Революційні події в Україні в 1905-1907 рр

Пожвавлюється національний рух. Кращі представники інтелігенції засновують культурно-освітні організації -"Просвіти" піклувались про створення бібліотек, читалень, українською мовою викладання, організовували видання газет та читання лекцій, проведення літературних та музичних вечорів. У багатьох школах вчителі самовільно переходили на викладання українською мово») В Київському, Харківському та Одеському університетах запроваджуваній! курс української літератури. З'явилась україномовна преса: першою україномовною газетою став "Хлібороб" - видання В.Шемета в Лубнах. У жовтні 1905 р. на хвилі революційного піднесення починається загальну політичний страйк, у якому взяло участь 120 тис. робітників України. Для керівництва виступами створюються страйкові комітети, Ради робітничих депутатів, куди входять представники різних революційно-демократичних] партій.

Під тиском наростаючої революційної хвилі 17 жовтня 1905 року цар Микола II підписав маніфест, у якому підданим обіцяно громадянські права політичні свободи. Державну Думу з законодавчими правами. Необхідно підкреслити, що цей маніфест призвів до розмежування настроїв політичних сил на три основні групи:

1-а - котра сприйняла маніфест з надією, що він дасть конституцію і парламент, демократичний устрій (ліберали);

2-а - вважала, що маніфест - це маневр царизму, і вимагала продовжувати боротьбу до повної перемоги над самодержавств (ліворадикальні партії);

3-я - виступила на захист царизму і прагнула скасувати завоювання революції (праві, чорносотенні організації).

Тому після виходу маніфесту боротьба набрала особливо гострих Почалися чорносотенні погроми в Одесі, Києві, Катеринославі, на Донбасі. В грудні відбулися збройні виступи робітників у Горлівці, Катеринославі, Олександрівську, Харкові, Києві, Одесі, Миколаєві.

Національний рух в Україні переживає нове піднесення: в кінці 1905 початку 1906 рр. українською мовою виходить ряд газет ("Громаді думка", "Рада"), працюють видавництва, культурні заклади - "Просвіти", клуби, кооперативи, профспілки та ін.

Під впливом революційних подій у грудні 1905 р. на своєму ІІ з'їзді РУП була перетворена в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП) лідерами її стали М.Порш, В.Винниченко, С.Петлюра. Українська демократична партія перетворена в Українську радикально-демократичну партію (С.Єфремов, Б.Грінченко, Д.Дорошенко та ін.).

Ліві партії бойкотували вибори до Державної Думи і не брали участі в її роботі. Від України було обрано 102 депутати. 45 з них об'єдналися в Українську парламентарну громаду, головою якої був обраний адвокат з Чернігова І.Шраг. Громада випускала свій орган - "Украинский вестник". Політичною платформою Громади були вимоги автономії України, українізації державного управління, освіти. З Декларацією з думської трибуни мав виступити М.Грушевський, але 8 липня 1906 р. Дума була розпущена.

У 2-й Думі знову виникла Українська громада з 47 членів, яка видавала "Рідна справа - Вісті з Думи" і продовжувала ту ж саму лінію. Більшість депутатів фракції становили представники лівих партій, котрі цього разу брали участь у виборах. Проте 2-а Дума також була розпущена 3 червня 1907 р., а до виборчого закону внесені зміни. Внаслідок цього селянство України позбавлялося права надсилати до Думи своїх представників, і українська фракція більше не сформувалася.

Слід також зазначити, що революційні події на українських землях Російської імперії мали відчутний резонанс в Західній Україні. Так, у Галичині на цей час відбулося 211 робітничих страйків, поширились виступи селян. Влітку 1906 р. розпочався широкомасштабний страйк сільськогосподарських робітників у 380 галицьких селах, як з економічними, так і з політичними вимогами. Австрійський уряд був змушений іти на певні поступки, скасувати обмеження у виборах до парламенту, водночас застосовуючи до учасників виступів жорстокі репресії.

Хоч революція 1905-1907 рр. і була придушена, все ж це був важливий крок у національно-визвольній боротьбі українського народу, який сприяв пробудженню його національної свідомості, а українські партії набули вкрай необхідного досвіду політичної боротьби в умовах революції.

Під час революції вперше було досягнуто ряд здобутків у справі Українізації. У 1906 р. М. Грушевський перевів зі Львова до Києва видання Літературно-наукового вісника". Часопис "Киевская старина" був перетворений в "Україну" і видавався українською мовою. Виникла значна кількість нових українських часописів, серед яких "Українська хата", "Рідшій фай, "Дзвін", "Село", та ін. Всього за роки революції вийшло 24 україномовних газети, тижневики та журнали. Було створено й ряд видавництв, що друкували різноманітну літературу українською мов редакцією В.Доманицького вийшло вперше повне видання "Кобзаря" Т.Шевченка.

3.

Вкажіть коли почала здійснюватися економічна реформа, яка полягала в розширенні самостійності підприємств:

• 1966 р.

4.

До покоління шістдесятників не належав:

• М. Рильський.

5.

Розставте у хронологічній послідовності: А. Андрусовське перемир'я; Б. Чуднівський договір; В. Гадяцька угода; Г. "Вічний мир" між Росією та Польщею; Д. Бахчисарайський мирний договір.

В, Б, А, Д, Г

Дата добавления: 2015-05-23