Лабораторна робота 2

Указания по оформлению отчета

Отчет должен содержать описание цели лабораторной работы, краткие теоретические сведения об устройстве центробежного насоса, классификация центробежного насоса по основным признакам, основные технические показатели, рабочие характеристики центробежного насоса, кавитационные характеристики центробежного насоса, результаты проведенных экспериментов, оформленные в виде таблицы, графиков, а также необходимую схему и расчеты для одного из опытов. В отчете отчете должны быть приведены выводы по графикам. Отчет оформляется на листах формата А4 в текстовом редакторе.

Содержание отчета

1. Цель работы.

2. Краткие теоретические сведения:

- Устройство ЦН (рисунок в разрезе);

- Классификация ЦН по основным признакам;

- Основные технические показатели;

- Рабочие характеристики ЦН;

- Кавитационные характеристики ЦН.

3. Проведение испытаний:

- Схема электрических соединений;

- Таблица результатов исследований.

4. Обработка результатов:

- Привести пример расчета показателей для одного опыта;

- Построить графики зависимостей рабочих характеристик.

5. Выводы по графикам.

Контрольные вопросы

1. Назначение и классификация гидронасосов, достоинства и недостатки динамических и объемных насосов.

2. Основные технические показатели и характеристики насосов.

3. Устройство, принцип работы, классификация, обозначения, область применения центробежных насосов.

4. Методика экспериментальных исследований по определению рабочих характеристик центробежного насоса.

5. Анализ результатов исследований центробежного насоса.

2.1. Теоретичні відомості

Особливості послідовного з’єднання пасивних елементів

Для електричного кола (Рис. 2.1), що живиться від ідеального джерела синусоїдального струму

.

В відповідності до другого закону Кірхгофа, для миттєвих значень напруг маємо:

u = u_R + u_L + u_C . 2.1

Враховуючи лінійність елементів схеми, напруги на них u_R, u_L і u_C також змінюватимуться за синусоїдальним законом.

Останнє твердження дає можливість використовувати комплексну форму запису рівняння, тобто:

.

2.2

Враховуючи, що через кожен з елементів протікає один і той же струм, можемо записати:

; ;

або

; ; .

Це дає можливість рівняння (4.6) записати у вигляді:

.

Величина є еквівалентним комплексним опором кола і визначається як алгебраїчна сума комплексних опорів, що утворюють коло. Уявна складова називається реаутивним опором, який в залежності від величини X_L і X_C може носити індуктивний , ємнісний характер або мати нульове значення .

На комплексній площі комплексний опір може бути зображеним як вектор, що замикає геометричну суму його складових (рис. 2.2), а сама геометрична сума називається трикутником опорів.

З трикутника опорів, що представляє собою прямокутний трикутник, витікають наступні співвідношення:

; ; ;

; ; ; .

Використовуючи комплексну форму зображення опору та закон Ома, можемо знайти напругу на клемах джерела струму:

.

Як результат цих нескладних перетворень, можемо записати:

; .

Останні формули надають можливість обчислити амплітуду та фазу (по відношенню до реальної осі координат) напруги на клемах джерела.

На рис. 2.3 проведені векторні діаграми напруг при початковій фазі струму y _i = 0 для трьох випадків: X_L > X_C (Рис. 2.3а); X_L < X_C (Рис. 2.3б); X_L = X_C (Рис. 2.3в), де . З приведених діаграм видно, що кут φ може приймати як позитивні, так і негативні значення.

При X_L = X_C маємо особливий режим, коли геометрична сума напруг на реактивних елементах дорівнює нулю. Такий режим називається резонансом напруг. Якщо опори рівні, то напруги теж будуть рівні , а напруги на елементах будуть такі:

; ; .

Дата добавления: 2015-05-06