КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вікові особливості крові і кровообігу
Будь-який організм потребує певних умов існування. Ці умови забезпечує організму те середовище, до якого він пристосувався в ході еволюційного розвитку. Внутрішнім середовищем для клітин і органів людини є кров, лімфа і тканинна рідина. У дорослої людини кількість крові становить приблизно 7 – 8% маси її тіла. У дітей крові відносно маси тіла більше, ніж у дорослих (табл. 4). У новонароджених кількість крові становить 14,7% маси, у дітей одного року – 10,9%, у дітей 14 років – 7%. Це пов’язано з більш інтенсивним обміном речовин у дитячому організмі. У дорослих людей вагою 60 – 70 кг загальна кількість крові 5 – 5,5 л. Таблиця 4 Кількість крові у дітей, підлітків і дорослих
Поки кров тече по непошкоджених кровоносних судинах, вона залишається рідкою. Але варто поранити судину, як досить швидко утворюється згусток. Якби кров не зсідалася, людина могла б загинути від найменшої подряпини. Кров людини, випущена із кровоносної судини, зсідається протягом 3 – 4 хв. Зсідання крові у дітей у перші дні після народження уповільнене, особливо це помітно на другий день життя дитини. З третього по сьомий день життя зсідання крові прискорюється і наближається до норми дорослих. У дітей дошкільного і шкільного віку час зсідання крові має широкі індивідуальні коливання. В середньому початок зсідання настає через 1 – 2 хв., кінець зсідання – через 3 – 4 хв. Еритроцити. В 1 мм3 крові міститься від 4 до 5 млн. еритроцитів (у жінок – 4,0 – 4,5 млн., у чоловіків – 4,5 – 5,0 млн.). Кількість еритроцитів не завжди однакова. Вона може значно збільшуватися при нестачі кисню на великих висотах, при м’язовій роботі. У людей, які живуть у високогірних районах, еритроцитів приблизно на 30% більше, ніж у жителів морського узбережжя. При переїзді з низовинних районів у високогірні кількість еритроцитів у крові знижується. Вміст еритроцитів у 1 мм3 крові змінюється з віком (табл. 5).
Таблиця 5 Вікові зміни кількості еритроцитів
У крові новонароджених еритроцитів до 7 200 000 в 1 мм3, що пов’язують з недостатнім постачанням киснем плода в останні дні ембріонального періоду і під час пологів. Після народження умови газообміну поліпшуються, частина еритроцитів розпадається, а гемоглобін, що міститься всередині їх, перетворюється на пігмент білірубін. Утворення великої кількості білірубіну може стати причиною так званої жовтяниці новонароджених, коли шкіра і слизові оболонки забарвлюються в жовтий колір. Лейкоцити. Лейкоцити, або білі кров’яні тільця, – це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000 – 8000 лейкоцитів. Кількість лейкоцитів у крові може змінюватися. Після прийняття їжі, важкої м’язової роботи вміст цих клітин у крові збільшується. Особливо багато лейкоцитів з’являється в крові при запальних процесах. У новонародженого лейкоцитів значно більше, ніж у дорослої людини (до 20 000 в 1 мм3 крові). В першу добу життя кількість лейкоцитів зростає (відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин дитини, тканинних крововиливів, можливих під час пологів) до 30 000 в 1 мм3 крові. З другої доби життя кількість лейкоцитів знижується і до 7 – 12-го дня досягає 10 000 – 12 000. Така кількість лейкоцитів зберігається у дітей першого року життя, після чого вона знижується і до 13…15 років дорівнює кількості лейкоцитів у дорослої людини. Чим менше вік дитини, тим її кров містить більше незрілих форм лейкоцитів. Основна функція лейкоцитів – захист організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл, які проникають у кров і тканини. Тромбоцити. Тромбоцити людини – це плазматичні утворення овальної або округлої форми діаметром 2 – 5 мкм. В 1 мм3 крові людини міститься від 200000 до 400000 тромбоцитів. Кількість тромбоцитів у крові змінюється. Вдень їх більше, а вночі менше. Після важкої м’язової роботи кількість кров’яних пластинок збільшується у 3 – 5 разів. Основна функція тромбоцитів пов’язана з їхньою участю у зсіданні крові. При пораненні кровоносних судин тромбоцити руйнуються. При цьому з них виходять у плазму речовини, необхідні для формування кров’яного згустку – тромбу. У новонароджених тромбоцитів від 150 000 до 350 000 в 1 мм3 крові, немовлят – від 150 000 до 424 000. У віці від 1 до 16 років тромбоцитів від 200000 до 300000. З народженням дитини плацентарний кровообіг припиняється. Перетинання пуповини порушує зв’язок плода з материнським організмом. З першим вдихом новонародженого відбувається розширення легень. Кров по легеневій артерії йде в легені, минаючи артеріальну (боталлову) протоку. Протока ця втрачає своє значення і незабаром перетворюється на сполучнотканинний тяж. Протока заростає до 6 – 8-го, інколи до 9 – 10-го тижня життя, а овальний отвір між передсердями – до кінця першого півріччя життя. Пупкові артерії і вена після перетинання пуповини також поступово заростають. Серце дитини після народження не тільки росте, збільшуючись у всіх напрямках, у ньому відбуваються процеси формоутворення (зміна форми, пропорцій). Серце новонародженого має поперечне положення і майже кулясту форму. Відносно велика печінка робить високим склепіння діафрагми, ось чому і положення серця у новонародженого вище (на рівні IV лівого міжребер’я) На кінець першого року життя під впливом сидіння і стояння та у зв’язку з опусканням діафрагми серце займає косе положення. В 2 – 3 роки верхівка серця доходить до V ребра, а у 10-річних дітей межі серця майже такі самі, як і в дорослих. Серце у дітей відносно більше, ніж у дорослих. Його маса становить приблизно 0,63 – 0,80% маси тіла, а у дорослої людини – 0,48 – 0,52%. Найінтенсивніше росте серце в перший рік життя: до восьми місяців маса серця збільшується в 4 рази, а в 16 років – в 11 разів. Маса серця у хлопчиків у перші роки життя більша, ніж у дівчаток. В 12 – 13 років починається період посиленого росту серця у дівчаток і його маса стає більшою, ніж у хлопчиків. До 16 років серце у дівчаток знову починає відставати в масі від серця хлопчиків. При скороченні серця у дорослої людини, яка перебуває у стані спокою, кожний шлуночок виштовхує в артерії 60 – 80 см3 крові. Кількість крові, яка викидається шлуночком за одне скорочення, називають ударним, або систолічним, об’ємом. Лівий і правий шлуночки виштовхують однакову кількість крові. Кількість крові, яка викидається в аорту серцем новонародженого при одному скороченні, лише 2,5 см3. До першого року вона збільшується в 4 рази, до семи років – у 9 разів, а до 12 років – у 16,4 рази. Частота серцевих скорочень, яка у новонароджених досягає 140 ударів на хвилину, до 13 років знижується до 80 (табл. 6).
Таблиця 6 Зміна частоти серцевих скорочень і ударного об’єму
Величина тиску крові визначається роботою серця, кількістю крові, яка надходить в судинну систему, інтенсивністю її відтікання на периферію, опором стінок судин, в’язкістю крові, еластичністю судин. Найвищий тиск – в аорті. В міру просування крові по судинах тиск її знижується. У великих артеріях і венах опір течії крові невеликий, і тиск крові в них зменшується поступово, плавно. Тиск крові у кровоносній системі змінюється. Під час систоли шлуночків кров із силою викидається в аорту, тиск крові при цьому найбільший. Цей найвищий тиск називають систолічним, або максимальним. Він виникає у зв’язку з тим, що із серця у великі судини під час систоли припливає більше крові, ніж її відтікає на периферію. У фазі розслаблення (діастоли) серця артеріальний тиск знижується і стає діастолічним, або мінімальним. Різницю між систолічним і діастолічним тиском називають пульсовим тиском. Чим менша величина пульсового тиску, тим менше надходить крові із шлуночка в аорту під час систоли. У плечовій артерії людини систолічний тиск становить 110 – 125 мм рт. ст., а діастолічний – 60 – 85 мм рт. ст. У дітей артеріальний тиск значно нижчий, ніж у дорослих. Чим менша дитина, тим у неї більше капілярна сітка і ширший просвіт кровоносних судин, а отже, і нижчий тиск крові (табл. 7).
Таблиця 7 Артеріальний тиск у хлопчиків і дівчаток, мм рт. ст. (за К. Кубатом)
У новонародженого максимальний тиск крові близько 76 мм рт. ст., мінімальний – 40 – 50 мм рт. ст., з віком рівень кров’яного тиску підвищується внаслідок відносного зменшення просвіту артерій. До 6 – 7 років у дітей ріст серця відстає від росту кровоносних судин, а в наступні періоди, особливо в період статевого дозрівання, ріст серця випереджає ріст кровоносних судин. Це позначається на величині артеріального тиску, часом спостерігається так звана юнацька гіпертонія, оскільки нагнітальна сила серця зустрічає опір з боку відносно вузьких кровоносних судин, а маса тіла в цей період значно збільшується. Такий підвищений тиск, як правило, має тимчасовий характер. Проте “юнацька гіпертонія” вимагає обережності при дозуванні фізичного навантаження. Після 50 років максимальний тиск звичайно підвищується до 130 – 145 мм рт. ст. У здорової людини величина артеріального тиску підтримується на постійному рівні. Артеріальний тиск підвищується при м’язовій діяльності. Найсильніше впливають на артеріальний тиск різні емоції, які, як правило, ведуть до підвищення тиску. В підтриманні сталості артеріального тиску важлива роль належить нервовій системі. Визначення величини артеріального тиску має діагностичне значення і широко використовується в медичній практиці.
Дата добавления: 2015-04-30; Просмотров: 2051; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |