КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення схеми установки заготовки
Вибір схеми установки заготовки встановлюється за співвідношенням основних розмірів заготовки. Оскільки, l/d=500/70=7,1, то необхідно застосувати двоопорну установку заготовки. Для попереднього чорнового оброблення приймаємо установку заготовки в патроні та центрі.
Рисунок 3.5 – Ескіз установки заготовки та її розрахункова схема
3.3.Розрахунок складових режиму різання 3.3.1. Визначення глибини різання Чорнове оброблення найбільш ефективно виконувати за один робочий хід і=1, відповідно до цього, глибина різання буде дорівнювати
Для подальших розрахунків, приймаємо h=2,75мм 3.3.2. Визначення подачі за силами, що допускаються елементами технологічної системи оброблення
3.3.2.1. Сила різання [PZ]МЗ, яка допускається міцністю заготовки
де W –момент опору перерізу заготовки, м3; [sЗГ]– допустиме напруження матеріалу заготовки на вигин, Па; функція Ф(l), що відповідає найбільшому значенню згинального моменту, Нм; ε –співвідношення радіальної складової сили різання РY до PZ, ця величина знаходиться в діапазоні ε=0,4…0,8. W=Пd3(1–ß3)/32, де ß=dвн/d, dвн - внутрішній діаметр заготовки, d -зовнішній діаметр заготовки. При застосуванні установки в патроні та центрі, а також в центрах, приймаємо d –номінальний діаметр обробленої поверхні, м, кз - коефіцієнт запасу міцності 4...5.
Відповідно з урахуванням значень складових величин, отримаємо
3.3.2.2. Сила різання [PZ]ЖЗ , яка допускається жорсткістю заготовки Сила різання, яка допускається жорсткістю заготовки, визначається за формулою: [PZ]ЖЗ=C E I [∆y]/(ε l3). Для даної заготовки можна прийняти Е=210ГПа=2,1×1011Па. Для круглого перерізу І=П d4/64=3,14×(0,07)4/64=1,177×10-6,(м4) Точність оброблення заданої поверхні Æ70h10 за довідниковими даними складає Td=0,17мм. З аналізу технологічних методів забезпечення точності оброблення встановили, що допустимий прогин заготовки може складати [∆y]=(0,25…0,5)Td Приймаємо [∆y]=1/2Td=0,5×0,17×10-3=0,085×10-3(м) Відповідно з урахуванням всіх даних, отримаємо:
3.3.2.6.Сила різання [PZ]ЗЦ, яка допускається навантаженням на центр задньої бабки За паспортними даними визначаємо найбільше радіальне навантаження, що допускають підшипники. Обибираємо задній центр посиленої серії ХМІЗ 7032-4114, який має конус Морзе 4, допускає найбільшу частоту обертання центрового валу n≤1500об/хв та найбільше допустиме навантаження [PУ]=4000Н. Для підвищення надійності процесу оброблення з урахуванням зношування інструменту необхідно приймати співвідношення між радіальною РУ та головною складовою сили різання в такому діапазоні εзц=PY/PZ=0,8…1,2 для чорнового оброблення та ε зц=PY/PZ=1,0…1,6 для чистового та завершального оброблення.
Для заданих умов приймаємо ε зц=0,8 Відповідно
Розрахувавши отримуємо такі значення головної складової сили різання [PZ]МЗ=38280,5 (Н); [PZ]ЖЗ=74846,1, (Н); [PZ]МП=6100,Н; [PZ]ДР=13333,33,Н; [PZ]ПЛ=1275,2 (Н); [PZ]ЗЦ=5000(Н). Найменше значення сили різання, яка допускається в прийнятій технологічній системі оброблення обмежується значенням [PZ]ЗЦ=1275,2 (Н); Подача, яка допускається найменшою силою різання визначається за формулою
Коефіцієнт пропорціональності та показники степеня відповідно довідковим даним: Cpz=3000; хpz=1,0; ypz=0,75; npz= -0,15; Для вибраного інструментального матеріалу Т14К8 діапазон швидкості різання складає V=(80…120)м/хв. Kpz –поправочний коефіцієнт на змінні умови різання визначається за формулою:
Поправочні коефіцієнти, які враховують вплив геометричних параметрів різального інструменту на силу різання визначаємо за табл. Kφpz=1,0; Kγpz=1,0; Відповідно, отримаємо
3.3.3. Визначення подачі за параметрами шорсткості поверхні, що встановлені кресленням Подачу, яка визначається параметрами шорсткості поверхні можна розрахувати за формулою
Rz=4Ra=4 × 0,01=0,04мм; φ=45˚;φ1=15˚; Відповідно, отримаємо
Для подальших розрахунків приймаємо менше значення подачі, що допускається, а саме [S]ш=0,189мм/об 3.3.4. Визначення подачі, яка може бути забезпечена верстатом Оскільки, на токарному верстаті, який вибрано для оброблення, подачі можуть мати тільки дискретні значення, необхідно скорегувати розрахункове значення подачі з наявними на верстаті значеннями подач, а саме які можуть бути встановлені на верстаті. У відповідності до паспортних даних на верстаті є найближче менше значення подачі SK=0,16мм/об та найближче більше значення подачі SK+1=0,193мм/об.
Відповідно, розраховане значення подачі знаходиться в діапазоні 0,16<[S]ш< 0,193. Перевіряємо можливість роботи з найближчим більшим значенням подачі. В даному випадку для подальших розрахунків приймаємо подачу SK+1=0,193мм/об, оскільки 1,1 × [S]ш=0,207>0,193
3.3.5. Визначення швидкості різання за різальними властивостями інструменту Швидкість різання, яка допускається вибраним інструментальним матеріалом, визначається за формулою
де за довідниковими даними Cv=350; Tн=60 для одноінструментного оброблення; m=0,2 для металокерамічних твердих сплавів (МТС); xv=0,15; yv=0,35, якщо 0,3<S≤0,75. Поправочний коефіцієнт на фізико-механічні характеристики матеріалу Kmv=450/sB для вуглецевої та легованої конструкційної сталі при обробленні МТС. Kmv=450/650= 0,692; Knv –поправочний коефіцієнт, який враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання. За табл. для заготовок, що виготовлені куванням Knv=0,8. Kiv –поправочний коефіцієнт, який враховує вплив марки інструментального матеріалу на швидкість різання. При обробленні конструкційних сталей твердосплавним інструментом марки Т14К8, поправочний коефіцієнт на інструментальний матеріал буде складати Kiv=0,8. Поправочні коефіцієнти, які враховують вплив геометричних параметрів різального інструменту на швидкість різання, визначаємо за таблицею. Для головного кута в плані φ=45˚, Kφv=1,0; для допоміжного кута в плані φ1=15˚, Kφ1v=0,97; для радіуса вершини rв=1,0, Krv=0,94; для перерізу державки різця H×B =25×20, Ksv=0,98. Тоді загальний поправочний коефіцієнт визначається за загальною формулою: Kv=Kmv×Knv×Kiv×Kφv×Kφ1v×Krv×Ksv=0,692×0,8×0,8×1,0×0,97×0,94×0,98=0,395; Відповідно, для розрахунків приймаємо Kv=0,395. Відповідно, отримаємо швидкість різання, яка допускається вибраним інструментальним матеріалом
3.3.6. Визначення швидкості різання за потужністю головного приводу верстату Враховуючи високу вартість верстатного обладнання, необхідно використовувати в повному обсязі потужність двигуна головного приводу верстату. Відповідно, швидкість різання, яка допускається потужністю двигуна головного приводу верстату буде визначатись за формулою: , де NД – потужність двигуна головного приводу верстату, за паспортними даними верстату NД=4,5кВт; η –коефіцієнт корисної дії коробки швидкостей верстату, величина якого знаходиться в діапазоні η=0,75-0,85. П риймаємо для розрахунків η=0,85; Kn –коефіцієнт допустимого короткочасного перевантаження двигуна Kn=1,2.
Відповідно, отримаємо
ТУТ ТОЖЕ ПОМЕНЯЙ h
Визначаємо коефіцієнт корисної дії процесу оброблення за співвідношенням
Оскільки коефіцієнт корисної дії процесу оброблення має співвідношення [V]в<<[V]і, доцільно вибрати верстат з менш потужним двигуном головного приводу верстату, що забезпечить достатню продуктивність оброблення.
За даними таблиці вибираємо токарний верстат моделі 16Б16Т1, який може здійснити оброблення заданої заготовки і має такі технічні характеристики. Найбільший діаметр оброблення над супортом - 125мм Найбільша довжина оброблюваної заготовки - 750мм Частоти обертання шпинделя – 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 315; 400; 500; 630; 800; 1000; 1250; 1600; 2000 Поздовжні подачі – (2…1200)мм/хв в цьому діапазоні встановлюється безступенево Потужність електродвигуна головного приводу, Ng, кВт - 4,5 Найбільше зусилля, що допускається механізмом поздовжньої подачі, [Pz]МП, H – 3050 Найбільші розміри державки різця, яку можна встановити в різцетримачі верстату H×B,мм 25×20 Зауваження. Технічні характеристики верстату, в першу чергу, частоти обертання шпинделя та поздовжні подачі треба уважно узгоджувати з паспортними даними верстату. З урахуванням зміни технічних характеристик металорізального верстату необхідно перевірити всі розрахунки допустимих сил різання, що допускаються в новій технологічній системі оброблення. [PZ]МЗ = 38280,5 (Н), не змінюється; [PZ]ЖЗ=74846,1, (Н), не змінюється. Перші два розрахованих значення не змінюються; оскільки визначаються за геометричними характеристиками заготовки. [PZ]МП=6100,(Н), не змінюється, контролювати за паспортними даними верстату; [PZ]ДР=13333,33,(Н), не змінюється, оскільки не змінюються розміри державки різця; к онтролювати за паспортними даними верстату, [PZ]ПЛ=1275,2 (Н), не змінюється, може змінюватись при зміні розмірів державки; [PZ]ЗЦ=5000(Н), не змінюється, оскільки не змінюється конструкція заднього центру. Відповідно, не змінюється величина подачі, яка допускається найменшою силою різання, а саме: [S]= 0,749,мм/об Не змінюється подача, яка допускається шорсткістю поверхні що оброблюється [ S ]ш= 0, 189 мм/об. Для подальших розрахунків приймаємо [ S ]ш=0,19мм/об; Оскільки на верстаті 16Б16Т1 подачі встановлюються безступенево, то для подальших розрахунків приймаємо [ S ]ш=0,19мм/об.
3.3.7. Визначення швидкості різання за різальними властивостями інструменту Швидкість різання, яка допускається вибраним інструментальним матеріалом, визначається за формулою
3.3.8. Визначення швидкості різання за потужністю головного приводу верстата Швидкість різання, яка допускається потужністю двигуна головного приводу верстату: СДЕСЬ ПОМЕНЯТЬ h
Приймаємо Tн=30-15хв, що збільшує швидкість різання, яка допускається різальними властивостями інструменту. Для забезпечення повного використання потужності головного приводу верстата зменшуємо нормативний період стійкості інструменту і приймаємо ТН=45хв і визначимо швидкість різання за різальними властивостями інструменту
Подальше зменшення періоду стійкості інструменту недоцільно, оскільки допустиме значення швидкості різання, що допускається потужністю двигуна головного приводу верстату є вже меншим від розрахованого. Для подальших розрахунків приймаємо меншу швидкість різання [V]В=92,6м/хв Коефіцієнт корисної дії процесу оброблення для визначених умов складає:
Це підтверджує ефективність розрахованих режимів різання. 3.3.9. Визначення розрахункової частоти обертання шпинделя У відповідності до прийнятої величини швидкості різання, визначаємо розрахункову частоту обертання шпинделя:
Приймаємо для подальших розрахунків [n] =1025,66об/хв. Оскільки, на токарному верстаті, який вибрано для оброблення, частоти обертання мають дискретні значення, необхідно скорегувати розрахункове значення частоти обертання з значеннями частот обертання, які можуть бути встановлені на верстаті. У відповідності до технічних характеристик верстата 16Б16Т1, приймаємо такі найближчі частоти обертання шпинделя 1000<1025,66<1250 Для забезпечення максимальної продуктивності оброблення необхідно перевірити можливість призначити більшу частоту обертання шпинделя. Умова доцільності оброблення з найближчою більшою частотою обертання виражається співвідношенням ε ≥ φм 1-у; ε =[ n ]/ nк =1,142; φм = n к+1/ nк =1,13 φм 1-у=(1,13)0,12=0,91 1,142>0,91, що підтверджує доцільність оброблення з більшою частотою обертання шпинделя n к+1=1250об/хв. При переході до більшої частоти обертання шпинделя необхідно визначити подачу, яка відповідає більшій частоті обертання, а саме: [ S ]K+1= S (ε / φм)1/y=0,19×(1,142/1,13)1/0,88=0,38×(1,01)1,136=0,38×1,004=0,38(мм/об) При обробленні з частотою обертання шпинделя n к+1=1250об/хв, приймаємо значення подачі S K+1=0,38мм/об, оскільки подачі на верстаті 16Б16Т1 встановлюються безступенево. Для остаточного визначення ефективних умов процесу оброблення визначаємо хвилинні подачі, що відповідають умовам оброблення з найближчими частотами обертання шпинделя: меншою nK та більшою nK+1: S ХВ к= nк × S =1000×0,19=190(мм/хв.) S ХВ к+1= n к+1× S к+1=1250×0,38=475(мм/хв.) Для оброблення необхідно прийняти умови процесу оброблення, що відповідають більшій хвилинній подачі, а саме: n к+1=1250об/хв, S к+1=0,38мм/об 3.3.10. Визначення дійсної швидкості різання У відповідності до частоти обертання n к+1=1250об/хв., визначаємо величину дійсної швидкості різання
Дата добавления: 2015-03-31; Просмотров: 810; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |