Йоханнес Зігфрид Едстрем Швеція (1942-1952 роки)

Анрі де Байе-Латур Бельгія (1925 - 1942 роки).

Годфруа де Блоне Швейцарія (1916-1919 роки).

Народився 25 липня 1869 року. У складі МОК з 1899 року. Засновник швейцарського НОК у 1912 році та його президент до 1915 року. Коли Кубертен під час Першої світової війни приєднався до французької армії, як представник нейтральної країни, тимчасово виконував роль президента МОК, та після повернення Кубертена здав назад йому ці повноваження. Помер 14 лютого 1937 року.

Народився 1 березня 1876 року у Брюсселі. Закінчив Левенський університет, активно займався спортом. На початку XX століття був дипломатичним представником Бельгії у Нідерландах. У 1903 році обраний членом МОК. За його ініціативи у 1905 році у Брюсселі відбувся олімпійський конгрес, і через рік, у 1906 році, заснований НОК Бельгії. Після Першої світової війни виступив з пропозицією організувати у 1920 році Олімпійські ігри в Антверпені, та активно приймав участь у їх підготовці та проведенні.

Після того, як у 1925 році Кубертен пішов у відставку, та за активної його підтримки, був обраний третім президентом МОК, та виконував ці обов’язки до кінця свого життя.

Методи його правління відрізнялися від методів демократа Кубертена. Створив олігархічну систему управління, посилив вплив виконавчого комітету. Жодне серйозне рішення не приймалось без схвалення виконкому, при цьому він гарантував прозорість рішень. Система управління МОК, створена ним, діє до цього часу. Проте окремі історики закидають йому проведення Олімпійських ігор 1936 року в Берліні. МОК не підтримав бойкот, але висунув вимоги дотримуватися правил Олімпійської хартії та рівних умов для підготовки учасників. Прикладав багато зусиль для розмежування понять «аматорство» та «професіоналізм», та наполягав на тому, що останні не мають права виступати на Олімпійських іграх. Так за часів його президенства з програми Ігор були виключили такі види спорту, як теніс, бейсбол, регбі.

Активно підтримував зимові Олімпійські ігри та участь в Олімпійських іграх жінок. Приклав багато зусиль до створення оптимальних олімпійських програм. Нагороди стали єдиним цілим для усіх видів спорту. Він ненавидів більшовизм, стверджував, що поки він президент, радянський прапор не з’явиться на олімпійському стадіоні. Помер 6 січня 1942 року.

Народився 21 вересня 1870 року у Гетеборзі. За фахом інженер-енергетик. У студентські роки був рекордсменом Швеції зі спринтерського бігу. На початку XX століття був одним з керівників шведського спортивного руху, та у 1910 році був залучений для організації Ігор у Стокгольмі. Під час цих Ігор став ініціатором заснування Міжнародної любительської легкоатлетичної федерації ІААФ, та став її першим президентом до 1946 року.

З 1920 році став членом МОК, а з 1931 року віце президент цієї організації. Після смерті у 1942 році Байе–Латура, виконував його обов’язки. А у вересні 1946 року на сесії був обраний четвертим президентом МОК.

Уся діяльність Едстрема на цій посаді була пройнята прагненням до зміцнення олімпійського руху, використання його як чинника розвитку взаєморозуміння та співпраці між народами.

Незважаючи на взаємну недовіру, яка виникла невдовзі після Другої світової війни між представниками капіталістичних та соціалістичних країн, Едстрем зумів переконати останніх у необхідності приймати участь в олімпійському русі. Так саме за часів його правління вперше на Олімпійських іграх з’явилася команда СРСР. Цей факт багатьма істориками вважається головною його заслугою. Помер 18 березня 1964 року у Стокгольмі.

Дата добавления: 2015-05-06