Статевий розвиток неповнолітніх та профілактика девіантної сексуальної поведінки

Підлітковий вік є періодом інтенсивного статевого дозрівання (пубертатний період), а також початком етапу підлітково-юнацької гіперсексуальності: підвищеного у порівняння з наступними етапами статевого потягу та сексуальної активності. Настання, пубертатного періоду характеризується загальними змінами морфологічної'будови організму. У підлітків спостерігається інтенсивний ріст скелета (за рік хлопчики в середньому підростають на 4 - 7 см, а дівчатка на З-6 см), маси тіла, мускульної і жирової тканин, що призводить до зовнішніх статевих відмінностей між хлопчиками і дівчатками. У дівчаток розширюється таз, а плечі залишаються вузькими, у хлопчиків — зворотні пропорції? збільшення ширини плечей, таз залишається вузьким. Дане співвідношення є класичною морфологічною ознакою для оцінки пубертатного розвитку.

Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормональна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпофізу, щитовидної залози, які починають виділяти гормони росту і статеві гормони; виразно виявляється достатня функціональна зрілість статевих органів і закінчується розвиток вторинних статевих ознак.

Слід зазначити, що психічного і фізіологічного розвитку не йдуть паралельно, через що індивідуальні межі вступу в пубертат значно варіюють. Одні підлітки вступають в пубертатний період раніше, інші—пізніше. В середньому пубертат триває 3-4 роки.

Емоційна нестабільність підсилює статеве збудження. Більшість хлопчиків усвідомлюють джерела цього збудження, у дівчаток більше індивідуальних відмінностей: одні з них відчувають статеві збудження, інші мають невизначені відчуття, які пов’язані із задоволенням потреб у підтримці, самоповазі, любові. Разом з цим, важливим моментом статевої самосвідомості підлітків стає статева ідентифікація..

Усвідомлення і переживання статевої ідентичності передбачає наявність у підлітків певних зразків, тобто уявлень про найбільш привабливі і значущі якості особистості чоловіка і жінки, які виявляються в багатьох сферах життєдіяльності людини. Невід’ємним компонентом статевої ідентичності виступає статева роль - це уявлення про себе, як про істоту чоловічої чи жіночої статі, в термінах установок і поведінки, що проявляються в соціальних ситуаціях, у взаємостосунках з представниками протилежної статі. Статева роль хлопців виявляється у проявах мужності (маскулінності), а у дівчат - жіночності (феміпінності). Маскулінність/фемінінність можна представити як сукупність найбільш значущих ознак, властивостей, притаманних чоловіку/жінці на відміну від жінки/чоловіка. Від своєчасності і повноти процесу опанування статевої ролі через формування психологічних рис маскулінності і фемінінності залежить у підлітків впевненість у собі, цільність переживань, визначеність установок і, в кінцевому рахунку, ефективність спілкування та взаємодій з оточуючими.

Результати сучасних наукових здобутків (М.Кле, Х.Ремшмідт, І.Кон, Т.Юфєрєва) з проблеми динаміки статевої поведінки та установок підлітків вказують на те, що сексуальність стає досягненням їх самосвідомості і включається в підлітковий досвід. Сексуальний досвід набувається неповнолітніми протягом перехідного віку і формується під впливом змінних соціальних норм. Установки і сексуальна поведінка підлітків змінились в ході останнього десятиліття. На це вплинули не тільки явище акселерації, але й нові соціальні нормативи суспільства.

Особливо відчутні Тендерні (статеві) відмінності у цих питаннях у дівчат, порівнюючи із хлопцями. У перших аутоеротична і гетеросексуальна активній помітно зросла. Цей процес підкріплюється ще й вимогами рівності, статей, які широко впроваджуються феміністським рухом у розвинутих країнах світу. Ідеї даного руху, завдяки засобам масової комунікації, відбиваються у свідомості сучасної молоді у нашій країні.

Ставлення до сексу у молоді стає більш спрощеним, сучасна молодь легко ігнорує соціальні заборони щодо цієї сторони людського життя, виявляє терпимість до будь-яких форм сексуальної поведінки. Тому у пубертатний період частими стали явища девіацій сексуальної поведінки, тобто такої, яка не відповідає нормам моралі, соціальним нормам, прийнятим у суспільстві. їх причиною є недиференційований статевий потяг, який виявляється у ранньому початку статевого життя, неупорядкованих сексуальних зв’язках, небажаній вагітності, дитячій проституції тощо.

Загальновідомо, що перший досвід статевого життя приходить у неповнолітньому віці. За даними досліджень, почали статеве життя в 13 років 6,5% опитаних дівчат, у 14 років - 16,2%; у 15 - 38,7%; у 16 - 29%; у 17 — 9,7%. Проблема загострюється тим, що ранній початок статевого життя пов’язаний,' як правило, з іншими негативними явищами - неуспішністю, злочинністю, алкоголізмом, наркоманією, нервово-психічними розладами та інш. Неповнолітні, які мають досвід раннього статевого життя, - це молодь „групи ризику” (крім того, серед них часто трапляються жертви статевого насилля).

У даній ситуації необхідно, щоб саме школа змогла навчити своїх вихованців вирішувати проблеми, що випливають з цього. Проблема профілактики девіантної сексуальної поведінки не може бути розв’язана без психогігієнічно зорієнтованого статевого виховання, метою якого є формування моральних норм, статевої поведінки, та без широкої сексологічної просвіти, що допомагає підліткам і старшокласникам усвідомлювати особливості статей та стосунків між ними. Отож, школа, а в першу чергу психолог, має надавати підліткам вичерпну інформацію про психологію і фізіологію статевого життя, про можливості сучасної контрацепції, про ризик захворювання на СНІД тощо.

Особливо увагу психолог також має приділити сімейній ситуації проблемного підлітка, оскільки найчастіше саме вона значною мірок? є, відповідальною за відхилення у психосексуальному розвиткові неповнолітніх. Робота з сім’ями може стати більш важливим засобом профілактики, ніж робота з групою однолітків і з учителями. Статеве виховання дітей слід починати зі статевого виховання батьків.

Важливим завданням корекційно-профілактичної роботи є організація життєдіяльності вихованців, добір заняття, здатного дати вихід енергії підлітків і відволікти від підвищеної сексуальної активності. Доведено, що наповненість вільного часу, участь у суспільно корисній діяльності (гуртки, секції, факультативи) дозволяє успішно компенсувати негативні явища щодо статевої поведінки школярів.

Дата добавления: 2015-03-29