Робота з штриховим метром МШ1Р

Опис ПРИЛАДУ МШ1Р

Метр штриховий 1 розряду – МШ1Р – складається з наступних головних частин:

1) Латунної лінійки, бокові грані якої скошені і складають із площиною основи кути 45°. На одній скошеній грані нанесена шкала з ціною найменшого ділення 0,2 мм, а на іншій – з ціною найменшого ділення 1 мм. Довжина шкал 1020 мм. Нанесення цифрових позначок зроблене через кожні 10 мм. Точність нанесення штрихів на шкалах лінійки залежить від розмірів інтервалу: в межах половини довжини шкал вона дорівнює 0,025 мм, а в межах всієї довжини шкал – 0,05 мм.

2) Латунної направляючої штанги, яку скріплено з лінійкою за допомогою гвинтів.

3) Термометра, який призначений для вимірювання температури приладу. Діапазон вимірювання температур від –33° до +45°С. Термометр має шкалу з ціною ділення 0,5°С. Цифрові позначення нанесені через кожні 5°С.

4) Двох луп 7^Х збільшення, призначених для збільшення точності відліку. Лупи закріплені в обоймах державок, які за допомогою направляючих стрижнів вставляються в розрізні стійки движків. Лупи разом з движками пересу­вають­ся вздовж штанги і можуть повертатися відносно вісі стійок. Фокусування луп проводиться повздовжнім пересуванням їх в обоймах державок.

Вимірювання довжини за допомогою МШ1Р здійснюється шляхом прикладання або накладання на відрізок довжини, що вимірюється. Величина виміряної довжини отримується як різниця відліків за шкалою метра. Відліки знімаються за допомогою луп. При накладанні МШ1Р на відрізок, що вимірюється, необхідно, щоб скошені грані метра були паралельні осі відрізка або осі шкали, що перевіряється (під віссю шкали мається на увазі пряма, яка проходить через середину або кінці однакових штрихів шкали). Якщо відрізок, що вимірюється, обмежено двома штрихами, то його довжина являє собою відстань між осями цих штрихів і визначається за формулою:

, (7)
де a,b,c,d – відліки по правому і лівому краях І та ІІ штрихів. Ці відліки бажано знімати двом споглядачам одночасно.

При точних вимірюваннях слід користуватися шкалою з ціною поділки 0,2 мм. Оцінюючи десяті долі інтервалу візуально отримуємо відлік із точністю до 0,02 мм. Виконавши один такий прийом, тобто знявши всі чотири відліки, лінійку дещо зсувають в повздовжньому напрямку і знімають другу серію відліків.

Рис. 3. Схема зняття відліків при виконанні компарування

Кількість прийомів визначається бажаним ступенем точності результатів вимірювання. Середнє арифметичне значення вимірюваної відстані визначається за формулою:

, (8)
де S l – сума результатів кожного прийому,
n – кількість прийомів.

При врахуванні теплового впливу на прилад необхідно фіксувати його температуру після першого і останнього прийомів вимірювання (t °₁ і t °_n С) та знайти середню температуру: t _cеp = (t °₁ + t °_nС) /2. (9)

Потім довжину метра при t = 20°С приводять до середньої температури і отримують довжину метра L _cеp(t).

Довжина метра при температурі t = 20°С і рівняння для перерахування його довжини на середню температуру зазначені в атестаті.

Середнє арифметичне (l _cеp(t)) вимірювального відрізку з урахуванням теплового впливу визначається за формулою:

. (10)

Оцінка точності вимірювань визначається на основі теорій похибок. Середня квадратична похибка (m) одного вимірювання (прийому) даного ряду дорівнює:

, (11)

де V – відхилення кожного значення від середнього арифметичного значення величини, що вимірюється,

n – число вимірювань (прийомів).

Середня квадратична похибка (М) результату вимірювання (середнього арифметичного) дорівнює:

. (12)

Дата добавления: 2015-04-30