Морфологiя I анатомiя вегетативних органiв. Листок

1. Лист: значення, складові частини й функції.

3. Типи анатомічної будови листкової пластинки.

4. Вплив зовнішніх чинників на морфо-анатомічну будову листя.

6. Листкові формації низові, серединні, верхові.

8. Метаморфози і редукція листя, і їх складових частин.

9. Морфологічний опис листя і їх ознаки, що застосовується в мікроскопічному аналізі рослин і рослинної сировини.

2. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: Підручник. - Х.: Основа, 1997. - С. 93-100, 112-122.

3. Медицинская ботаника: Учебник для студентов вузов / Под общ. ред. Л. М. Серой. – Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. – С. 66-72.

4. Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. / Під ред. Л. М. Сірой. – Вінниця: НОВА КНИГА – 2007. – С. 83-93

5. Яковлев Г. П., Челомбитько В. А. Ботаника: Учеб. для фармац. институтов и фармац. фак. мед. вузов / Под ред. И В. Грушвицкого. – М.: Высш. шк. 1990. – С. 71 – 79.

1. Конопля Н.И., Петренко С. В., Дрель В. Ф., Лесняк Л. И. Ботаника: анатомия и морфология растений / Под ред. Конопли Н. И. – Луганск: Шлях, 1998. – С. 96 - 107.

2. Нечитайло В.А., Кучеряева Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. К.; Фітосоціоцентр, 2002, С. 48-54.

3. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. БОТАНІКА. Київ., Вища шк.., 1995, С. 163-195.

ЗАВДАННЯ № 1. Мікроскопіювати постійний мікропрепарат поперекового зрізу листової пластинки кукурудзи звичайної (Zea mays).

ЗАВДАННЯ № 2. Мікроскопіювати постійний препарат поперекового зрізу пластинки світлого листка бука лісового (Fagus silvatica) як представника двосім’ядольної рослини.

У кінці лабораторної частини заняття зробити висновок про значення анатомічних особливостей будови різних типів листкової пластинки в мікроскопічному

Показники	Характеристика
1. Частина листка:
- листкова пластинка одна, ціла;	Прості листки: форма різноманітна, визначається співвідношенням довжини і ширини
- розчленована перисто- і пальчасто: - лопатеві, роздільні, розсічені - листових пластинок дві і більше	Складні листки: трійчасті, пальчасті, непарноперисті, парноперисті
черешок: - відсутній - розвинений	Листок сидячий (гвоздика, мак) Листок черешковий, довго черешковий (кінський каштан, клен) коротко черешковий (дуб, лох)
- розростається завширшки довжину, і. охоплює стебло	Листок з листовою піхвою (кукурудза, кріп, пирій)
Форма	Плоска, стисла з боків (осика), випукла (олеандр), крилата (наперстянка)
Прилистки: - відсутні	Листки череди, барвінку, м'яти
- розвинені	Листковидні (глід), розрослі (горох, чина) лусковидні, що опадають при розпусканні бруньок (береза, черемха) плівчасті вільні (конюшина, липа)
	плівчасті, що зрослись у трубку, розтруб (щавель, гірчак) прирослі до черешка (шипшина, троянда) у вигляді колючок (держидерево), вусиків (сассапариль), опадаючі (дуб, яблуня)
2. Способи прикріплення листка до стебла 3. Метаморфозі (видозміни) листка і його частин	- сидячі, без черешка (льон, традесканція) - стебло об’ємлючі -основою охоплюють стебло (мак) - низбігаючі- листкова пластина поступово звужується і майже на протязі меживузля тісно прилягає до стебла (чортополох, дивина) - пронизані - основа листка зрос-тається краями навколо стебла (ласкавець) пронизані супротивні - зростаються основами супротивні листки (жимолость) - черешкові - прикріпляються до стебла за допомогою черешка (крушина, вишня, осика) Колючка -в колючку може перетворитись весь листок (барбарис, кактус), кінці жилок (осока, будяк). Рахіс (астрагал), прилистки (робінія, біла акація) Вусики (горох, віка, чина) Філодії - розширені черешки, схожі на пластинку листка (австралійські бач акацій) Лусочки (сухі і соковиті у цибулі), на кореневищах, бруньках Пастки різної форми (комахоїдні рослини: росичка, пухирник) Частина квітки (чашолистики, пелюстки, тичинки, маточка) П риквітки – невеликі листки біля квіток (липа, гвоздики, наперстянка) Соковиті – м’ясисті листки сукулентів (яскраво-червоне) забарвлення

ТИПИ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ЛИСТКОВОЇ ПЛАСТИНКИ

Тип будови, характеристика	Вид с зверху (поперечний зріз)	Для яких таксонів притаманний
А. Дорзовен-тральний (білатеральний, різносторонній). Листкова пластинка плоска, розташована горизонтально, має добре освітлену верхню, або дорзальну, сторону і малоосвітлену нижню, або вентральну, сторону.	Анатомічна будова листка камелії: 3 - верхня епідерма,4 - паренхіма стовбчаста, 6 – склереїда, 7 – паренхіма губчаста, 8 - нижня епідерма, 9 – продихи.	Притаманний мезофітам; здебільшого дводольним
Б. Радіальний. Листкова пластинка голчаста (хвоя), розташована майже вертикально, освітлена більш або менш рівномірно	Анатомічна будова хвої сосни: 1 - епідерма, 2 - складчаста паренхіма, 3 - смоляні ходи, 4 - продихи, 5 - ендодерма, 6 – облямовуюча паренхіма, 7 - флоема, 8 - склеренхіма, 9-гіподерма.	Притаманний хвойним.
В. Ізолатеральн-ий (рівносторонній) і з неоднорідним або дифренційован-им мезофілом. Листкова пластинка освітлена більш - менш рівномірно з обох сторін.	Анатомічна будова листка олеандра: 1 - багатошарова епідерма, 2 – крипта, 3- клітини нижної епідерми, 4- продих, 5 - палісадна паренхіма, 6 - губчаста паренхіма, 7 – провідний пучок з обкладовими клітинами.	Притаманний ксерофітам, одно- і дводольним
Г. Ізолатеральний (рівносторонній) з однорідним тобто недиференційованим мезофілом з лінійною або ланцетною пластинкою, освітленою майже рівномірно з обох сторін	Анатомічна будова листка ірису (півника): 1 - верхня епідерма, 2 - нижня епідерма, 3 - продихи, 4 - хлоренхіма, 5 – повітряна порожнина, 6 - склеренхіма, 7 - флоема, 8 – ксилема.	Притаманний більшості однодольних

Розвиток різних груп тканин у рослин різних екологічних груп

Екологічна група	Тканини
добре розвинені	слабо розвинені	не розвинені
Гідрофіти-гідатофіти	аеренхіма, губчастий мезофіл	______	механічні, провідні, шар кутикули і воску
Гідрофіти-аерофіти	аеренхіма, стовбчастий мезофіл	механічні, провідні, шар кутикули і воску	_______
Гідрофіти-склерофіти	механічна, провідна, аеренхіма, стовбчастий мезофіл	шар кутикули і воску	_______
Ксерофіти-сукуленти	гідропаренхіма хлоренхіма, шар кутикули і воску	провідні	механічні
Ксерофіти-склерофіти	механічні, провідні, хлоренхіма, шар кутикули і воску, криючі тріхоми	_______	_______

Змістові модулі: 3. Морфологія генеративних органів.

Розмноження і репродукція рослин і грибів.

МОРФОЛОГІЯ ТА АНАТОМІЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ.

Знання анатомо - морфологічних особливостей будови квітки є найбільш важливою частиною макроскопічного аналізу рослин і рослинної сировини.

1. Генеративні органи, значення і походження.

2. Квітка: значення, симетрія, частини квітки і їх морфологічна характеристика. Складання квіткової формули і діаграми, їх морфологічний опис.

3. Квітконіжка, квітколоже: значення, форма квітколожа і розташування на ньому частин квітки. Утворення гепантію. Діагностичне значення.

4. Оцвітина і її типи. Характеристика чашечки і віночка: їх функції, різноманітність типів і форм. Діагностичне значення.

5. Андроцей, значення і типи. Будова тичинки, мікроспорогенез імікрогаметогенез. Утворення і будова пилку. Діагностичне значення андроцея.

6. Гінецей, значення і типи. Будова зав'язі, розташування в квітці. Утворення і будова зародкового мішка. Мегаспорогенез і мегагаметогенез. Діагностичне значення гінецею.

2.Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990. С. 198-226.

3. М.І. Стебланко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко БОТАНІКА. До., “Віща школа", 1995, С. 283-334

4. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 123-137

1. В.Г. Хражановский. Курс общей ботаники М., «Высшая школа», 1978, С. 262-312.

2. В.Г. Хржановский. Ботаніка М., «Агропроміздат», 1988, С. 107-121.

3. 1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998, С. 121-152.

ЗАВДАННЯ №1. Вивчіть типи і будову оцвітини і віночка на запропонованих фіксованих препаратах (квіти яблуні, вишні, кульбаби, тюльпана, конвалії, цибулі круглоголової). Отримані дані занести в додаток № 12.3. При виконанні завдання використати план морфологічного опису квітки (додаток № 12.1).

ЗАВДАННЯ № 2. Вивчіть типи і будову андроцея на запропонованих фіксованих препаратах. Зробіть мікроскопіювання поперечного зрізу пиляка. Вивчіть особливості будови пиляка, замалювати, внесіть позначення: епідерма, фіброзна смуга, що дегенерує шар, тапетум, археоспорій (спорогенна тканина), пилок.

ЗАВДАННЯ № 3. Вивчити типи і будову гінецея на запропонованих фіксованих препаратах. Отримані показники занесіть в додаток 12.4. Замалювати зав'язь, внесіть позначення: обтуратор, внутрішній та зовнішній інтегумент, синергіди, нуцелус, яйцеклітина, вторинне ядро, зародковий мішок, антиподи, гіпостаза, халаза, провідний пучок, фунікулус.

ЗАВДАННЯ № 4. Визначте квіткову формулу і діаграму на запропонованих фіксованих препаратах квітів (конвалія травнева, яблуня, слива і т.д.). При виконанні завдання використайте додаток № 12.1; 12.2.

У кінці лабораторної частини заняття зробіть висновок про значення морфо-анатомічних особливостей будови квітки в мікроскопічному аналізі рослинних об'єктів.

- актиноморфний (правильна з декількома осями симетрії);

- зигоморфний (неправильна, з однією віссю симетрії);

- проста віночковидна (всі листки білі, або яскраво забарвлені).

4. Чашечка: кількість чашолистків, розміщення їх на квітколоже (в 1 або 2 кола), зрощення:

- роздільнолистна (відмітити форму чашолистків);

- зрослолистна (відмітити міру зрощення чашолистків - лише основами, до середини або повністю), її формула;

- чашечка з підчашою (відмітити кількість чашолистків в кожному колі, їх зрощення);

5. Віночок: кількість пелюсток, розміщення їх на квітколожі (1,2 або більша к-ть по спіралі), зростання:

6. Андроцей, його тип, кількість тичинок та їх зрощення:

- тичинки вільні: розвинені однаково, неоднаково розвинені, двосильні, чотирьохсильні;

- тичинкові нитки приросли до трубки віночка;

- тичинки зрослись між собою тичинковими нитками в групи:

- тичинки зрослися пиляками (зроснопиляковий).

Апокарпний - маточка утворена одним плодолистиком;

а) апокарпний полімерний - представлений кількома маточками, кожна з яких складається з одного плодолистика;

б) апокарпний, мономерний - представлений однією маточкою, утвореною з одного плодолистка;

Ценокарпний (утворений двома і великою кількістю зрощених плодолистків)

кількість плодолистків визначається за характером їх зрощення: кількістю гнізд у зав'язі, стовпчиків, приймочок або їх лопатей.

а) паракарпний такий гінецей, у якого плодолистки зростаються своїми кінцями (краями), зав'язь при цьому виключно одногніздна;

б) синкарпний такий гінецей, у якого плодолистки зростаються своїми бічними сторонами, зав'язь при цьому багатогніздна;

в) лізикарпний такий гінецей, у якого плодолистки зростаються своїми кінцями (краями), в центрі зав'язі знаходиться стовпчик, званий колонкою.

9. Розміщення частин квітки на квітколожі:

10. Розміщення зав'язі по відношенню до інших частин квітки:

а) верхня зав'язь - зав'язь не зростається з іншими частинами квітки. Всі частини квітки (оцвітина, тичинки) розташовані нижче зав'язі. Така квітка називається підматочковою;

б) нижня зав'язь - зав'язь зростається з іншими частинамиквітки. Всі частини квітки розташовані вище зав'язі. Така квітка називається над-маточковою;

в) напівнижня зав'язь - зав'язь до половини зростається з іншими частинами квітки, а інші частини квітки прикріплені навколо

середини. Така квітка називається біляматочковою;

г) середня зав'язь - зав'язь не зростається з іншими частинами квітки, однак вона розташовується на дні бокаловидного квітколожа. Такі квітки називаються біляматочковими.

11. Формула квітки -записати з використання таких позначень:

- оцвітина проста Р; чашечковидна - Р; віночковидна Р.

- розміщення частини квітки в 2 або більше кількість кіл, або різні міри їх зрощення - 2+2; 3+3; (3)+(2); 5+5; (9)+(5);