Напруга кроку

Кро́кова напру́га виникає навколо струмопровідної лінії, що торкається землі, та при пересуванні людини в небезпечній зоні. Чим ближче людина знаходиться до місця торкання, тим вищою є небезпека ураження. На відстані 1 м від заземлювача зниження напруги складає 68%, на відстані 10 м — 92%. Практично на відстані 20 м і більше від місця торкання струмопровідної частини небезпечний вплив електричного струму на людину зводиться до нуля. Напруга, що уражає людину, залежить від ширини кроку: чим більше крок, тим небезпечніше. Навіть невелика напруга в 50-80 В викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і, як наслідок, падіння людини на землю. Якщо людина падає убік місця дотику, тоді вражаюча напруга стає смертельною. У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони необхідно застосувати ходу «п'ята — носок» у сторону від місця падіння струмопровідної частини. Напруга дотику – це різниця потенціалів (напруги) між двома точками кола струму замикання на землю (на корпус), до яких одночасно дотикається людина.Напруга кроку – різниця потенціалів між двома точками кола струму, що знаходиться одна від одної на віддалі кроку (0,8 м), на яких одночасно стоїть (яких дотикається) людина. У точці дотику людини до землі О1 потенціал буде U1, а в точці О2 – відповідно U2. Тоді напруга кроку становитиме різницю між U1 і U2.Засоби захисту від ураження електричним струмом поділяються на основні і додаткові. В основних захисних засобах ізоляція витримує робочу напругу в електроустановках і дозволяє доторкатися до струмоведучих частин під напругою.
Додаткові - самостійно не забезпечують захист від ураження струмом, а тільки доповнюють основний, а також можуть служити захистом від напруги дотику, крокової напруги і є додатковим засобом для захисту від впливу електричної дуги і продуктів її згорання.
До основних захисних засобів в електроустановках напругою більше 1кВ відносяться ізолюючі вимірювальні штанги і кліщі, покажчики напруги, заземлення переносні, обладнання і пристосування (драбини, площадки, захвати і т.ін.).

16.Захист від блискавок.

Необхідність захисту від блискавки визначається призначенням будівель і споруд, інтенсивністю грозової діяльності в районі їх розташування, а також очікуваної можливості їх уражень.

Будівлі і споруди за облаштуванням захисту від блискавки поділяються на три категорії.

Будівлі споруди І і ІІ категорії необхідно захищати від прямих ударів блискавки, електростатичної та електромагнітної індукції і знесення високих потенціалів через надземні металеві комунікації.

До будівель І та ІІ категорії належать будівлі з вибухонебезпечними приміщеннями за ДНАОП (класи 0, 1, 2, 20, 21, 22), а також технологічні установки й відкриті склади з вибухонебезпечними газами, парами й ЛЗР.

Будівлі і споруди, що віднесені до ІІІ категорії за облаштуванням захисту від блискавки, підлягають захисту від прямих ударів блискавки й занесення високих потенціалів через наземні металеві комунікації, а також від електростатичної індукції (для установок і ємностей з корпусами із залізобетонних або синтетичних матеріалів).

До ІІІ категорії належать будівлі з пожежонебезпечними приміщеннями класу П-І, П-ІІ, П-ІІІ за ПУЕ, витяжні труби, водонапірні башти, вишки висотою від 15 до 30 м, а також будівлі, що мають історичне та художнє значення.

Захист будівель від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою блискавкоприймача, який безпосередньо приймає удар блискавки, струмовідводу, який служить для відводу струму в землю і заземлювача, через який струм блискавки переходить безпосередньо в землю.

За розташуванням блискавковідводи поділяють на:

· стержневі;

· тросові;

· комбіновані.

За кількістю сумісно діючих пристроїв на одному струмовідводі блискавковідводи бувають:

· одиночні;

· подвійні;

· багаторазові.

Захисна дія блискавковідводу залежить від надійності з’єднання струмовідводу із заземлювачем. З’єднання виконують способом зварювання.

Види заземлювачів, їх кількість і розміри визначаються залежно від необхідної величини опору розтікання струму й питомого опору ґрунту, у якому розташовані заземлювачі.

Струмовідводи приєднують до заземлювачів з величиною імпульсного опору не більше 20 Ом.

Захисна дія блисковідводу залежить від конфігурації і розміру зони захисту.

Зона захисту – це простір навколо блисковідводу, у якому будівля буде захищеною від прямих ударів блискавки. Захист надійний за умови, коли вся будівля знаходиться в цій зоні.

Згідно з Інструкцією по облаштуванні блисковідводів, існує два типи зони захисту:

· зона типу А (має ступінь надійності 99,5%);

· зона типу Б (ступінь надійності 95% і вище).

Блискавковідводи і їх заземлювачі мають бути ізольованими від будівлі, що потребує захисту, а також від зовнішніх і підземних металевих пристроїв, таких як наземні естакади, трубопроводи, рельсові шляхи, газо-, паро- і водопровідні підземні комунікації і ін. У разі влучення блискавки у блискавковідвід, струмовідвід і заземлювач набувають високого потенціалу, а різниця потенціалів, що виникає при цьому, може пробити ізоляцію, яка відділяє струмопровід від будівлі, або пробити шар землі між заземлювачем блискавковідводу і підземною частиною будівлі, або з’єднаними з будівлею металевими комунікаціями.

Для будівель І категорії можливість таких пробоїв має повністю унеможливлюватися. Для цього розраховують мінімальну допустиму відстань від блискавковідводу до будівлі. У будь-якому випадку вона має бути не меншою за 3м.

Захист будівель ІІ категорії окремо стоячими, тросовими чи стержневими блискавковідводами встановленими на покрівлях, струмовідводи прокладають безпосередньо на покрівлях й стінах з приєднанням їх до заземлювача, що має імпульсний опір розтіканню струму не більше 10 Ом.

Захист будівель І категорії від електростатичної індукції здійснюється шляхом приєднання металевого обладнання та апаратури до заземлювача від вторинної дії блискавки, що має опір не більше 10 Ом. Будівлі й споруди ІІ категорії забезпечуються захистом від електростатичної індукції шляхом приєднання всього обладнання, що знаходиться в будівлі, до захисного заземлення електрообладнання.

Захист від електромагнітної індукції будівель забезпечується:

І категорії – шляхом металевих перемичок через кожні 20м довжини між трубопроводами в місцях їх взаємного зближення на 10см, що унеможливить утворення незамкнутих контурів;

ІІ категорії – той самий захист, тільки через 25-30м.

Захист від занесення високого потенціалу у будівлі І і ІІ категорії здійснюється через заборону облаштування будь-яких повітряних ліній, будь-якого призначення. Електричні мережі напругою до 1000В, мережі телефону, радіо, сигналізації та іншого призначення мають виконуватися тільки підземними кабельними лініями.

Дата добавления: 2015-04-24