Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод

ДЕКЛАРАЦIЯ

ПОВIДОМЛЕННЯ

Історичні документи

Про створення Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод

9 листопада 1976 року створилася Українська Група Сприяння пiд голуванням вiдомого поета та суспiльного дiяча Миколи Руденка.

Ми звертаємо увагу на те, що тi, хто на територiї України намагаються збирати i передавати громадськостi iнформацiї про порушення Прав Людини, а зокрема тi, якi хочуть передавати такi iнформацiї головам держав – зустрiчаються з незвичайно важкими перешкодами, – а це суперечить духовi i буквi Гельсiнкських Угод.

Не дивлячись на те, що формально Україна є повноправним членом Об'єднаних Нацiй, її не запросили на нараду в Гельсiнках; в її столицi на дiлi немає кореспондентiв захiдньої преси; фактично там теж немає дипломатичних представникiв, що могли б приймати iнформацiї. Спроби посилати поштою iнформацiї про порушення Заключного Акту, що говорить про Права Людини, не дають результатiв: ми маємо докази, що листи такого змiсту не доходять до адресатiв.

Створення Української Громадської Групи в обставинах, що панують в Українi е актом великої мужности.

В перший день створення групи був зорганiзований бандитський напад на помешкання Миколи Руденка i тодi каменем була пранена член Групи, Оксана Мешко.

Ми звертаємо увагу на небезпеку вживання кримiнальних засобiв у вiдношеннi до тiєї Групи, створення i дiяльнiсть якої строго вiдповiдає духовi i буквi Заключного Акту i проти якої важко розпочати судове переслiдування. Ми просимо свiтову громадськiсть виступити на захист Української Групи i на майбутнє не випускати Й зi свого поля зору.

Група Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод в СРСР буде помагати Українськiй Групi в передачi iнформацiй кореспондентам i представникам голiв держав, якi пiдписали Заключний Акт.

Ми надiємося, що уряди будуть вiдверто i офiцiйно приймати iнформацiї про порушення статтей Заключного Акту, що говорить про Права Людини, вiд Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод.

Л.Алексєєва, М.Ланда, Ю.Орлов, О.Гiнсбург, А.Шаранський, В.Слепак.

12 листопада 1976

Цит. за: Українська Гельсінська Група. Документи – Режим доступу: http://olexa.org.ua/ukr/helsinki/povid2.htm

Кожна людина має право на свободу переконань i на вiльне їх виявлення; це право включає свободу безборонна дотримуватись своїх переконань а також свободу шукати, отримувати й поширювати iнформацiю та iдеї будь-якими засобами i незалежно вiд державних кордонiв.

Загальна Декларацiя Прав Людини, ст. 19

Ми українцi, живемо в Европi, яка впродовж першої половини XX столiття двiчi була сплюндрована страхiтливими вiйнами. Цi вiйни заливали кров'ю українську землю так само, як i землi iнших європейських країн. Ось чому ми вважаємо неправомiрним той факт, що Україна, котра є повноправним членом ООН, не була представлена окремою делегацiєю на Гельсiнкськiй Нарадi з питань безпеки та спiвпрацi в Европi.

А проте ми беремо до уваги, що за Договором вiд 27 грудня 1922 року про створення СРСР всi мiжнароднi угоди, пiдписанi урядом Радянського Союзу, дiють також на територiї України. Звiдси випливає, що Деклярацiя Прав

Людини а також Деклярацiя Принципiв, котрими держави – учасники Гельсiнкської Наради мають керуватися у своїх взаєминах, поширюються також на український народ.

Досвiд показує, що виконання Гельсiнкських Угод (особливо в гуманiтарнiй частинi) не може бути забезпечене без участи широкої громадськости країн-учасниць. Виходячи з цього, 9 листопада 1976 р. була створена Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод. Оскiльки гуманiтарнi статтi Прикiнцевого Акту Наради з питань безпеки та спiвпрацi в Европi повнiстю грунтуються на Загальнiй Деклярацiї Прав Людини, Українська Група Сприяння стадить за мету:

1) Сприяти ознайомленню широких кiл української грогромадськости з Деклярацiєю Прав Людини. Домагатися, щоб цей мiжнародний правовий документ став основним у вiдносинах помiж Особою i Державою.

2) Виходячи з переконань, що мир мiж народами не можна забезпечити без вiльних контактiв помiж людьми а також без вiльного обмiну iнформацiєю та iдеями, активно сприяти виконанню гуманiтарних статтей Прикiнцевого Акту Наради з питань безпеки i спiвпрацi в Европi.

3) Домагатися, щоб на всiх мiжнародних нарадах, де мають обговорюватись пiдсумки виконання Гельсiнкських Угод, Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацiєю.

4) З метою вiльного обмiну iнформацiєю та iдеями домагатися акредитування на Українi представникiв зарубiжної преси, створення незалежних прес-агенств тощо.

Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядiв країн-учасниць i свiтової громадськости з фактами порушень на теренi України Загальної Деклярацiї Прав Людини та гуманiтарних статей, прийнятих Гельсiнкською Нарадою. З цiєю метою Група Сприяння;

а) приймає письмовi скарги про порушення Прав Людини i робить усе необхiдне, щоб ознайомити з ними уряди, якi пiдписали Гельсiнкськi Угоди, а також свiтову громадськiсть;

б) опрацьовує зiбрану iнформацiю про правовий стан на Українi та згiдно зi ст. 19 Загальної Деклярацiї Прав Людини поширює її незалежно вiд державних кордонiв;

в) вивчає факти порушення Прав Людини стосовно українцiв, котрi живуть в iнших республiках, щоб надати тим фактам широкого оприлюднення.

Група у своїй дiяльностi керується не полiтичними, а лише гуманiтарно-правовими мотивами. Ми свiдомi того, що багаторiчна бюрократизацiя державного життя, котра дедалi зростає, здатна викликати протидiю нашим законним прагненням. Але ми також добре знаємо, що бюрократичне тлумачення Прав Людини не вичерпує того, що несуть у собi мiжнароднi правовi документи, пiдписанi урядом СРСР. Ми приймаємо цi документи в їхньому повному обсязi – без бюрократичних перекручень та свавiльних урiзань з боку службових осiб чи державних установ. Ми глибоко переконанi, що лише таке розумiння Загальної Деклярацiї Прав Людини i Гельсiнкських Угод здатне створити справжнє вiдпруження у мiжнародних вiдносинах. Саме цiй великiй метi повинна бути присвячена гуманiтарно-правова дiяльнiсть нашої Групи.

Члени Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод: Iм'я та прiзвище: Пiдпис:

Адреса:

Олесь Бердник Київ-159, бульвар Лихачова8-б, кв. 16.

Петро Григоренко Москва, Г-21, Комсомольський проспект № 14, кв. 96.тел. [phone].

Iван Кандиба Львiвська обл., с. Пустомити, вул.Шевченка, 176.

Левко Лук'яненко Чернiгiв, вул. Рокосовського, №41-б, кв. 41, тел. 33913.

Оксана Мешко Київ, 86, вул. Верболозна, 16.

Микола Матусевич Київ, вул. Ленiна 43, кв.2, тел.241148.

Мирослав Маринович Київська обл. Василькiвський р-н, с.Калинiвка, т.246100

Микола Руденко (керiвник Групи) Київ, 84, Конча-Заспа, 1, кв. 8 тел. 614853.

Нiна Строката

Олексiй Тихий Донецька обл. Костянтинiвський р-н, хутiр Їжевка.

9 листопада 1976 р.

Пiдписаний примiрник зберiгає Група Сприяння

Микола Руденко

Цит. за: Українська Гельсінська Група. Документи – Режим доступу:

http://olexa.org.ua/ukr/helsinki/declare.htm

Література:

1. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946 – 1980-ті рр.) // Україна крізь віки. – Т. 13. К., 1999. Україна крізь віки. У 13-ти тт. – К.: Альтернативи, 1998–1999. – Т. 13: Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-і рр.) / НАН України. Інститут історії України. – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с.

1. Баран В. К. Україна після Сталіна: нариси з історії. 1953-1985 рр. / В. К. Баран. – Львів: МП «Свобода», 1992. – 123 с.
2. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні в 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз / І. Білас – К.: Либідь, Військо України. – 1994. – Кн. 1. – 432 с.
3. Біль і тривоги Чорнобиля / упоряд. Ю. В. Сафонов; ред. М. М. Сорока. – К.: Київ. правда, 2006. – 287 с.
4. Воронов, І. О. Голод 1946-1947 рр. [Текст]: научное издание / І. О. Воронов, Ю. Г. Пилявець. - К.: Знання, 1991. - 48 с
5. Грицак, Ярослав Й. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття [Текст]: навч. посібник для учнів гуманітарних гімназій, ліцеїв, студ. іст. фак. вищ. навч. закладів, вчителів / Я. Й. Грицак. - К.: Генеза, 1996. - 360 с.
6. Історія України: нове бачення: У 2-х т. / Авт. кол.: В. Ф. Верстюк, О. В. Гарань, В. М. Даниленко, В. Б. Євтух, Г. В. Касьянов, М. В. Коваль, С. В. Кульчицький, Р. Г. Симоненко, Ю. І. Шаповал; Під ред. В. А. Смолія. НАН України. Інститут історії України. – Т. 2. – К.: Вид-во “Україна”, 1996. – 494 с.

8. Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 448 с. (Альма-матер).

9. Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В.М. Литвин. – К.: Наук. думка, 2013. – 1056 с.

10. Енциклопедія історії України: Т. 1: А–В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.– К.: В-во "Наукова думка", 2003. – 688с.

1. Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80 років: монографія / Г. В. Касьянов. – К.: Либідь, 1995. – 221 с.
2. Литвин В. М. Україна у другому повоєнному десятилітті (1956-1965) / В. М. Литвин; відп. ред. В. А. Смолій. – К.: Лі-Терра, 2004. – 272 с.
3. Литвин Ю. Правозахисний рух на Україні, його засади та перспективи, квітень 1979 / Ю. Литвин // Сучасність. – 1979. – № 10. – С. 98-104.
4. Лук'яненко Л. Вірую в Бога і в Україну: біографія окремої особи. / Л. Лук'яненко. – К.: МП "Пам'ятки України", 1991. – 319 с.
5. Лук'яненко Л. До історії Української Гельсинської спілки / Л. Лук'яненко. – К.: Фенікс, 2010. – 318 с.
6. 28. Лук'яненко Л. Не дам загинуть Україні! / Л. Лук'яненко. – К.: Софія, 1994. – 512 с.
7. Лук‘яненко Л.Г. Сповідь у камері смертників / Л. Г. Лук'яненко. – К.: Б.в., 1991. – 126 с..

18. Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942-1952. / Репринтне відтворення видання 1953 року (Мюнхен). Підготовив до друку Михайло Стасюк. – Львів: Книгозбірня „Просвіти”, 1991.

19. Російщення України: Науково-популярний збірник. — К., 1992. — 213 с.

20. Блудні сини України / Є. Сверстюк. – К.: Знання, 1993. – 255 с.

1. Суспільно-політичний розвиток західних областей УРСР 1939-1989: Зб. док. і матеріалів. К.: Наук. думка, 1989. – 456 с.
2. Україна крізь віки. У 13-ти тт. – К.: Альтернативи, 1998–1999. – Т. 13: Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-і рр.) / НАН України. Інститут історії України. – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с.
3. Українська Гельсінська Спілка у спогадах і документах / упоряд. і голов. ред. Олесь Шевченко; редкол.: Микола Горбаль [та ін.]. – К.: Ярославів Вал, 2012. – 812 с.
4. Ярош Б.О. Сторінки політичної історії західноукраїнських земель (30–50-ті рр. ХХ ст.). – Луцьк, 1999. – 181 с.
5. Ярош Б. О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30–50-ті роки ХХ ст. (історико-політологічний аспект) / Б. О. Ярош. – Луцьк Надстир’я, 1995. – 176 с.
6. Чорнобиль, 1986-1987 рр.: документи і спогади. Роль НАН України у подоланні наслідків катастрофи / уклад.: В. Д. Новіков, Т. В. Желтовська, В. Ю. Данільченко [та ін.]. – К.: Академперіодика, 2004. – 563 с.

Дата добавления: 2015-05-23