Лабораторна робота № 10

Тема: Вплив інсуліну на рівень цукру в крові.

Мета: Аналіз ефекту введення різних доз інсуліну тваринам.

Питання до самопідготовки

1. Загальна характеристика підшлункової залози.

2. Гормони підшлункової залози.

2.1 Роль інсуліну в регуляції вуглеводного обміну.

2.2 Роль глюкогону в регуляції вуглеводного обміну.

3. Гіпо- та гіперфункція підшлункової залози.

4. Гіпоглікемічний шок та допомога при ньому.

5. Гліколітичний розпад вуглеводів.

Короткі теоретичні відомості

Гормони підшлункової залози виконують роль регуляторів вуглеводного обміну. Збільшення кількості утворення інсуліну при гіперфункції підшлункової залози призводить до зменшення кількості цукру в крові, так як інсулін є важливим фактором переходу глюкози в глікоген та відкладення його в депо №1 в клітинах печінки. Але зниження рівня глюкози (цукру) в крові до 45-50 мг % при нормі 100 мг % ± 20 викликає порушення діяльності мозку – гіпоглікемічний шок. Допомога при гіпоглікемічному шоку це негайне введення цукру в організм.

Глюкогон – фізіологічний антогонізм інсуліну. Він збільшує концентрацію цукру в крові, тобто сприяє переходу полімеру глікогену до мономеру глюкози.

При гіпофункції підшлункової залози (різні види діабету) гормону інсуліну виробляється значно менше (або зовсім не утворюється) в організмі, виникає гіперглікемічний шок – порушення мозкової діяльності, допомога при цьому стані – негайне введення інсуліну.

Вуглеводи в організмі виконують енергетичну функцію. Вважають, що вуглеводи повинні перекривати 50-60 % енергетичних потреб людини. В залежності від аеробної чи анаеробної працездатності вуглеводи і забезпечують організм енергією, або окислювальним фосфорилюванням, або гліколітичним, в клітинах організму.

Гліколітичний розпад вуглеводів (цикл Ембдена-Меєргофа).

1 - фосфорілаза; 2 - гексокіназа; 3 - фосфоглюкомутаза; 4 гексофосфатизомераза; 5 - фосфофруктокіназа; 6 - альдолаза; 7 - трифосфат ізомераза; 8 - гліцералъдегідфосфатдегідрогеназа; 9 - фосфогліцераткіназа; 10 - фосфогліцеромутаза; 11 - енолаза; 12 - піруваткіназа; 13 -лактатдегідрогеназа; 14 - гексокіназа; 15 - кетогексокіназа; 16 - кетозо-1-фосфаталъдолаза.

Обмін фруктози також здійснюється гліколітичним шляхом. Частина фруктози перетворюється в глюкозу, інша частина під впливом кетогексокінази перетворюється у фруктозо-1-фосфат і далі в дигідроксіацетонфосфат, подальші зміни якого відбуваються в гліколітичному циклі, що утворився в результаті гліколізу в циклі Ембдена-Меєргофа ацетил-КоА (продукт окисного декарбоксиліровування пірувату) окислюється до води й вуглекислого газу в циклі Кребса (лимоннокислий цикл). Цей процес здійснюється послідовними ферментативними реакціями, у результаті яких вивільняється енергія. Повний розпад однієї молекули глюкози дає 38 молекул АТФ, причому 24 з них утворюються в циклі Кребса. Ферменти цього циклу локалізуються в матриксі мітохондрій (у стінці внутрішньої мембрани). Поступивший у цикл Кребса ацетил-КоА є кінцевим продуктом катаболізму не тільки вуглеводів, але також ліпідів і таких амінокислот, як фенілаланін, тирозин, лейцин та ізолейцин.

Методика проведення роботи

Готують 4 щурів з точно визначеною масою тіла. Під шкіру їм вводять інсулін: першому щуру – 0,1 од. інсуліну на 10 кг маси тіла, другому – 0,5 од. інсуліну на 10 кг маси тіла, третьому – 1 од. інсуліну, четвертий щур – контрольний, йому вводять під шкіру 0,5 фізіологічного розчину. Щурів мітять та розміщують під скляний ковпак, спостерігають за їх поведінкою. При розвитку гіпоглікемічного шоку у щурів, яким вводили інсулін: одному з щурів вводять 0,5 мл – 20 % розчину глюкози внутрішньочеревним способом. Порівнюють стан та поведінку експериментальних та контрольних щурів.

Проаналізуйте експериментальні спостереження, відмічая різницю у стані та поведінці тварин. Зробіть висновки.

Контрольні питання

1. Як змінюється стан тварин при введенні різних доз інсуліну?

2. Як змінюється стан тварин при введенні розчину глюкози?

3. Дайте пояснення механізму явищ, що спостерігаєте.

Дата добавления: 2015-03-31