Стаття 19

Стаття 18

Стаття 17

Стаття 16

Стаття 12

Стаття 11

Стаття 9

1. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути піддано

свавільному арешту чи триманню під вартою. Нікого не може бути позбавлено волі інакше, як на

підставах і відповідно до такої процедури, які встановлено законом.

Ніхто не може бути позбавлений волі на тій лише підставі, що він не в змозі виконати якесь

договірне зобов’язання.

1. Кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території,

право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності.

1. Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне

життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його

кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію.

2. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань.

1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії. Це право включає свободу мати чи

приймати релігію або переконання на свій вибір і свободу сповідувати свою релігію та переконання як

одноосібно, так і спільно з іншими, публічно чи приватно, у відправленні культу, виконанні релігійних

і ритуальних обрядів та вчень.

2. Ніхто не повинен зазнавати примусу, що принижує його свободу мати чи приймати релігію

або переконання на свій вибір.

6 􃻌

3. Свобода сповідувати релігію або переконання підлягає лише обмеженням, які встановлено законом

і які є необхідними для охорони суспільної безпеки, порядку, здоров’я і моралі, так само як і основних

прав та свобод інших осіб.

4. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються поважати свободу батьків і у

відповідних випадках законних опікунів забезпечувати релігійне і моральне виховання своїх дітей

відповідно до своїх власних переконань.

1. Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів.

2. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу

шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів,

усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій

вибір.

3. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов’язки і

особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов’язане з певними обмеженнями, які, однак, мають

встановлюватися законом і бути необхідними:

а) для поважання прав і репутації інших осіб;

b) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров’я чи моральності населення.

Дата добавления: 2015-04-25