Загальні вимоги 2 страница

ДБН В.2.2-13-2003 С. 37

Закінчення таблиці 11

Примітка 2. У басейнах тільки з відкритими ваннами сезонної дії гардеробну верхнього одягу для тих, хто займається, допускається не передбачати. Примітка 3. У нормі площі місць для перевдягання в роздягальнях не врахована площа для умивальників і ванн для ніг (див. таблицю 12). Примітка 4. В разі призначення командної роздягальні (див. 56 цієї таблиці) поперемінне для хокею й інших спортивних ігор приймають найбільші показники. Примітка 5. Окремі приміщення гардеробної домашнього одягу (див. 66 цієї таблиці) для хокеїстів не передбачаються. У решті випадків вони передбачаються замість зберігання одягу в приміщеннях роздягалень (ба цієї таблиці). Примітка 6. Допускається розміщення масажної і камери сухого жару в блоці одна з одною, а також розташування їх безпосередньо при роздягальнях; в останньому випадку окремі роздягальні при них не передбачаються. Примітка 7. У спорудах, де передбачається робота з інвалідами, необхідно передбачати спеціальні заходи, які забезпечують можливість проведення занять інвалідів згідно з ВСН 62.  

С. 38 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 12

Приміщення, санітарні прилади	Кількість санітарних приладів у приміщенні, не менше	Додаткові вимоги
1. Душові (жіночі та чоловічі): а) при роздягальнях для тих, хто займається: 1) у басейнах (у тому числі для оздоровчого плавання, загально-розвиваючих вправ і ігор у воді, купання і навчання плаванню); 2) в решті спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (крім вбудованих у житлові будинки приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, лижних баз і ковзанок для масового катання);	Одна сітка на три особи, які займаються одночасно у ванні (ваннах)     Одна сітка на сім місць для перевдягання в роздягальні (5 таблиці 11), але не менше ніж по одній сітці в душовій	- Див. 3.108
б)при кімнатах для інструкторського і тренерського складу^1)	Одна сітка на 15 одночасно працюючих чоловіків і на 12 одночасно працюючих жінок, але не менше ніж по одній сітці при кожному приміщенні	-
в) при побутових приміщеннях для робітників	-“-	-
г) при роздягальнях масажної і лазні сухого жару^2)	Одна сітка на п'ять місць у лазні і на два столи в масажній, але не менше однієї сітки при кожній роздягальні	Допускається влаштування при лазні ванни площею не менше 4 м^2. При масажних у складі медико-відновлю-вальних центрів не передбачається
д) біля обхідних доріжок ванн з пристроями для стрибків у воду	Одна сітка на 10 осіб, які одночасно займаються стрибками у воду	-
2. Санітарні вузли (з умивальниками в шлюзі)^3): а) при роздягальнях для тих, хто займається (у тому числі при роздягальнях для чоловіків і жінок, які займаються в залах, приміщеннях і ваннах для фіз­культурно-оздоровчих занять): 1) жіночі   2) чоловічі	Один унітаз на 30 місць для пере­вдягання в жіночій роздягальні, але не менше одного   Один унітаз і три пісуари на 135 місць для перевдягання в чоловічій роздягальні, але не менше одного унітаза	При командних роздягальнях не менше одного унітаза й одного пісуара у кожному, див. 5 таблиці 11
б) на ковзанках або лижних базах для масового катання: 1) жіночі     2) чоловічі	Один унітаз на 30 жінок, які одночасно катаються, але не менше двох унітазів   Один унітаз і чотири пісуари на 150 чоловіків, що одночасно катаються, але не менше одного унітаза і двох пісуарів	На лижних базах із пропускною спроможністю 250 люд. і менше та на ковзанках, виходячи із 100 % пропускної спроможності споруди; на лижних базах із пропускною спроможністю 500 люд. і більше - із 50 %. При проміжних значеннях пропускної спроможності лижних баз - за інтерполяцією
в) для співробітників інструктор­ського і тренерського складу: 1) жіночі     2) чоловічі	Один унітаз на 15 одночасно працю­ючих, але не менше одного унітаза   Один унітаз і три пісуари на 60 одно­часно працюючих чоловіків, але не менше одного унітаза	За кількості одночасно працюючих чоловіків і жінок менше 20 осіб передбачається загальний санітарний вузол на один унітаз

ДБН В.2.2-13-2003 С. 39

Продовження таблиці 12

г) для глядачів^4): 1) жіночі   2) чоловічі	Один унітаз на 30 (60)^7) глядачів-жінок   Один унітаз і два пісуари на кожні 70 (150)^7) глядачів-чоловіків	У кожному приміщенні санітарного вузла повинно бути не більше 40 приладів (унітазів, пісуарів^6)'), вхід і вихід до приміщень повинні бути розосередженими, не допускаючи протитечії
д) при роздягальні окремо розміщеної лазні сухого жару	Один унітаз на приміщення	-
3. Умивальні при санітарних вузлах для глядачів^4): а) жіночі б) чоловічі	Один умивальник на 2(4)^6) унітази в санітарному вузлі	-
4. Сушильники для волосся в роздягальнях для тих, хто займається: а) жінок б) чоловіків	Один прилад на 10 жінок, які одночасно займаються   Один прилад на 20 чоловіків, які одночасно займаються	-     -
5. Умивальники: а) у роздягальнях для тих, хто займається ^5) б) у кімнатах інструкторського і тренерського складу, побутових приміщеннях для робітників, при­міщеннях для медичного обслу­говування (кабінет лікаря, кімна­ти медичної сестри і для надання першої медичної допомоги та ін.), масажних, лабораторіях аналізу води в басейнах	Один умивальник на 30 місць для перевдягання в роздягальні, але не менше одного   По одному умивальнику на кожне приміщення	-   -
6. Раковини в тамбурах хлоратор­них і складів хлору в басейнах	Одна раковина на приміщення	-
7. Мийки в приміщеннях для прибирапьного інвентарю	Одна мийка на приміщення	-
8. Ножні ванни (мийки для ніг) у роздягальнях для тих, хто займається	Одна ванна на 30 осіб, які займа­ються одночасно, але не менше однієї ванни	Площа на одну ванну 1х 0,85 м
^1) Кількісне співвідношення чоловіків і жінок, які займаються, співробітників, інструкторсько-тренерського складу і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах рекомендується приймати, як правило 1:1. У тирах і на стрільбищах кількісне співвідношення чоловіків і жінок рекомендується приймати, як правило, 3:1. В санітарних вузлах для глядачів розрахункову кількість глядачів чоловіків рекомендується приймати 60%, а спорудах, призначених для футболу та хокею з м’ячем, - 70% загальної кількості місць. Розрахункову кількість глядачів жінок в усіх випадках рекомендується приймати виходячи із 40% загальної кількості місць для глядачів. Інші співвідношення чоловіків і жінок допускається приймати залежно від місцевих демографічних особливостей, що повинно бути визначене завдання на проектування. Розрахунок площі санітарних вузлів і умивалень слід провадити, керуючись вимогами до розмірів кабін і розміщення пісуарів та умивальників, передбачених додатком Р ДБН В.2.2-9. ^2) В разі розміщення масажних при роздягальнях для тих, хто займається, не передбачається. ^3) При визначенні кількості умивальників у шлюзах санітарних вузлів належить виходити із розрахунку: один умивальник на кожні два прилади (унітазів та пісуарів), але не менше одного умивальника при кожному санітарному вузлі. ^4) Прохід у санітарні вузли або умивальники при них через приміщення для куріння не допускається. ^5) Допускається розміщувати у шлюзах при вбиральнях.

С. 40 ДБН В.2.2-13-2003

Закінчення таблиці 12

⁶⁾ Цифри без дужок наведені для критих, у дужках - для відкритих споруд. Примітка 1. Душові сітки біля обхідних доріжок ванн, обладнаних пристроями для стрибків у воду, розміщують в безпосередній близькості до пристроїв для стрибків, розташовуючи їх у відкритих кабінах або без кабін. Примітка 2. Сушильники для волосся допускається розміщувати в окремому приміщенні, суміжному з роздягальнею. Примітка 3. У спорудах, де передбачається робота з інвалідами, необхідно із загальної кількості душових і вбиралень виділяти по одному приміщенню з урахуванням розмірів простору, необхідного для маневрування інваліда, що знаходиться в кріслі-колясці, у горизонтальній і вертикальній площині.

3.75 У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах повинні передбачатися буфети. Буфети для тих, хто займається, слід проектувати стаціонарними з підігрівом їжі, для глядачів - стаціонарними і пересувними (привізними).

У спорудах житлових кварталів (мікрорайонів) і житлових районів, а також в разі пропускної спроможності споруди менше 48 люд. за зміну буфети для тих, хто займається, та за кількості місць для глядачів менше 500 передбачаються за завданням на проектування.

3.75.1 Кількість місць у буфетах слід приймати:

а) для тих, хто займається:

1) у спортивних залах, критих ковзанках, басейнах із відкритими і критими ваннами, приміщеннях і ваннах для фізкультурно-оздоровчих занять, а також на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності останніх до 75 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 6 люд. пропускної спроможності за зміну при навчально-тренувальних заняттях;

2) на лижних базах (без урахування масового катання) і на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності від 75 до 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 8 люд., які займаються за зміну;

3) на веслувальних базах, стрільбищах і відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності більше 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 12 люд., які займаються за зміну;

б) для відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах - із розрахунку 5 % одночасної пропускної спроможності;

в) для глядачів - із розрахунку 3 % кількості місць для глядачів.

У буфетах для глядачів зал може обладнуватися кафетерійними стійками для їжі стоячи.

3.75.2 Площі буфетів визначаються виходячи з такого розрахунку:

а) для тих, хто займається, і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах:

1) площа залу з роздавальною - не менше 3,4 м² на посадочне місце за їх кількості до 8 і по 1,25 м² на кожне посадочне місце понад 8;

2) площа підсобних приміщень - не менше 2,25 м² на посадочне місце в залі за їх кількості до 8 і по 0,25 м² на кожне посадочне місце в залі понад 8;

б) для глядачів:

1) площа залу з роздавальною - не менше 1,4 м² на місце в залі буфету;

2) площа підсобних приміщень - не менше 30 % площі залу.

Буфети для глядачів повинні розташовуватися не далі 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

В разі використання території спортивних комплексів для відпочинку населення з розміщенням на ній ресторанів, кафе, закусочних їх місткість у розрахунок буфетів спортивних споруд не входить.

3.76 У комплексах, що мають у своєму складі відкриті і криті спортивні споруди, і в спортивних корпусах із двома і більше залами приміщення для медичного обслуговування передбачаються, як правило, загальними для всього комплексу (корпусу).

Медико-відновлювальні центри рекомендується передбачати на цілорічно діючих спорудах із пропускною спроможністю 150 люд. і більше за зміну (у спорудах, спеціалізованих для боротьби, боксу, важкої атлетики і футболу за пропускної спроможності 100 люд. і більше за зміну), при цьому пропускна спроможність на відкритих цілорічно діючих спортивних спорудах визначається без урахування масового катання на ковзанах.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 41

Склад і площі приміщень медико-відновлювальних центрів, у тому числі для інвалідів, наведені у додатку У. За наявності медико-відновлювального центру масажна і лазня сухого жару (10 таблиці 11 і 1г і 2д таблиці 12) повинні розміщуватися в його складі.

У комплексах критих спортивних споруд приміщення медико-відновлювального центру передбачаються при одному із будинків; у решти будинків слід передбачати лише приміщення першої медичної допомоги площею 12м.

3.77 Чоловічі і жіночі роздягальні для тих, хто займається, в разі зберігання домашнього одягу в окремому приміщенні загальної гардеробної розташовуються, як правило, суміжно з нею і сполу­чаються через прорізи для приймання та видавання домашнього одягу.

3.78 Приміщення душових і, як правило, санітарних вузлів при роздягальнях для тих, хто займається, повинні безпосередньо сполучатися з роздягальнями, за винятком випадків, наведених у 3.103,3.108,3.10913.114.

Кабіни в душових для осіб, які займаються, повинні бути відкритими.

При кімнатах для інструкторського і тренерського складу, при побутових приміщеннях для робітників і при роздягальнях масажних повинні передбачатися закриті душові кабіни.

3.79 При спортивних залах, ковзанках із штучним льодом, відкритих і критих ваннах і залах для підготовчих занять слід передбачати інвентарні для зберігання переносного спортивного облад­нання й інвентарю.

Інвентарні повинні розташовуватися суміжно із залами (ковзанками, ваннами). Підлогу інвен­тарної слід передбачати без порога. Двері інвентарних у зали, а також двері залів, призначені для транспортування через них спортивного обладнання, повинні мати ширину не менше 1,8 м. До­пускаються відкриті прорізи до інвентарних із залів. Інвентарні при ваннах повинні мати вихід на обхідну доріжку.

3.80 У цілорічне діючих спортивних спорудах, призначених для навчально-тренувальних занять із дітьми до 10-річного віку (крім приміщень і ванн для фізкультурно-оздоровчих занять), слід для батьків, які супроводжують дітей, додатково передбачати:

- площу для очікування із розрахунку не менше 0,5 м² на одне місце, яка розміщується, як правило, у вестибулі для тих, хто займається;

- місця в гардеробній для верхнього одягу.

Кількість місць слід приймати на 100 % пропускної спроможності у басейнах і ковзанках, на 50% - в решті споруд.

У спорудах із місцями для глядачів додаткова площа для очікування та зберігання верхнього одягу батьків не передбачається.

3.81 У спортивних корпусах, що мають у своєму складі два і більше спортивних залів (у тому числі залів критих ванн або залів ковзанок із штучним льодом) із місцями для глядачів, допускається допоміжні приміщення для глядачів передбачати загальними для всіх залів, а розрахунок їх площі проводити щодо залу з найбільшою кількістю місць для глядачів.

3.82 При зовнішніх входах-виходах будинків спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (а також в'їздах у будинки - див. 3.9 і 3.16), що працюють у зимову пору за розрахункової температури зовнішнього повітря нижче мінус 15°С (параметр Б), повинно передбачатися влаштування тамбурів або повітряно-теплових завіс.

3.83 Склад технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення споруди, а їх площі приймаються за розрахунком згідно з чинними нормами.

Склад господарських приміщень, у тому числі комор і складів для зберігання спортивного обладнання та інвентарю, предметів трансформації арен, господарського приладдя, а також май­стерень (художників, столярної, слюсарної, ремонту електро- і радіоапаратури, спортивного об­ладнання та інвентарю тощо) і гаражів визначається завданням на проектування, а площі складських приміщень - залежно від кількості, габаритів і способів складування; площі майстерень і гаражів - за відповідними нормами.

С. 42 ДБН В.2.2-13-2003

3.84 Висота допоміжних приміщень від підлоги до стелі приймається не менше 3,0 м.

Висота технічних приміщень повинна прийматися залежно від застосовуваного обладнання, а складських приміщень і комор - від розмірів і способів зберігання предметів, які складуються.

Залежно від архітектурно-планувального рішення і технологічних вимог, а також при розміщенні допоміжних приміщень у підтрибунному просторі висота приміщень може бути зменшена (у чистоті, до низу виступних конструкцій) до:

а) 2,5 м - у приміщеннях гардеробної верхнього (крім гардеробної лижних баз) і домашнього одягу, для сушіння одягу і взуття, у павільйонах на стартах і фінішах лижних і гірськолижних трас, хатинах на гірськолижних трасах, у приміщеннях для очікування в тирах, а також у приміщеннях для суддів і преси, касах, душових і санітарних вузлах;

б) 2,7 м - в решті приміщень, крім вестибулів, вестибулів-грілок, роздягалень лижних баз, приміщень для зберігання, одержання і здавання лиж і майстерень з ремонту і підготовки лиж.

Дата добавления: 2015-05-06