КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Семінарське заняття № 1
Модульний контроль. Практичне заняття № 2. Тема: Кримінальна відповідальність за примушування до вступу в статевий зв’язок, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх. Навчальна мета – сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак таких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості як примушування до вступу в статевий зв’язок, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості та розбещення неповнолітніх, правильної їх кваліфікації та відмежування від інших складів злочинів.
Кількість годин - 2 г. Місце проведення – аудиторія. Навчальні питання: 1. Примушування до вступу в статевий зв‘язок. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування примушування до вступу в статевий зв‘язок від зґвалтування. 2. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування його від зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. 3. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
Література. Перелік нормативної бази: 13, 15, 18, 28, 30, 101. Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16. Додаткова література: 2, 27, 98, 100, 139, 153.
Змістовий модуль № 2.
Тема № 5: Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина. Тема: Поняття, загальна характеристика, види та кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Навчальна мета – студенти повинні отримати та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина. Поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, про їх поняття і види, конструктивні ознаки і особливості кваліфікації. Виробити вміння та навички визначення юридичних ознак окремих складів злочинів. Кількість годин - 2 г. Місце проведення – аудиторія.
Навчальні питання: 1. Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. 2. Злочини проти виборчих прав. 3. Злочини проти трудових прав. 4. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Під час опрацювання першого питання студентам слід знати, що родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом V Особливої частини КК, є суспільні відносини, у сфері конституційних прав та свобод людини і громадянина (виборчі, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина). Традиційно, права та свободи людини і громадянина поділяють на такі основні види: політичні права та свободи; соціально-економічні; культурні права та свободи; особисті (громадянські) права та свободи. Залежно від групового (видового) об’єкта, всі злочини, передбачені V розділом Особливої частини КК України, можна поділити на такі види: злочини проти особистих прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 161–163, 168, 169, 182 КК); злочини проти політичних (виборчих) прав і свобод громадянина (ст.ст. 157–160 КК); злочини проти соціально-економічних прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 164–167, 170–177, 184 КК); злочини проти культурних прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 178–181, 183 КК). При вивченні цієї теми слід звернути увагу на те, що більшість злочинів передбачених цим розділом відносяться до злочинів з формальним складом, однак деякі склади злочинів є злочинами з матеріальним складом (наприклад, ст.ст. 1581, 166, 176–179, 181 КК та ін.). Наслідок, як обов’язкова ознака складу злочину передбачено також деякими кваліфікованими складами (наприклад, ч. 3 ст. 161, ч. 2 ст. 168 КК). Додатковими обов’язковими ознаками об’єктивної сторони може виступати спосіб вчинення злочину (наприклад, у ст. 157 КК – підкуп, обман або примушування; у ст. 174 КК України – застосування насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій та ін.). Суб’єктивна сторона даних злочинів в виражається в умисній формі вини. Додатковими обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони можуть виступати мотив (наприклад, у ст. 172 КК – особисті мотиви) або мета (наприклад, у ст. 167 КК – корислива мета). Суб’єктом цих злочинів, у більшості випадків, є загальний суб’єкт – фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Але в деяких складах злочину передбачено вчинення злочинів спеціальним суб’єктом – службовою особою (наприклад, член виборчої комісії (ст.ст. 158-159 КК), член комісії з проведення референдуму (ст. 160 КК), особа, яка має право прийому та звільнення працівника з роботи (ст. 172 КК), виплати заробітної плати (ст. 175 КК) та ін.). Під час опрацювання другого питання студентам слід пам’ятати, що Основними політичними правами є право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади й органі місцевого самоврядування (ст. 38 Конституції України). До злочинів проти виборчих прав і свобод громадянина відносяться: · перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст.157 КК). · неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158 КК); · голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз (ст. 158-1 КК); · незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158-2 КК); · порушення таємниці голосування (ст. 159 КК); · порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 159-1 КК); · порушення законодавства про референдум (ст. 160 КК). · Під час опрацювання третього питання студентам слід пам’ятати, що до злочинів проти трудових прав і свобод людини і громадянина відносяться: · перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК); · перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК); · грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК); · грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК); · примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 КК); · невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законом виплат (ст. 175 КК). · Слід звернути увагу на безпосередній об'єкт цих злочинів, яким є конституційні права громадян у сфері трудових відносин. Зміст права на працю визначає ст. 43 Конституції України, вказуючи, що «кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Тому порушення права на працю недопустиме, а найбільш небезпечні порушення цих прав тягнуть кримінальну відповідальність. · Під час опрацювання четвертого питання студентам слід пам’ятати, що злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина залежно від видового об’єкту поділяються на: · Злочини які посягають на права інтелектуальної власності: порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК); порушення права на об’єкти промислової власності (ст. 177 КК). · Слід звернути увагу, що ці злочини спрямовані проти інтелектуальної власності, тобто проти прав громадян на володіння, користування, розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, гарантованих ст. 41 Конституції України. · Злочини проти особистих прав і свобод людини і громадянина: порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК); порушення недоторканності житла (ст. 162 КК); порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер (ст. 163 КК); порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК); порушення права на отримання освіти (ст. 183 КК); порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 КК). · Злочини проти сім’ї: ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК); ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК); злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК); розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК); незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 КК). · Злочини проти свободи совісті (злочини, що посягають на релігійні права та свободи громадян): пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК); незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК); посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК). Слід наголосити, що під час дослідження злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина студент обов’язково повинен з’ясувати зміст диспозицій статей розділу V Особливої частини КК з урахуванням положень чинного законодавства України, визначити та дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів цих злочинів, опрацювати кваліфікуючі ознаки. Крім того, враховуючи специфіку цих злочинів студенти повинні ретельно з'ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, та вміло їх застосовувати при розгляді об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів. Теми рефератів: 1. Відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини та громадянина, як об’єкт злочинів, передбачених Розділом VІ КК; 2. Ознаки об’єктивної сторони перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК); 3. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ч. 2-4 ст. 157 КК); 4. Особливості спеціального суб’єкта злочинів проти виборчих прав громадян; 5. Виборча документація або документи референдуму, як предмет незаконного знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158-1 КК); 6. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про референдум; 7. Проблеми кваліфікації злочинів у сфері авторського і суміжних прав; 8. Форми грубого порушення законодавства про працю (ст. 172 КК); 9. Відносини у сфері авторського права і суміжних прав, як об’єкт злочину, передбаченого ст. 176 КК (Порушення авторського права і суміжних прав); 10. Проблеми кваліфікації злочинів проти виборчих, трудових прав і свобод людини і громадянина; 11. Ознаки об’єктивної сторони порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК); 12. Співвідношення порушення недоторканності житла (ст. 162 КК) зі злочинами у сфері службової діяльності; 13. Співвідношення порушення недоторканності житла (ст. 162 КК) зі злочинами проти власності; 14. Співвідношення порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК) з вимаганням (ст. 189 КК); 15. Відносини, що забезпечують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей, як об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 164-169 КК; 16. Форми об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 164 КК (Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей); 17. Кримінальна відповідальність за розголошення таємниці усиновлення (удочеріння); 18. Відносини, що забезпечують свободу совісті і віросповідання, як об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 178-181 КК; 19. Співвідношення пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК) зі злочинами проти власності; 20. Співвідношення перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК) з хуліганством (ст. 296 КК).
Література. Перелік нормативної бази: 8, 13, 15, 17, 31, 35, 36, 37, 40, 60, 73, 75, 89, 93, 100, 109, 111, 114. Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16. Додаткова література: 6, 37, 70, 82, 83, 89, 123.
Дата добавления: 2015-03-31; Просмотров: 432; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |