Зосереджений водовипуск

При використанні зосередженого водовипуску для скиду стічних вод у водотік у межах населеного пункту норми якості води мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі").

Завислі речовини.

Контрольний створ при розрахунку С_ГДС одиничного водовипуску для завислих речовин розташовується на межі зони початкового розведення цього водовипуску, тобто на будь-якій відстані від місця випуску стічних вод до місця, де закінчується зона початкового розведення й починається основне розведення. Для розрахунку знати величину цієї відстані необов'язково, достатньо знати кратність початкового розведення (n_н).

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де С_ст – концентрація завислих речовин у стічній воді, мг/дм³;

- розрахункова величина, що визначається за формулою:

.

Ця формула отримана із залежності для розрахунку концентрації завислих речовин у контрольному створі:

(розраховувати не треба),

де Δ - допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм³. Для господарсько-побутової категорії водокористування Δ = 0,75 мг/дм³ (див. Загальні вимоги);

n_н – кратність початкового розведення даного водовипуску.

Речовини, що знаходяться у Загальних вимогах або належать до 3-го й 4-го класів небезпеки, а також речовини, єдині у своїй ЛОШ.

При використанні зосередженого водовипуску в межах населеного пункту норми якості води для цих речовин мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі").

Також має виконуватися універсальна вимога С_ГДС<С_ст, що завжди справедлива при розрахунку С_ГДС.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

.

Речовини 1-го й 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ.

При використанні зосередженого водовипуску в межах населеного пункту норми якості води для цих речовин мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі").

Для речовин 1-го або 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ недостатньо, щоб концентрація кожної з цих речовин у стічній воді не перевищувала ГДК. Для таких речовин діє принцип сумації:

.

де К_і - коефіцієнт, що враховує ефект сумації, і розраховується для кожної з речовин за формулою:

, (перша умова),

де С_{ст і} - концентрація в стічних водах забруднюючих речовин 1-го або 2-го КН з однаковими ЛОШ;

ГДК _і – гранично допустима концентрація цих речовин.

Обов'язково має виконуватися умова:

(друга умова).

Якщо умова не виконується, здійснюється зниження K_і для всіх речовин 1-го або 2-го КН у цій ЛОШ, або декількох, або будь-якого одного, так, щоб ∑K_і=1. При зниженні K_і, зазвичай, користуються співвідношенням:

(третя умова).

Таким чином, величина K_і знаходиться в інтервалі:

.

Однак третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли С_ф>С_ст виникає протиріччя, у цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої й третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити К_і, щоб у сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої й третьої умов).

Після того, як сума K_і не перевищує 1, визначають С_ГДС для кожної з речовин:

.

У випадку, коли початково ∑Kі<1, і немає необхідності зменшувати K_і, тоді С_{ГДС і}=С_{ст і}.

7.2. Розсіювальний водовипуск.

Якщо скид зворотних вод у водотік здійснюється в межах населеного пункту через ефективний розсіювальний водовипуск, то ГДС має забезпечити норми якості води господарсько-побутової категорії водокористування на границі зони початкового розведення цього водовипуску.

Для здійснення розрахунків необхідно оцінити стан водного об'єкту у відповідності до цієї категорії водокористування, тобто визначити наявність резерву асимілюючої здатності (РАЗ).

Тому для кожної з речовин існує дві розрахункові ситуації, коли:

- РАЗ існує;

- РАЗ не існує.

РАЗ існує, якщо:

- для речовин із Загальних вимог або 3-го й 4-го класів небезпеки, або єдиних у своїй ЛОШ, має виконуватися умова:

;

- для речовин 1-го або 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:

.

Таким чином, при проведенні розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і у подальшому розраховувати вказані параметри за однією з двох наведених нижче методик.

7.2.1. Розрахунок С_ГДС для розсіювального водовипуску, коли РАЗ існує.

Завислі речовини.

Для завислих речовин у межах населеного пункту розрахунок завжди однаковий, незалежно від типу водовипуску й існування РАЗ.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де С_ст – концентрація завислих речовин у стічній воді, мг/дм³;

- розрахункова величина, мг/дм³, що визначається за формулою:

,

де Δ - допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм³. Для господарсько-побутової категорії водокористування Δ = 0,75 мг/дм³ (див. Загальні вимоги);

n_н – кратність початкового розведення даного водовипуску.

Речовини, що знаходяться у Загальних вимогах або належать до 3-го й 4-го класів небезпеки, а також речовини, єдині у своїй ЛОШ.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де .

Речовини 1-го й 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ.

При скиді у водний об'єкт стічних вод, що містять речовини 1-го й 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ, недостатньо, щоб по кожній з речовин в контрольному створі виконувалась ГДК.

Для цих речовин діє принцип сумації:

,

де К_і - коефіцієнт, що враховує ефект сумації. Визначається для кожної з речовин за формулою:

, (перша умова),

де С_і ^{факт.к.с.} - концентрація речовини в контрольному створі при випуску стічних вод з концентрацією С_ст, що розраховується за формулою:

.

Обов'язково має виконуватися умова:

(друга умова).

Якщо умова не виконується, здійснюється зниження K_і для всіх речовин 1-го або 2-го КН у цій ЛОШ, або декількох, або будь-якого одного, так, щоб ∑K_і=1. При зниженні K_і, зазвичай, користуються співвідношенням:

(третя умова).

Таким чином, величина K_і знаходиться в інтервалі:

.

Однак третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли С_ф> С_і ^{факт.к.с} виникає протиріччя. У цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої й третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити К_і, щоб у сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої й третьої умов).

Після того, як сума K_і не перевищує 1, визначають С_ГДС для кожної з речовин:

.

У випадку, коли початково ∑Kі<1, і немає необхідності зменшувати K_і, тоді С_{ГДС і}=С_{ст і}.

7.2.2. Розрахунок С_ГДС для розсіювального водовипуску, коли РАЗ не існує.

Якщо РАЗ відсутній, то норми якості води мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі"). Таким чином, розрахунок С_ГДС здійснюється аналогічно зосередженому водовипуску в межах населеного пункту (див. п. 7.1).

Тема 8. Методика визначення С_ГДС для одиночного водовипуску за межами населеного пункту.

Розрахунок С_ГДС для водовипуску, розташованого поза межами населеного пункту, виконується для рибогосподарської категорії водокористування.

У даній методиці немає різниці, який використовується водовипуск - розсіювальний або зосереджений. Норми якості води (ГДК) даної категорії водокористування мають виконуватися в контрольному створі, розташованому на відстані не більш ніж 500 м нижче за течією від випуску стічних вод. При цьому необхідно попередньо знати величину кратності повного розведення (n) від місця випуску до контрольного створу.

Для проведення розрахунків необхідно визначити, чи існує РАЗ.

Тому для кожної з речовин існує дві розрахункові ситуації, коли:

- РАЗ існує;

- РАЗ не існує.

РАЗ існує, якщо:

- для речовин із Загальних вимог або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:

;

- для речовин з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:

.

Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох наведених нижче методик.

Розрахунок дуже схожий на аналогічний розрахунок у межах населеного пункту. Відмінність полягає у тому, що тут використовується кратність повного розведення (n).

8.1. Розрахунок С_ГДС, коли РАЗ існує.

Завислі речовини.

Для завислих речовин поза межами населеного пункту розрахунок завжди однаковий, незалежно від існування РАЗ.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де С_ст – концентрація завислих речовин у стічній воді, мг/дм³;

- розрахункова величина, що визначається за формулою:

,

де Δ – допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм³. Для рибогосподарської вищої й першої категорій Δ = 0,25 мг/дм³, а для рибогосподарської другої категорії Δ = 0,75 мг/дм³ (див. Загальні вимоги);

n – кратність повного розведення даного водовипуску.

Речовини, що перебувають у Загальних вимогах або єдині у своїй ЛОШ.

Для кожної з речовин ГДК мають виконуватися в контрольному створі.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де .

Дата добавления: 2015-04-30