Хімічні методи стерилізації

Стерилізація газами. Для термолабільних або кородуючих під впливом водяної пари інструментів раціональним є метод газової стерилізації. Цим методом стерилізують хірургічні інструменти, які ріжуть і колють, інструменти з мікронним заточенням, а також зонди, катетери, полімерні вироби, що не витримують парової, сухожарової стерилізації хімічними розчинами. Стерилізацію цим методом проводять, використовуючи гази певного хімічного складу, що мають спороцидну дію: етиленоксид, метилбро-мід, пропіленоксид, формальдегід та ін.

Широке впровадження здавна має хімічна стерилізація, особливо її варіант, у якому як бактерицидний агент використовується суміш етиленоксиду з різними газами.

Стерилізацію проводять в упаковці з двох шарів поліетиленової плівки завтовшки 0,06—0,2 мм, пергаменту, паперу мішечного непросоченого, паперу мішечного вологостійкого, паперу для упаковування продукції на автоматах.

Інструменти поміщають у газові стерилізатори або мік-роаеростати. У камерах стерилізаторів підтримуються відповідна температура, концентрація газу, тиск, волога і час експозиції.

Термін зберігання виробів, простерилізованих в упаковці з поліетиленової плівки,— до 5 років, у пергаменті або папері — 20 діб.

Контакт об'єкта стерилізації (а також мікроорганізмів) із газом здійснюється в результаті адсорбції газу або внаслідок конденсації пари на поверхні об'єкта. Швидкість стерилізації залежить від швидкості дифузії молекул газу через клітинну оболонку мікроорганізмів, а також здатності їхніх білкових сполук вступати у взаємодію з бактерицидом.

Висока швидкість дифузії етиленоксиду, зокрема через полімерні плівки, що використовують для упаковування, дає можливість стерилізувати готову продукцію в упаковці. Метод досить універсальний, застосовується в першу чергу для стерилізації різноманітних полімерних виробів медичного призначення.

Вадами газової стерилізації є: висока вартість; залежність ефективності процесу від багатьох параметрів (складу газу, вологості, температури й т. д.), які утруднюють його здійснення; хімічні реакції етиленоксиду з рядом поліме-

Глава З

Методи стерилізації, які застосовують у медицині

рів; і головне — оприлюднена лише в останні роки мутагенна і канцерогенна дія етиленоксиду, залишкова концентрація якого зависока для багатьох стерилізованих виробів.

Рядом робіт встановлено антимікробну ефективність обробки порошків етиленоксидом, проте питання про сталість лікарських компонентів і готової форми в цілому практично залишається відкритим і потребує детального вивчення на конкретних препаратах.

При розгляді питання про можливість використання етиленоксиду для стерилізації необхідно враховувати також високу токсичність і мутагенність як самого етиленоксиду, так і продуктів його взаємодії з багатьма матеріалами (у першу чергу 2-хлоретанолу, етиленгліколю й ін.), а також можливість тривалої присутності досить високих залишкових концентрацій цих сполук в обробленому матеріалі.

Стерилізація розчинами. Цей метод придатний для виробів із полімерних матеріалів, скла, гуми, корозійно-стійких матеріалів і сплавів. Хоча цей метод стерилізації менш ефективний, ніж метод фізичної стерилізації, потреба в його застосуванні часто виникає при роботі з інструментами, виготовленими з термолабільних матеріалів. Для рідинної стерилізації використовують найрізноманітніші хімічні сполуки: хлор, фенол, гідрогену пероксид, йодовмісні сполуки, кислоти, луги, окиснювачі, альдегіди й багато інших речовин.

Ефективність стерилізації розчинами залежить від концентрації активнодіючої речовини, часу стерилізаційної витримки і температури стерилізованого розчину.

Широко використовуються для дезінфекції та стерилізації розчини гідрогену пероксиду. У 3 % -вому розчині гідрогену пероксиду вегетативні форми мікроорганізмів при 50 °С гинуть через 15 —20 хв, а спори — через ЗО— 40 хв.

Для стерилізації медичних інструментів рекомендується 6 % -вий розчин гідрогену пероксиду. Стерилізація цим розчином при температурі 18 °С повинна тривати 360 хв, а при температурі 50 °С — 180 хв.

Широкий антимікробний спектр має р-пропіллактон: віруси гинуть у його 0,05—0,4 % -вих розчинах, грибки — при концентраціях 0,25 —0,5%, вегетативні й спорові форми бактерій — при 0,5—2,0 %. Бактерицидна дія р-пропіллак-тону з'являється вже при концентрації 1: 1000, синьогній-на паличка гине в 2,0 %-вому розчині через 10 хв.

Для дезінфекції та стерилізації медичних інструментів користуються 1—2 %-вими розчинами р-пропіллактону. Стерилізаційна витримка для медичних інструментів при використанні 1 % -вого розчину Р-пропіллактону при 50 °С складає 60 хв, а при 25 °С — 240 хв. У 2 % -вому розчині при 50 °С стерилізація триває 40 хв.

Сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоц-това кислота, антимікробна дія якої виявляється при концентрації 0,01 %. Розчини надоцтової кислоти мають фунгіцидну і спороцидну дію. Дія розчинів виявляється дуже швидко і дріжджі в 1 % -вому розчині гинуть через 1 хв. Інструменти, виготовлені з полімерних матеріалів, занурені в 1 %-вий розчин надоцтової кислоти, за ЗО хв стають стерильними.

Стерилізація інструментів 1 % -вим розчином надоцтової кислоти при 180 °С повинна тривати 45 хв.

Хімічну стерилізацію розчинами проводять у закритих емальованих, скляних або пластмасових ваннах.

Зараз відома велика кількість антимікробних методів, проте стерилізуючих серед них порівняно небагато. Слід назвати в першу чергу сполуки хлору, органічні та неорганічні, які широко використовують для дезінфікуючої обробки води і поверхонь (наприклад, хлорамін, трихлорізоціануро-ва кислота і її солі, кальцію гіпохлорид). Певні зручності дає застосування хлору, виділеного при електролізі розчину натрію хлориду. До речі, в останні роки опубліковано цікаві матеріали про високу антимікробну активність води і сольових розчинів, підданих електролізу, при цьому йдеться про плив на вегетативні форми мікроорганізмів. Без сумніву, така обробка має знайти застосування в технології стерилізації та деконтамінації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Трофимов В. И. /І Хим.-фарм. журн.— 1990.— № 6.— С. 111—120.

2. Юзбашев В. Г. І/ Теория и практика дезинфекции и стерилизации.—
М.,1983.—С. 46—49.

3. Соколова Н. Ф., Рябченко В. А. // Проблеми дезинфекции и стерили
зации.— М., 1991.— Вьш. 25.— С. 54—59.

4. Пикаев А. К. Современная радиационная химия: Радиолиз газов и
жидкостей.— М., 1992.

5. Молчанов Г. И. Ультразвук в фармации.— М., 1990.

6. Павлов Е. 27., Ту шов 9. Г., Самойленко И. И., Кивман Г. Я., Дегренко В. В.
и dp. Использование гамма-излучения для микробной деконтаминации
лекарственньїх средств // Хим.-фарм. журн.— 1992.— № 2.— С. 76—78.

ГЛАВА

Дата добавления: 2015-04-30