Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття Стаття 4. Особи, які підлягають страхуванню на випадок

безробіття

Стаття 4. Особи, які підлягають страхуванню на випадок

безробіття

1. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які

працюють на умовах трудового договору (контракту),

цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять

альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють

неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших

підставах, передбачених законодавством про працю,

військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби),

особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи

- підприємці.

3. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття,

видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів

України.

Стаття 7. Види забезпечення та соціальні послуги

1. Видами забезпечення за цим Законом є:

допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата

для організації безробітним підприємницької діяльності;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи,

яка перебувала на його утриманні.

2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України

"Про зайнятість населення" (803-12) є:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення

кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,

у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на

підприємствах, в установах, організаціях;

профорієнтація;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у

тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян,

зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про

зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону

України "Про зайнятість населення" (5067-17);

надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які

працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27

Закону України "Про зайнятість населення" (5067-17

надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких

категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації,

підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для

пріоритетних видів економічної діяльності відповідно до статті 30

Закону України "Про зайнятість населення" (5067-17).

здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених

осіб відповідно до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість

населення" (5067-17); інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з

працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки

або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

направляється до закладів охорони здоров'я для проходження

попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до

законодавства;

забезпечується місцем проживання на період проходження

професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації

та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження

навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту

населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Стаття 8. Фонд загальнообов'язкового державного соціального

страхування України на випадок безробіття

1. Фонд загальнообов'язкового державного соціального

страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд)

створюється для управління страхуванням на випадок безробіття,

акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів,

виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення

інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

2. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом,

некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом

забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних

соціальних послуг Фондом.

3. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства

України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом, іншими

законами у сфері загальнообов'язкового державного соціального

страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням

Фонду.

4. Фонд не може провадити будь-яку діяльність, крім

передбаченої цим Законом та статутом Фонду.

5. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету

України.

6. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Стаття 9. Статут Фонду

У статуті Фонду повинно бути зазначено:

найменування та місцезнаходження Фонду;

напрями діяльності Фонду;

права, обов'язки і відповідальність Фонду;

органи управління Фондом, їх права, обов'язки і

відповідальність;

порядок прийняття рішень правлінням Фонду; перелік питань,

рішення з яких приймаються правлінням Фонду двома третинами від

загальної кількості голосів та обов'язковою більшістю голосів від

кожної сторони;

порядок обрання, повноваження і відповідальність голови

правління Фонду та його заступників, підстави та порядок

позбавлення їх повноважень;

права, обов'язки та відповідальність членів правління Фонду,

порядок їх призначення або обрання (делегування), підстави і

порядок позбавлення їх повноважень та відкликання, у тому числі за

рішенням органу державного нагляду;

порядок внесення змін до статуту Фонду;

інші положення, які стосуються діяльності Фонду.

Стаття 10. Управління Фондом

1. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі

державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

2. Управління Фондом здійснює правління Фонду. До складу

правління Фонду входять по 5 представників від держави,

застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки

на громадських засадах. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів

України. Представники застрахованих осіб і роботодавців обираються

(делегуються) репрезентативними на національному рівні

всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на

національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій

роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників

визначається сторонами соціального діалогу самостійно.

3. Не може представляти сторону особа, яка не є громадянином

України або має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця

судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку,

а також особа, яка звільнена з останнього місця роботи з підстав,

передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями

41 і 45 Кодексу законів про працю України (322-08).

4. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість

років і закінчується в день першого засідання нового складу

правління Фонду.

Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів

правління Фонду строком на два роки почергово від представників

кожної сторони. Голова правління Фонду має двох заступників, які

разом з головою представляють сторони.

5. Правління Фонду проводить свої засідання відповідно до

затвердженого плану, але не рідше ніж один раз на квартал.

Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому

присутні від кожної сторони не менше ніж дві третини її

представників.

Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього

проголосувала більшість від загальної чисельності членів

правління.

6. Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний

орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні

органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України

"Про зайнятість населення" (5067-17) та цього Закону. Керівник

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції,

входить до складу правління Фонду.

7. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його

компетенції, є обов’язковим для виконання, у тому числі всіма

страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується.

Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови

правління Фонду підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційній

веб-сторінці Фонду протягом п’яти робочих днів після їх

прийняття.

Стаття 11. Повноваження правління Фонду

1. Правління Фонду:

визначає перспективні та поточні завдання Фонду; обирає голову правління Фонду та його заступників;

затверджує статут Фонду;

вносить Міністрові - керівникові центрального органу

виконавчої влади у сфері соціальної політики у разі порушення

керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері зайнятості населення та трудової

міграції, або його заступниками законодавства обґрунтоване подання

про звільнення;

схвалює проект річного бюджету фонду та подає в установленому

порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сферах трудових відносин,

соціального захисту населення, для внесення на затвердження

Кабінету Міністрів України; заслуховує звіт про виконання бюджету Фонду;

вносить центральному органу виконавчої влади у сфері

соціальної політики пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що

спрямовується на страхування на випадок безробіття;

вирішує інші питання відповідно до статуту Фонду.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

страхові ризики:

за соціальним страхуванням від нещасного випадку - обставини, внаслідок яких може статися нещасний випадок або професійне захворювання;

за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності - обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім’ї можуть тимчасово втратити засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг згідно з цим Законом;

1) види соціального страхування:

у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку);

медичне;

страховик - Фонд соціального страхування України (далі - Фонд);

10) страхові випадки:

за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;

11) страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Стаття 4. Фонд соціального страхування України

1. Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

2. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

3. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю.

4. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

5. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України.

6. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символіку, яка затверджується його правлінням.

Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Стаття 5. Управління Фондом соціального страхування України

1. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

2. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Стаття 6. Правління Фонду соціального страхування України

1. До складу правління Фонду входять по сім представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців - репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.

2. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління.

3. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувало більше половини членів правління від кожної сторони. Голова правління має двох заступників, які разом з головою представляють три сторони.

4. Засідання правління Фонду проводяться відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду.

5. Правління правомочне приймати рішення за наявності на засіданні більшості складу кожної представницької сторони. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління від кожної сторони. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління є вирішальним.

У разі якщо під час прийняття рішення однією із трьох представницьких сторін оголошено про відмову брати участь в голосуванні, дане питання переноситься на наступне засідання правління. У період між засіданнями правління це питання обговорюється представницькими сторонами шляхом проведення консультацій та переговорів з метою врегулювання проблеми.

Якщо при розгляді цього питання на наступному засіданні та сама сторона повторно відмовляється брати участь в голосуванні, рішення приймається більшістю складу правління.

6. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду протягом 20 робочих днів після їх прийняття.

7. Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Стаття 7. Повноваження правління Фонду соціального страхування України

1. Правління Фонду:

1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін;

2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії Фонду за напрямами роботи;

4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

5) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо розмірів страхових тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві за видами економічної діяльності;

6) призначає та звільняє директора виконавчої дирекції Фонду в порядку, визначеному цим Законом;

7) за поданням директора виконавчої дирекції Фонду призначає та звільняє його заступників;

8) затверджує:

статут Фонду;

регламент роботи правління Фонду;

регламент роботи постійних та тимчасових комісій Фонду;

звіти про виконання бюджетів (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом), порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду;

Положення про виконавчу дирекцію Фонду;

структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення);

річні програми робіт та звіти про їх виконання;

Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим використанням;

Положення про навчально-інформаційні центри;

Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат;

Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитних рахунках банківських установ (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення);

інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність Фонду з виконання його статутних завдань;

9) встановлює розмір допомоги на поховання;

10) схвалює проект річного бюджету Фонду (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України;

11) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;

12) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

13) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду;

14) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання;

15) вирішує питання формування та використання резерву коштів для забезпечення фінансової стабільності Фонду в сумі, необхідній для фінансування матеріального забезпечення в розрахунку не менш як на п’ять календарних днів;

16) представляє Фонд у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян з питань соціального захисту громадян, а також органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов’язана із захистом соціальних прав людини;

17) здійснює інші функції, передбачені статутом Фонду.

Стаття 8. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України

1. Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

2. Виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

3. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

4. Керівників управлінь і відділень Фонду призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

5. Виконавча дирекція Фонду здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи правління Фонду.

Стаття 9. Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів

1. Основними завданнями Фонду та його робочих органів є:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

3) профілактика нещасних випадків;

4) віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

5) проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;

7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;

8) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.

2. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном;

2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат;

3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;

4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем;

5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України;

6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;

8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування;

9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.

Стаття 10. Права, обов’язки та відповідальність Фонду соціального страхування України

1. Фонд має право:

1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, даними електронного реєстру листків непрацездатності, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

2) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів;

3) перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду;

4) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

5) накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону;

6) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування;

7) порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері соціального страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи;

8) утворювати підприємства, установи, організації для виконання своїх статутних завдань.

2. Фонд зобов’язаний:

1) забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом;

2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;

3) вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду;

4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування;

5) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку;

6) вести облік і звітність щодо страхових коштів;

7) надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про соціальне страхування;

8) вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва;

9) щорічно складати звіт про результати своєї діяльнос

Дата добавления: 2015-05-06