..., растут, размножаются.

16. Хромосомы находятся в:

А. Цитоплазме

Б. Ядре

В. Вакуолях

Г. Хлоропластах

17. Наследственная информация о строении и жизнедеятельности клетки хранится в:

А. Хромосомах

Б. Хлоропластах

В. Ядре

Г. Ядрышке

18. Постройте логическую цепь «Деление клетки».

A. Удвоение числа хромосом

Б. Увеличение размеров ядра

B. Расхождение парных хромосом к полюсам клетки

Г. Рассасывание оболочки ядра

Д. Выстраивание хромосом в области экватора клетки

Е. Рассасывание ядрышка

Ж. Образование дочерних клеток

З. Деление цитоплазмы

И. Формирование ядра

19. Выберите правильные ответы.

Молодые клетки в отличие от старых:

A. Способны делиться

Б. Содержат одну большую вакуоль

B. Содержат много мелких вакуолей

Г. Меньше по размеру

20. Вставьте пропущенные слова.

Закончите определение.

Тканью называют группу клеток,... по строению и выполняющих...

21. Составьте логические пары, выписав буквенные обозначения, соответствующие цифровым обозначениям.

I. Покровная ткань

II. Механическая ткань

III. Проводящая ткань

IV. Основная ткань

V. Образовательная

A. Клетки небольших размеров, имеющие тонкую оболочку

Б. Находятся на поверхности корней, стеблей, листьев

B. Придает прочность растениям

Г. Образуется в клубнях картофеля, семени фасоли Д. Клетки имеют вид трубок или сосудов

22. Наука о тканях – это:

A. Гистология

Б. Цитология

B. Зоология

Г. Физиология

23. Выберите верное утверждение.

1. Каждая клетка растительного организма имеет плотную сплошную оболочку.

2. В состав оболочки любой клетки входит целлюлоза.

3. Внутри любой клетки находится бесцветное вещество – цитоплазма.

4. В большинстве растительных клеток присутствуют полости – вакуоли, заполненные клеточным соком.

5. В состав клеточного сока входят органические вещества, в том числе сахара, вода и некоторые неорганические вещества.

6. В клеточном соке могут содержаться пигменты красящие вещества.

7. Пластиды – это мелкие клеточные тельца. Они могут быть зелеными, оранжевыми, желтыми и бесцветными.

8. Зеленые пластиды – хлоропласты. В хлоропластах находится зеленое красящее вещество – хлорофилл.

9. Между клетками находится межклеточное вещество, при его разрушении клетки разъединяются.

10. Клетки некоторых частей растений могут делиться. В результате деления и роста клеток растения растут.

11. Хромосомы передают наследственные признаки клетки.

12. Покровные ткани обеспечивают прочность растения.

13. Покровные ткани образованы только мертвыми клетками.

14. Клетки механических тканей имеют утолщенную оболочку.

15. Проводящие ткани имеют вид трубок или сосудов.

16. Основные ткани являются проводником воды и питательных веществ.

17. Фотосинтезирующая ткань относится к образовательной ткани.

18. Камбий относится к покровной ткани.

Дата добавления: 2015-04-24